Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №299/6290/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за заповітом

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №299/6290/25

Суддя: Трагнюк В. Р.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6290/25

Номер провадження 2/299/2383/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.02.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, треті особи: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Наталія Яношівна, Виноградівська державна нотаріальна контора,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, треті особи: приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Наталія Яношівна, Виноградівська державна нотаріальна контора,

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Виноградів Берегівського району Закарпатської області, у віці 64 роки, померла (позивача ОСОБА_1 ) бабуся ОСОБА_2 .

Спадкодавець була дружиною ОСОБА_3 і рідною матір`ю (батька позивача) ОСОБА_4 .

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала у АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 , його батько ОСОБА_4 і дідусь ОСОБА_3 проживали з бабусею, тому позивач з дідусем прийняли спадщину як спадкоємці за заповітом.

Згідно Заповіту від 24.08.1996 року залишеного бабусею ОСОБА_2 посвідченого державним нотаріусом Боричок К., згідно якого ОСОБА_2 заповіла все своє майно ОСОБА_5 (чоловіку) та ОСОБА_1 (внуку).

В спадщину вступили позивач та дідусь ОСОБА_3 згідно ст.549 Цивільного кодексу УРСР (діяв на той момент).

Спадщина і перехід спадкових прав через нотаріальну контору не оформлялиась і документи спадкоємцями не отримувались.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (позивача) дідусь ОСОБА_5 в м.Виноградів.

Після смерті бабусі (позивач спадкоємець за заповітом) і (батько - ОСОБА_4 спадкоємець першої черги за законом) звернулись до Виноградівського районного суду для оформлення спадкових прав на спадкове майно.

Рішенням Виноградівського районного суду від 02.09.2015 року (за справою №299/2420/15-ц) визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , по 1/2 частці за кожним.

ОСОБА_1 і батько ОСОБА_4 стали співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 по 1/2 частині житлового будинку з надвірними побудовами.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер позивача батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 75 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.10.2024 року.

На день смерті батько ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав в Виноградів АДРЕСА_1 . З ним на день смерті проживав і був прописаний в АДРЕСА_1 його син: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ».

Батько ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіт не залишив, тому позивач звернувся до приватного нотаріуса Виноградівського нотаріального округу Богаш Н.Я. для оформлення спадщини за законом.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 квітня 2025 року, що посвідчений приватним нотаріусом Богаш Н.Я., у заведеній спадковій справі за №29/2025 номер у спадковому реєстрі 73943135 прийнято рішення: «спадкоємцем зазначеного майна ОСОБА_4 , 1949 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Дане Свідоцтво було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав і я став власником житлового будинку по в АДРЕСА_1 в цілому, так як 1/2 частину позивач успадкував після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 і 1/2 частина після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В ході оформлення спадкових документів після смерті батька ОСОБА_4 позивачем знайдено Сертифікат на земельну частку (пай) серії ЗК №0056717 члена колективного сільськогосподарського підприємства КСГП «8-Березня».

Земельну ділянку (без присвоєння кадастрового номера), яка зареєстрована згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії ЗК №0056717 із вказаним власником ОСОБА_2 (позивача бабуся), після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковано згідно заповіту по1\2 частках порівну за позивачем ОСОБА_1 і дідусем ОСОБА_3 .

В подальшому 1/2 частка земельної ділянки дідуся ОСОБА_3 перейшла після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 на батька ОСОБА_4 , який також прийняв 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно рішення Виноградівського районного суду від 02.09.2015 року., і вже після батька ОСОБА_4 єдиним спадкоємцем і на частину будинку і на частину земельної ділянки є позива як єдиний спадкоємець.

Тому позивач звернувся до суду з позовною заявою на земельну ділянку, оскільки при зверненні до державного нотаріуса позивач отримав відмову від 11.12.2025 року за №399/01-14.

Сторони по справі в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Позивач подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить такі задоволити.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні не заперечив.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно положення ст.3 ЦК України випливає неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ч. 1 ст. 20 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог (ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Виноградів Берегівського району Закарпатської області, у віці 64 роки, померла (позивача ОСОБА_1 ) бабуся ОСОБА_2 (а.с.15).

Спадкодавець була дружиною ОСОБА_3 і рідною матір`ю (батька позивача) ОСОБА_4 .

На день смерті ОСОБА_2 була зареєстрована та постійно проживала у АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 , його батько ОСОБА_4 і дідусь ОСОБА_3 проживали з бабусею, тому позивач з дідусем прийняли спадщину як спадкоємці за заповітом (а.с.20).

ОСОБА_6 заповіла все своє майно ОСОБА_5 (чоловіку) та ОСОБА_1 (внуку), (а.с.20).

В спадщину вступили позивач та дідусь ОСОБА_3 згідно ст.549 Цивільного кодексу УРСР. Спадщина і перехід спадкових прав через нотаріальну контору не оформлялиась і документи спадкоємцями не отримувались.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (позивача) дідусь ОСОБА_5 (а.с.16).

Після смерті бабусі (позивач спадкоємець за заповітом) і (батько - ОСОБА_4 спадкоємець першої черги за законом) звернулись до Виноградівського районного суду для оформлення спадкових прав на спадкове майно.

Рішенням Виноградівського районного суду від 02.09.2015 року (за справою №299/2420/15 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до Виноградівської міської ради Виноградівського району про визнання права власності про визнання права власності на спадкове майно) було вирішено: «Визнати за ОСОБА_1 , 1992 року народження та ОСОБА_4 , 1949 року народження право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , по 1/2 частці за кожним» (а.с.21-25), (рішення суду набрало законної сили 15.09.2015 року і було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 28.09.2015 року та отримано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно), (а.с.26-28).

ОСОБА_1 і батько ОСОБА_4 стали співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 по 1/2 частині житлового будинку з надвірними побудовами.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер позивача батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у віці 75 роки, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 09.10.2024 року (а.с.17).

На день смерті батько ОСОБА_4 був зареєстрований та постійно проживав в Виноградів АДРЕСА_1 та з ним на день смерті проживав і був прописаний його син ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Виноградівського нотаріального округу Богаш Н.Я. для оформлення спадщини за законом.

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15 квітня 2025 року, що посвідчений приватним нотаріусом Богаш Н.Я., у заведеній спадковій справі за №29/2025 номер у спадковому реєстрі 73943135 прийнято рішення: «спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_4 , 1949 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.39-34). Свідоцтво зареєстровано в Державному реєстрі речових прав і я став власником житлового будинку по в АДРЕСА_1 в цілому, так як 1/2 частину позивач успадкував після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 і 1/2 частина після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.39-34).

Позивачем знайдено Сертифікат на земельну частку (пай) члена колективного сільськогосподарського підприємства КСГП «8-Березня», і згідно даного Сертифікату на земельну частку (пай) серії ЗК №0056717, виданого 14.03.1997 року Виноградівською районною райдержадміністрацією, зареєстрованого 07.03.1997 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №4175» (земельна ділянка площею 1.45 в умовних кадастрових гектарах).

Земельну ділянку (без присвоєння кадастрового номера), яка зареєстрована згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серії ЗК №0056717 із вказаним власником ОСОБА_2 (позивача бабуся), після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковано згідно заповіту по1/2 частках порівну за позивачем ОСОБА_1 і дідусем ОСОБА_3 .

Таким чином 1/2 частка земельної ділянки дідуся ОСОБА_3 перейшла після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 на батька ОСОБА_4 , який також прийняв 1/2 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 згідно рішення Виноградівського районного суду від 02.09.2015 року, і у свою чергу позивач єдиний спадкоємець і на частину будинку і на частину земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 549 ЦК України (1963р) передбачено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, який визначається відповідно до ст. 525 цього ж Кодексу, а спадкоємцями за законом першої черги є в рівних долях діти, дружина та батьки померлого (ст.529 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Ч. 3 ст. 1268 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно з п. 3.5 Інформаційного листа Вищого ССУ з розгляду кримінальних та цивільних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців, у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай), є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Таким чином, розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог, суд приймає рішення про часткове задоволення заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 43, 49, 211, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задоволити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканцем АДРЕСА_1 право в порядку спадкування на 1/2 частку за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 і на 1/2 частку після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме на:

- на земельну ділянку площею 1,45 га, без присвоєного кадастрового номеру, яка розташована на території м.Виноградів Берегівського (колишнього Виноградівського) району, Закарпатської області, із вказаним власником ОСОБА_7 , відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) члена КСГП «8-Березня» м.Виноградів серії НОМЕР_3 , виданого 14.03.1997 року Виноградівською райдержадміністрації Закарпатської області, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №4175.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його прийняття до Закарпатського апеляційного суду.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 03.02.2026 року.

ГоловуючийТрагнюк В. Р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua