Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №520/23991/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №520/23991/25

Суддя: Котеньов О.Г.

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 лютого 2026 р. справа № 520/23991/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним Фізичної особи- підприємеця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, в якому просить суд скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 22.08.2025 № UА807000/2025/000291/2.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

В обґрунтування позову та у відповіді на відзив позивач вказав, що надані до митного оформлення документи містять повні і достовірні відомості про митну вартість товару і не містять жодних розбіжностей, тому виключають будь-які які сумніви у заявленій митній вартості.

Відповідачем у відзиві на позов зазначено, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу жодних додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.

Інші заяви по суті спору учасники не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, 03.05.2019, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) та Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт№0305/2019, згідно якого продавець поставляє (продає), а покупець купує товар. Характеристики вказуються в специфікації та інвойсі на кожну поставку.

Відповідно до п. 2.1 Контракту передбачено, що ціни за товар, який продається за цим контрактом, вказані в додатках до цього Контракту та встановлюються в доларах США на умовах FOB – Guangzhou, України, якщо інше не обумовлено в додатках.

Відповідно до п. 2.2 Контракту в ціну товару включено, вартість упаковки, маркування.

Відповідно до п. 3.2 Контракту продавець поставляє покупцю товари, що продаються за цим Контрактом на умовах – Guangzhou, України, якщо інше не обумовлено в додатку.

Згідно з специфікацією від 14.05.2025 № 36 до Контракту від 03.05.2019 №0305/2019 передбачено поставку товару:

- PVC Film/ ПВХ плівка thickness/товщина: 0,15 mm, width/ширина: 1260 mm, у кількості 208090,27 м2, ціна товару 0,280 доларів США/м2; загальною вартістю 58265,28 доларів США;

- PVC Film/ ПВХ плівка thickness/товщина: 0,18 mm, width/ширина: 1260 mm, у кількості 122209,92м2, ціна товару 0,360 доларів США/м2; загальною вартістю 43995,57 доларів США;

- PVC Edge Banding/ ПВХ кромка thickness/товщина: 1,00 mm, width/ширина: 45 mm, у кількості 2079,00 м2, ціна товару 1,40 долар США/м2; загальною вартістю 2910,60 доларів США;

- PET film/ПЕТ плівка: 0,017*640, у кількості 4160 м2, ціна товара 0,250 США/м2; загальною вартістю 1040,00 доларів США.

Загальна сума склала 106211,45 доларів США.

Зазначено, що товар поставляється на умовах FOB, YANTIAN. Умови оплати за поставку даної партії товару - 100% до отримання копій відвантажувальних документів.

Покупцем виконано свої зобов`язання щодо оплати товару згідно специфікації від 03.05.2019 №0305/2019до Контракту на суму 106211,45 доларів США, що підтверджується платіжними інструкціями №113 від 15.05.2025 (101040,00 доларів США), від 16.07.2025 №116 (5171,45 доларів США).

22.08.2025 до митного поста «Барабашово» Харківської митниці ФОП ОСОБА_1 подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація (далі – ЕМД) № 25UA807200012390U0 на товар: «Декоративна плівка ПВХ…, код товару за УКТЗЕД 3920491000», що надійшов на адресу ФОП ОСОБА_1 , за зовнішньоекономічним контрактом з Hong Kong Yick Sai Tat Trading Limited, 54-62 Lockhart Road, Wanchai, Hong Kong, Unit 04-05, 16th Floor Bohui Building.

Разом з ЕМД № 25UA807200012390U0 від 22.08.2025 декларантом були подані документи, реквізити яких зазначені у гр. 44.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю за ЕМД № 25UA807200012390U0 від 22.08.2025 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів за кодом 105-2: «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2: «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів».

22.08.2025 до спецпідрозділу митниці (Управління контролю та адміністрування митних платежів) був направлений запит № 317 щодо вирішення складного випадку визначення митної вартості товару № 1 за ЕМД № 25UA807200012390U0 від 22.08.2025.

У відповідь на повідомлення митниці декларантом 10.02.2025 було надіслано листа б/н щодо неможливості на даний час надати додаткові документи та інформацією та проханням винести рішення про коригування митної вартості товару.

27 лютого 2024 року позивачем, у межах строку, передбаченого частиною восьмою статті 55 Митного кодексу України, подано відповідачу заяву разом із додатковими документами та інформацією з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів, що підлягали декларуванню, та з вимогою скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.02.2025 №UA807000/2025/000069/2.

У відповідь на повідомлення Харківської митниці, позивачем було надіслано лист від 22.08.2025 б/н на адресу останньої, в якому просив прийняти рішення про коригування митної вартості товару по ЕМД № 25UA807200012390U0 від 22.08.2025, а також що відсутня можливість надати до митниці необхідні додаткові документи.

У зв`язку з тим, що подані документи не спростовували в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої найнижчої митної вартості оцінюваних товарів та ненаданням позивачем всіх витребовуваних додаткових документів, відповідачем прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та прийнято рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів від 22.08.2025 № UА807000/2025/000291/2.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Відповідно до статті 246 Митного кодексу України (далі - МКУ) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення (далі - АСМО “Інспектор”).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вказані положення МКУ кореспондуються з положеннями частини 2 статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року про те, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості” імпортованого товару, вартості.

Згідно з Угодою про застосування статті VII ГАТТ первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1.

При цьому статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Частиною 2 статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ) визначено, що оцінка імпортованого товару повинна ґрунтуватися на “дійсній вартості” імпортованого товару, під якою слід розуміти ціну за якою такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умови повної конкуренції.

Згідно із статтею 51 МКУ, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм МКУ. Загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III МКУ.

Відповідно до частини 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України - є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з частиною 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.

Статтею 52 МКУ декларанта або уповноважену ним особу, які заявляють митну вартість товару, зобов`язано в тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, передбачених МКУ, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МКУ).

Частиною 2 статті 53 МКУ передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом у відповідності до ст. 54 МКУ, під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Процедура контролю за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється відповідно до Угоди про застосування статті VII ЕАТТ, розділу III Митного кодексу України, Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476), та поданих до митного оформлення документів.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МКУ, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками. Форми та обсяги контролю, визначені в Переліку митних формальностей за результатами застосування СУР, виконуються посадовими особами митниці (митних постів) при проведенні митного контролю з урахуванням виду митної формальності та повідомлення до митної формальності, а також відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/або митного оформлення товарів, транспортних засобів.

Відповідно до частини 4 статті 320 МКУ форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

У частині контролю за митною вартістю товарів такими митними формальностями є різні форми перевірки документів та матеріалів.

Відповідно до глави 2 Методичних рекомендацій № 476 робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, серед іншого, шляхом: перевірки повноти інформації, що міститься у документах, які подаються до митного оформлення; перевірки товаросупровідних документів щодо наявності достатнього опису товарів, що декларується, їх кількості, ціни за одиницю товару та загальної вартості; ідентифікації цих даних з товарами, що подаються до митного оформлення; перевірки документів, що місять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування; перевірка документів, що містять відомості про страхування; перевірки включення/не включення складових митної вартості; перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість; вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; перевірки та аналізу документів, додатково поданих митному органу декларантом або уповноваженою ним особою відповідно до ст.53 МКУ; порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор”.

При цьому, згідно глави 5 Методичних рекомендацій № 476 спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби та інформація, отримана з мережі Інтернет, можуть використовуватися як джерела інформації під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків.

Системний аналіз вищенаведених норм права свідчить про те, що виявлені митницею розбіжності у поданих до митного оформлення документів правомірно зумовили початок процедури митних консультацій.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 1) у випадках, встановлених МКУ, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

2) у випадках, встановлених МКУ, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Оскільки документи, подані на виконання частини 2 та 3 статті 53 МКУ містили розбіжності, декларанта було зобов`язано надати додаткові документи на виконання частини 3 та 4 статті 53 МКУ.

Оцінюючи підстави для прийняття оскаржуваних рішень, суд встановив таке.

Щодо посилання митного органу, що рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівень митної вартості на подібні товари, суд зазначає наступне.

Відповідач зазначив, що у результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, було встановлено, що рівень митної вартості товару згідно з даними ЄАІС, ЕМД № 25UA100380621346U5 від 26.05.2025 товар № 1 – 1,8 дол.США/кг, задекларований рівень митної вартості – 1,59 дол. США/кг.

Відповідно до ч.4 ст.60 МК України ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Відповідно до ч.5 ст.60 МК України у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

Відсутність доведеного поза розумним сумнівом факту прийнятної подібності товару та прийнятної подібності умов поставки/імпорту не дозволяє використовувати рівні/однакові показники митної вартості товару до цілком окремих та самостійних господарських операцій, котрі здійснюються різними суб`єктами господарювання – юридичними особами приватного права за відсутності доказів доведеного в установленому законом порядку наміру на отримання безпідставної податкової вигоди за рахунок штучного заниження вартості (ціни) товару за зовнішньоекономічним договором/контрактом.

Наведене підтверджується змістом Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 (далі – Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Проте, текст оскарженого рішення про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, про обсяги партій, про умови поставок, про зміст письмово відображених комерційних домовленостей між резидентом України та іноземним постачальником, про невідповідність цінових показників товару предмету - імпорту відомостям прайс-листів чи будь-яких аналогічних документів виробника товару тощо.

Застосування суб`єктом владних повноважень з причини спрацювання модуля АСАУР ціни товару у межах інших поставок за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України суд у даному конкретному випадку вважає необґрунтованим, позаяк самі по собі відомості згаданої системи не містять жодних параметрів, об`єктивно необхідних для формування вичерпного управлінського судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, однаковість параметрів поставок.

Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митницею такого порівняння зроблено не було.

До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Щодо посилання митного органу, щоконтейнер MRKU5459090 відповідно до маршруту Yantian Китай – Gdansk Польща було вивантажено з судна (MARIE MAERSK/524W) у порту AARHUS APM TERMINAL 27.07.2025 та перевантажено на інше судно (AS NURIA/531N) 29.07.2025, суд зазначає таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Навіс Груп» (експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №С852/23 від 29.08.2023.

Згідно з п.1.1 Договору експедитор зобов`язується надавати клієнту за його доручення і за винагороду послуги у сфері траспортно-експедиторського обслуговування Вантажів, а Клієнт зобов`язається прийняти та оплатити послуги Експедитора.

Відповідно до листа від 27.08.2025 ТОВ «Навіс Груп» повідомив наступне: «Цим листом повідомляємо, що в рамках укладеного між нами договору від 29.08.2023 №С825/23 на транспортно-експедиторського обслуговування по коносаменту від 14.06.2025 №HN125051530, контейнер №MRKU5459090 здійснював експедитор ТОВ «Навіс Груп».

ТОВ «Навіс Груп» зазначає, що додаткових витрат на маршруті слідування від ОСОБА_2 (Китай) до Gdansk (Польща) щодо зберігання товару в порту AARHUS APM TERMINAL не несло у зв`язку із чим компанія не виставляла окремі рахунки замовнику ФОП ОСОБА_1 для їх оплати, оскільки перебачено безоплатне зберігання в порту (граничні строки).

Відповідно до рахунку №4826 від 08.08.2025 ФОП ОСОБА_1 за надані послуги, а саме:

- морський фрахт за межами України по маршруту : порт маршруту Yantian, CHINA, в порт Gdansk – 95349, 72 грн;

- відшкодування витрат на навантажно - розвантажувальні роботи за межами території України – 12436,92 грн;

- відшкодування витрат на міжнародне транспортно- експедиторське обслуговування вантажу за маршрутом : Гданськ, Польща – м/п, Мостицбка-Пшемисль – 33165,12 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 15596 від 12.08.2025 позивач оплатив транспортні послуги на суму 140951,76 грн.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов до висновку, що додаткові витрати, пов`язані зі зберіганням контейнера в порту AARHUS APM TERMINAL, відсутні, не були понесені експедитором і, відповідно, не підлягали оплаті з боку клієнта. А тому твердження митного органу є необґрунтованим.

Щодо посилання митного органу, що позивачем не надано до митного оформлення транспортний договір від 29.08.2023 № С852/23, що вказаний у рахунку на оплату транспортних послуг від 08.08.2025 № 4826, суд зазначає наступне.

Згідно до поданої заяви від 01.09.2025 позивач зазначав, що: з цього приводу, експедитор ТОВ «Навіс Груп» листом від 27.08.2025 повідомив наступне: «Товариство повідомляє, що не може надати Вам договір, який зазначений в графі 3 залізничної накладної від 05.08.2025 №02125002, оскільки сторони умовами договору передбачили зобов`язання про не розголошування інформації будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони по даному договору.

За інформацією наданою стороною, остання не надала згоду про поширення договору, який зазначений в графі 3 залізничної накладної від 05.08.2025 №02125002.

Також, ТОВ «Навіс Груп» додаткових витрат щодо перевантаження на вагон іншої ширини колії на станції «Мостиська ІІ», ПП «Мостиська Драй Порт» не несло, у зв`язку із чим компанія не виставляла окремі рахунки замовнику ФОП ОСОБА_1 для оплати за перевантаження вантажу, оскільки по-перше такі витрати можуть закладатися у наземне перевезення імпортних вантажів після кордону України (перевантаження виконується на території України (станція 3 Мостиська), а не за її межами, а по-друге, такі витрати не входять до складової розрахунку митної вартості.

Рахунок від 08.08.2025 №4826 та довідка від 08.08.2025 про транспортні витрати відображають всі необхідні для митниці витрати щодо транспортування вантажу за межами території України на умовах FOB YANTIAN, CHINA (Китай) до кордону України – Gdansk–Mostiska (Польща)».

Суд дійшов до висновку, що зазначені документи є належними та достатніми для підтвердження транспортних витрат, що підлягають врахуванню при визначенні митної вартості товару, а відсутність договору № С852/23 не може бути самостійною підставою для невизнання Згідно до поданої заяви від 01.09.2025 (додаток 18 позову) позивач зазначав, що:

Щодо посилання відповідача, що позивачем до митного органу не надано договір, що зазначений в графі 3 залізничної накладної від 05.08.2025 № 02125002, суд зазначає наступне.

Рахунок від 08.08.2025 №4826 та довідка від 08.08.2025 (додаток 10, 11 позову) про транспортні витрати відображають всі необхідні для митниці витрати щодо транспортування вантажу за межами території України на умовах FOB YANTIAN, CHINA (Китай) до кордону України – Gdansk–Mostiska (Польща)».

Суд дійшов до висновку, що ненадання договору, зазначеного в графі 3 залізничної накладної, за наявності обґрунтованих пояснень та інших належних документів, не може бути підставою для невизнання або коригування заявленої митної вартості товару.

Щодо посилання відповідача, що позивачем до митного оформлення не надано договір щодо морського перевезення згідно з коносаментом від 14.06.2025 № HN125051530, суд зазначає таке.

З цього приводу, експедитор ТОВ «Навіс Груп» листом від 27.08.2025 (повідомив наступне: «Товариство повідомляє, що не може надати Вам договір щодо морського перевезення згідно коносаменту №HN125051530, оскільки сторони умовами договору передбачили зобов`язання про не розголошування інформації будь-якій третій стороні без попередньої письмової згоди іншої сторони по даному договору.

За інформацією наданою стороною, остання не надала згоду про поширення договору щодо морського перевезення згідно коносаменту №HN125051530.

Суд дійшов висновку, що ненадання договору, не може бути підставою для невизнання або коригування заявленої митної вартості товару.

Щодо посилання відповідача, що на момент прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2025/000291/2 від 22.08.2025 у митного органу були відсутні будь-які банківські платіжні документи щодо оплати конкретного товару.

Судом встановлено, що згідно до поданої заяви від 01.09.2025 позивач зазначав, що: декларантом згідно до коду документа m3001 гр.44 поданої митної декларації від 22.08.2025 №25UA807200012464U0 (митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів від 22.08.2025 №25UA807200012390U0) була надана митному органу платіжна інструкція від 15.05.2025 №113 та від 16.07.2025 №116 щодо оплати товару (додаток 4, 5 позову).

Декларант додатково повторно надає платіжну інструкцію від 15.05.2025 №113 та від 16.07.2025 №116.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, що твердження відповідача про відсутність банківських платіжних документів є безпідставним та не може слугувати правовою підставою для коригування заявленої митної вартості товарів.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Досліджуючи аргументи учасників справи щодо виявлених розбіжностей, суд зазначає, що виявлення розбіжностей у наданих до митного оформлення документів має наслідком початок процедури митних консультацій, утім, якщо внаслідок ретельної перевірки числових значень складових митної вартості перевірки митним органом не буде виявлено недоліків стосовно визначення митної вартості товарів за ціною контракту, рішення про коригування митної вартості не приймається.

Існування у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти необхідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз положень ч. 3 ст. 53, частин першої, другої та п`ятої ст. 54, ст.58 Митного кодексу України дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.

Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

В означеному контексті суд враховує правову позицію Верховного Суду України від 21 березня 2023 року по справі №815/5817/17: митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості і може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Зазначені митницею розбіжності та недоліки документів на підтвердження митної вартості товару у своїй сукупності не можуть свідчити про неможливість застосування методу визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, внаслідок помилкового тлумачення відповідачем норм митного законодавства та неуважного вивчення документів, зокрема, щодо зазначення умов оплати товару, умов його поставки, деталей заповнення обов`язкових документів в частині зазначення номеру контейнера, тощо, що призвело до надмірного формалізму та прийняття необґрунтованих рішень.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що митницею протиправно прийнято рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди) та рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару за другорядним (резервним) методом визначення митної вартості, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Щодо посилань учасників справи на правові позиції Верховного Суду суд зазначає, що учасниками справи не наведено обґрунтувань стосовно тотожності правовідносин у цьому спорі та у вказаних постановах, зокрема, щодо подібності договірних умов та імпортованих товарів, самостійно судом такої тотожності не встановлено, що виключає можливість їх застосування до спірних правовідносин за умови врегулювання цього спору нормами права, що не допускають множинності тлумачення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України з урахуванням ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 22.08.2025 № UА807000/2025/000291/2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 03 лютого 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua