Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №298/34/26 — Великоберезнянський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/34/26

Номер провадження 1-кп/298/4/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року с-ще Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої – судді ОСОБА_1 ,

за участі

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ),

захисника ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12025071070000191, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 вересня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , словака, громадянина Словацької Республіки, уродженця м. Вранов над Топольов Словацької Республіки, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працюючого налагоджувальником верстатів в м. Стакчин Словацької Республіки, із середньою освітою, одруженого, що має на утриманні одну неповнолітню дитину, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вересні 2025 року отримав у подарунок від громадянина Словацької Республіки на ім`я ОСОБА_9 металевий кастет, який зберігав за місцем свого проживання на території Словацької Республіки.

Надалі, 21 вересня 2025 року, ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ), діючи умисно, без передбачених законодавством України підстав та дозволу, обов`язковість отримання якого передбачена Положенням про дозвільну систему, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, а також Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, і патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженою наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, умисно вирішив перевезти зазначений металевий кастет із собою під час подорожі зі Словацької Республіки на територію України в особистих цілях.

У подальшому, 21 вересня 2025 року близько 12 год. 20 хв., ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) перевозив вказаний кастет без передбаченого законом дозволу, розмістивши його у кишені дверцят водія всередині транспортного засобу марки «SEAT», державний номерний знак Словацької Республіки НОМЕР_1 , до моменту його виявлення працівниками Державної прикордонної служби України під час проведення поверхневої перевірки на пункті пропуску с. Малий Березний, що розташований за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Малий Березний, вул. Ублянська, 51. Після проведення огляду місця події працівниками поліції зазначений металевий кастет було вилучено.

Згідно з висновком експерта № CE-19/107-25/11833-X3 від 24.09.2025 наданий на дослідження металевий кастет відноситься до категорії холодної зброї ударно-дробильної дії. Досліджуваний металевий кастет виготовлений саморобним способом із застосуванням промислового обладнання.

Своїми діями ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) вчинив кримінальне правопорушення, передбачене за ч. 2 ст. 263 КК України – носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

До початку підготовчого судового засідання 03 лютого 2026 року між прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025071070000191, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22 вересня 2025 року, та обвинуваченим ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ), у присутності захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 , та перекладача ОСОБА_7 укладено угоду про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримала угоду про визнання винуватості, укладену 03.02.2026 між прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ) у присутності захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 , та перекладача ОСОБА_7 , підтвердила в суді, що обвинувачений ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) беззаперечно визнав обвинувачення в повному обсязі та погодився на призначення вказаного в угоді покарання. Просить угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченому обумовлену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому роз`яснено судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6 , в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію обвинуваченого та наполягала на затвердженні угоди про визнання винуватості, зазначивши, що така укладена добровільно, просила угоду затвердити та призначити ОСОБА_11 узгоджене в угоді покарання.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ) обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.

Так, відповідно до ст. 468 КПК України передбачено можливість у кримінальному провадженні укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_8 повністю розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, вид покарання, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

На підставі пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Дане кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зі змісту угоди вбачається, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження, обвинувачений беззастережно у повному обсязі визнає свою винуватість у вчиненому діянні.

Також, сторонами визначено узгоджене ними покарання за ч. 2 ст. 263 КК України у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст обвинуваченому яких роз`яснено.

Підстав для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених в

ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не встановлено.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) доведена та його дії вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 263 КК України, а саме – як носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Питання заходів забезпечення кримінального провадження суд вирішує в порядку статті 174 КПК України.

Відповідно до частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Відтак процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні у розмірі 1782,80 грн. за проведення судової експертизи , що підтверджено довідкою про витрати на проведення судової експертизи від 24.09.2025 за № СЕ-19/107-25/11833-ХЗ у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071070000191, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 368 - 370, 371, 374, 376, 473 - 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 03 лютого 2026 року між прокурором Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12025071070000191, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22 вересня 2025 року, та обвинуваченим ОСОБА_10 ( ОСОБА_5 ), у присутності захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_6 , та перекладача ОСОБА_7 .

ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Роз`яснити ОСОБА_12 ( ОСОБА_5 ), що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи в сумі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 коп. в дохід держави.

Арешт, накладе ний ухвалою слідчого судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 02.10.2025 по справі № 298/1258/25, номер

провадження 1-кс/298/214/25, скасувати.

Речовий доказ по справі - предмет, зовні схожий на кастет золотистого кольору, який упакований у спецпакет «Національна поліція України» №ICR0244594, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП №2 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, після вступу вироку в законну силу знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Після проголошення вироку перекладачу роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ) зміст резолютивної частини судового рішення.

Копію вироку, після його перекладу на мову, якою володіє обвинувачений, негайно вручити ОСОБА_8 ( ОСОБА_5 ).

Головуюча ОСОБА_1