Суд: Рахівський районний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Злісна непокора законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону
Дата: 02 лютого 2026 р.
Справа: №305/4384/25
Суддя: Ластовичак В. Ю.
Єдиний унікальний номер 305/4384/25
Номер провадження 3/305/2652/25
ПОСТАНОВА
про закриття справи про адміністративне правопорушення
03.02.2026 м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Ластовичак Віктор Юрійович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До суду 19.11.2026 надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, складені відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) ІНФОРМАЦІЯ_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а саме протокол від 09.11.2025 серії ЗхРУ № 340572 про адміністративне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, з додатками.
Як вбачається із протоколу, 09.11.2025 близько 10:45 год в рамках кримінального провадження за ч. 3 ст. 332 ККУ спільною міжвідомчою групою у складі ПОРВ (з м.д.н.п. Ділове), Тячівького МРВ УСБУ в Закарпатській області, СКП Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області за силової підтримки військовослужбовція ВПС " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", ВПС (тип "С") та прикордонним нарядом "Група реагування" від ВІПС " ІНФОРМАЦІЯ_4 " в межах прикордонної смуги на напрямкуприкордонного знаку № 320, на відстані близько 500 метрів до державного кордону (територія Рахівської міської громади Рахівського району Закарпатської області), було виявлено та затримано ОСОБА_1 , який спільно з шістьма громадянами України здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця ДПСУ під час безпосереднього виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із охороною державного кордону України, а саме: вдався до втечі та неодноразово повторювану законну вимогу старшого прикордонного наряду «Група реагування» старшого лейтенанта ОСОБА_2 зупинити протиправні дії відмовився виконувати, та в подальшому чинив опір складу прикордонного наряду, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України «Про державну прикордонну службу України».
У судовому засіданні ОСОБА_1 , ствердив, що їхав на авто під керуванням ОСОБА_3 , на пасажирському сидінні, не знає де і як точно, але обігнав автомобіль "Ауді А6" та змусили зупинитися, вийшло 4 осіб, був постріл у вікно водія, його витягнули на двір, поклали на землю та затягнули паски на руках, лежав на землі та не опирався.
Захисник Федів І.І. в судовому засіданні просив закрити справу, оскільки ОСОБА_1 не здійснював опору працівникам правоохоронних органів, які його затримували, оскільки його одразу ж було із застосуванням сили затримано, за кермом він не був, не втікав та і взагалі не міг втікати.
Суддя заслухав думки учасників, вивчив матеріали справи та прийшов до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення насамперед необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як визначено ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У даному випадку до протоколу про адміністративне правопорушення додано протокол про адміністративне затримання ОСОБА_1 від 09.11.2025, яким стверджено тільки сам факт затримання, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 09.11.2025, згідно якого особисті речі у ОСОБА_1 не вилучалися, рапорт лейтенанта ОСОБА_2 , інформацію про особу, витяг з книги прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в період з 08:00 09.11.2025 по 12:00 09.11.2025, витяг з штатного списку персоналу відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за той самий період, фотозображення з місця затримання та схему щодо затримання 7 громадян України на напрямку 320 п.с.
За клопотанням захисника до суду викликався свідок ОСОБА_4 , проте він у судове засідання не з`явився, натомість через канцелярію суду подав заяву, у якій лише повторив обставини, викладені ним раніше у рапорті та інших матеріалах справи, без надання нових відомостей, а також без можливості перевірки таких пояснень у судовому засіданні шляхом допиту та постановки запитань сторонами. Таким чином, суд позбавлений можливості оцінити достовірність та допустимість зазначених пояснень, у зв`язку з чим не бере їх до уваги.
Достатніх доказів, із яких особа, що складала протокол, дійшла до висновку про наявність ознак правопорушення, матеріали не містять (пояснення свідків, фото- чи відео фіксація тощо).
Жодних свідків правопорушення у протоколі не зазначено, що позбавляє суддю можливості їх викликати та отримати від них пояснення.
Таким чином, органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, не дотримано вимог щодо забезпечення доведення обставин відповідними доказами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Тому суддя приходить до висновку, що до суду не надано належних, допустимих, достатніх та переконливих доказів учинення особою, стосовно якої складено протокол, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185-10 КУпАП, і в його діях відсутній склад указаного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи положення ст. 40-1 КУпАП судовий збір з особи не стягується.
Керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку її оскарження та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Рахівський районний суд.
Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua