Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 02 лютого 2026 р.
Справа: №480/177/25
Суддя: О.А. Прилипчук
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2026 року Справа № 480/177/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/177/25
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Сумської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської митниці, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000044/2 від 27.12.2024 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000044/2 від 27.12.2024 року митну вартість товару - вантажний тягач сідельний, призначений для перевезення вантажів, що використовувався - 1 шт. Марка VOLVO. Модель FM.460 6x2. Номер шасі (VIN): НОМЕР_1 . Календарний рік виготовлення - 2013. Модельний рік виготовлення - 2013. Дата першої реєстрації - 30.07.2013. Тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-5". Робочий об`єм циліндрів двигуна 12777 см3. Тип кузова - сідельний тягач. Колір - білий. Експлуатаційна максимально припустима повна маса - 27000 кг. Місць для сидіння, включаючи місце водія - 2. Колісна формула - 6x2. Призначений для використання на дорогах загального користування. Наявні пошкодження, ознаки експлуатації: показники одометра - 782459,6 км.; корозія металу по рамі тягача, визначено в розмірі 14000,00 EUR.
Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000044/2 від 27.12.2024 року таким, що суперечить вимогам Митного Кодексу України, оскільки ним були надані всі документи, обов`язковість надання яких для митного оформлення передбачена у ч.2 ст.53 Митного Кодексу України, містили всі відомості щодо ціни товару і будь-яких розбіжностей у цих документах, які безпосередньо стосуються числових значень складових митної вартості товарів (ч.3 ст.53 МК України), митним органом не було виявлено, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 10.01.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що 26.12.2024 декларантом позивача подано електронну МД 24UA805090003126U4, згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: вантажний – тягач сідельний, призначений для перевезення вантажів, що використовувався – 1 шт. Марка Volvo. Модель FM460, 6х2.
Під час здійснення процедури митного контролю програмно-інформаційним модулем “АСУР” АСМО “Інспектор” за митною декларацією від 26.12.2024 №UA805090/2024/003126 згенеровано наступні форми митного контролю:
106-2 “Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. З коментарем: можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості;
117-2 “Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості. З коментарем: можливе заниження митної вартості транспортного засобу. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості транспортного засобу, у тому числі, характеристик товару, які впливають на визначення митної вартості”.
Перелік документів, які мають подаватися декларантом в підтвердження заявленої митної вартості товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України. Зокрема, це:
- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
- зовнішньоекономічний договір (контракт), або документ, який його замінює та додатки до нього у разі їх наявності;
- рахунок-фактура (інвойс);
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
- ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
- якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Сумською митницею здійснено перевірку наданих декларантом документів зазначених у частині другій статті 53 Кодексу.
За результатами опрацювання поданих декларантом документів для підтвердження митної вартості транспортного засобу виявлено наступне.
1. Відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору від 29.11.2024 №8, оплата товару може бути здійснена покупцем передоплатою на рахунок продавця згідно з рахунком, що є невід`ємною частиною контракту або протягом 30 днів з дати отримання товару покупцем. В рахунку-фактурі від 29.11.2024 №11374 зазначено, що оплата проводиться готівкою, дата виконання 29.11.2024. Тобто, в рахунку-фактурі зазначено умову та строк оплати за транспортний засіб. Однак банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару декларантом не надавались.
2. Пунктом 6.2 зовнішньоекономічного договору від 29.11.2024 №8 передбачено надання Продавцем Покупцю експортних декларації типу EX-1, EX-A. В наданій копії митної декларації країни відправлення від 20.12.2024 № 24PL341010000BQ5B4 в гр.1401 зазначені умови поставки FCA PL CHELM, що не відповідає умовам поставки, зазначеним в рахунку-фактурі від 29.11.2024 №11374 (FCA Thyholm).
На виконання вимог ст. 54 МКУ та відповідно до вимог ст. 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації
5) ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є
умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь – якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з врахуванням виявлених розбіжностей та відсутності банківських платіжних документів, керуючись ч.2-3 ст. 53 МКУ декларанту було запропоновано надати додаткові документи визначені ч.3 ст. 53 Митного кодексу України:
- банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з метою визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України.
Листом від 27.12.2024, декларант повідомив про неможливість надання вищевказаних додаткових документів у визначений термін.
Виходячи з вищевикладеного, декларантом позивача розрахунки здійснено на основі необ`єктивних даних, які не підтверджені документально, що є порушенням вимог частини 9 статті 58 МК України.
Декларанту 27.12.2024 надіслано повідомлення що у відповідності до вимог п.5 ст. 55 та п.4 ст.57 Митного кодексу України, митний орган проводе процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органу та повідомляє що митна вартість подібного товару, складає 14000,00 євро за одиницю транспортного засобу (митна декларація від 19.11.2024 №UA204140011365U0).
Отже, в результаті здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару декларантом не було надано документів, які б підтверджували задекларований рівень митної вартості товару.
Круючись частиною першою статті 55 МК України 27 грудня 2024 року відносно заявлених у МД товарів відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000044/2.
З метою випуску товару у вільний обіг ОСОБА_1 подав до митного оформлення нову МД №24UA805090003140U9, по якій до бюджету були сплачені платежі, виходячи з митної вартості, визначеної митницею. При цьому, ОСОБА_1 було сплачено (доплачено) рiзницю мiж сумою митних платежiв, обчисленою згiдно з митною вартiстю, визначеною декларантом, та сумою митних платежiв, визначених митницею.
Враховуючи вищезазначене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 26-30).
29.01.2025 ухвалою суду у задоволенні клопотання представника Сумської митниці про розгляд справи за його участю відмовлено.
05.01.2026 ухвалою суду зобов`язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення яким чином здійснювалася оплата за автомобіль марки VOLVO, модель FM.460 6x2, номер шасі (VIN): НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2013, дата першої реєстрації - 30.07.2013, тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-5", робочий об`єм циліндрів двигуна 12777 см3, тип кузова - сідельний тягач, колір - білий та надати належним чином завірені докази на підтвердження оплати та зобов`язано Сумську митницю надати суду картку відмови в прийнятті митної декларації UA 805090/2024/000187 та митну декларацію 24UA805090003123U7.00 від 26.12.2024.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 29.11.2024 ФОП ОСОБА_1 (покупець) та Sondergaard Transport ApS (продавець) уклали контракт №8 (а.с.10).
Відповідно до п.1-2 предметом контракту є тягач Volvo FM460- 6х2-2-2013-ADR (YV2JG20C6DA747677) вартістю 8500 Євро.
П.4.2 Контракту передбачено, що умовами поставки за цим контрактом є FCA Thyholm (Incoterms 2010).
26.12.2024 декларантом позивача подано електронну митну декларацію 24UA805090003126U4, згідно якої до митного оформлення пред`явлено товар: вантажний – тягач сідельний, призначений для перевезення вантажів, що використовувався – 1 шт. Марка Volvo. Модель FM460, 6х2, YV2JG20C6DA747677, вартістю 8500 Євро (а.с. 16).
Разом із зазначеною митною декларацією до Сумської митниці подано:
за кодом “d0380” рахунок фактура (інвойс) №11374 від 29.11.2024;
за кодом “d0862” декларація про походження товару №11374 від 29.11.2024;
за кодом “d0954” сертифікат з перевезення (походження товару) товару форми EUR.1.
за кодом “m1300” митна декларація №24UA805090003123U7.001 від 26.12.2024;
за кодом “m1701” акт про проведення огляду (переогляду) товарів №24UA805090003123U7 від 26.12.2024;
за кодом “m1703” картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA805090/2024/000187 від 26.12.2024;
за кодом “d2800” свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.01.2024;
за кодом “d3006” калькуляція транспортних витрат №26/12-1 від 26.12.2024;
за кодом “d3015” висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 26120387 від 26.12.2024;
за кодом “d4100” зовнішньоекономічний договір купівлі – продажу товарів №8 від 29.11.2024;
за кодом “d4207” договір про надання послуг митного брокера 2024/06/27-Д від 27.06.2024;
за кодом “d9000” інші некласифіковані документи - заява №26/12-2 від 26.12.2024;
за кодом “d9000” інші некласифіковані документи - знят. з обліку №1795030 від 18.12.2024;
за кодом “d9000” інші некласифіковані документи – зображення від 26.12.2024;
за кодом “d9610” копія митної декларації №24PL341010000BQ5B4 від 20.12.2024.
Сумською митницею після опрацювання документів дійшла висновку, що:
-відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору від 29.11.2024 №8, оплата товару може бути здійснена покупцем передоплатою на рахунок продавця згідно з рахунком, що є невід`ємною частиною контракту або протягом 30 днів з дати отримання товару покупцем. В рахунку-фактурі від 29.11.2024 №11374 зазначено що оплата проводиться готівкою, дата виконання 29.11.2024. Тобто, в рахунку-фактурі зазначено умову та строк оплати за транспортний засіб. Однак банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару декларантом не надавались;
-Пунктом 6.2 зовнішньоекономічного договору від 29.11.2024 №8 передбачено надання Продавцем Покупцю експортних декларації типу ЕХ-1, ЕХ-А. В наданій копії митної декларації країни відправлення від 20.12.2024 № 24РL341010000ВQ5В4 в гр.1401 зазначені умови поставки FСА PL СНЕLМ, що не відповідає умовам поставки, зазначеним в рахунку-фактурі від 29.11.2024 №11374 (FСА Тhyholm).
Інспектором митного поста було запропоновано декларанту надати додаткові документи визначені ч.3 ст. 53 Митного кодексу України:
- банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
- висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з метою визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України (а.с.37).
Листом від 27.12.2024, декларант повідомив відповідача про неможливість надання вищевказаних додаткових документів у визначений термін.
27.12.2024 Сумською митницею надіслано позивачу повідомлення, в якому зазначено, що відповідно до вимог частини п`ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 МК України, митний орган проводить процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу та повідомляє, що відповідно до положень ст. 60 МК України, митна вартість подібного (аналогічного) транспортного засобу складає 14000,00 євро за одиницю транспортного засобу (митна декларація від 19.11.2024 №UA204140011365U0) (а.с.37 звор.бік).
27.12.2024 Сумською митницею складено картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с.8).
27 грудня 2024 року Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000044/2 (а.с. 9). В обґрунтування рішення митним органом зазначено, що за результатами опрацювання поданих декларантом документів для підтвердження митної вартості транспортного засобу виявлено наступне. Відповідно до пункту 3.1 зовнішньоекономічного договору від 29.11.2024 №8, оплата товару може бути здійснена покупцем передоплатою на рахунок продавця згідно з рахунком, що є невід`ємною частиною контракту або протягом 30 днів з дати отримання товару покупцем. В рахунку-фактурі від 29.11.2024 №11374 зазначено що оплата проводиться готівкою, дата виконання 29.11.2024. Тобто, в рахунку-фактурі зазначено умову та строк оплати за транспортний засіб. Пунктом 6.2 зовнішньоекономічного договору від 29.11.2024 №8 передбачено надання Продавцем Покупцю експортних декларації типу ЕХ-1, ЕХ-А. В наданій копії митної декларації країни відправлення від 20.12.2024 № 24РL341010000В05В4 в гр.1401 зазначені умови поставки FСА PL СНЕLМ, що не відповідає умовам поставки, зазначеним в рахунку-фактурі від 29.11.2024 №11374. Відповідно до частини сьомої статті 318 Кодексу, посилаючись на електронні інформаційні ресурси митних органів та згідно пункту 2.2.14 (перевірка рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено); пункту 2.2.19 (порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор») Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 №476 здійснено перевірку та порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів. За результатами порівняння встановлено, що митна вартість подібних транспортних засобів (сідельних тягачів) марки VOLVO, моделей FМ 460, 2013 року виробництва» митне оформлення яких вже здійснено, значно вища за митну вартість транспортного засобу заявленого декларантом до митного контролю та оформленням зв`язку з тим, що декларантом не подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару та зазначені у частині другій статті 53 Кодексу та з метою спростування сумнівів у достовірні відомостей про визначення митної' вартості, що виникли, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи а саме;- банківські платіжні документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;-висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з метою визначення вартості транспортного засобу, що ввозиться на митну територію України. Листом від 27.12.2024, декларант повідомив про неможливість надання вищевказаних додаткових документів у визначений термін.3 огляду на зазначене, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), застосувати неможливо відповідно до частини шостої статті 54 та частини другої' статті 58 Кодексу. Відповідно до статті 59 Кодексу, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. На інформаційних ресурсах митних органів відсутня інформація щодо митних оформлень за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до вимог статті 59 Кодексу в максимально наближений час до часу експорту в Україну. У зв`язку із неможливістю застосування вищевказаних методів визначення митної вартості товарів, посадовою особою послідовно розглядалася можливість застосування наступного методу визначення митної вартості.
На інформаційних ресурсах митних органів містить інформація щодо митних оформлень за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів у відповідності до вимог статті 60 Кодексу. У зв`язку з вище викладеним, у відповідності до вимог частини п`ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 Кодексу, митницею проведено процедуру консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі Інформації, яка наявна в митному органу. Декларанту було запропоновано визначити митну вартість транспортного засобу на рівні 14 000 євро за одиницю Листом від 27.12.2024, декларант повідомив про свою незгоду із запропонованою митницею митною вартістю транспортного засобу. Відповідно до частини сьомої статті 318 Кодексу митні органи під час митного контролю використовують електронні Інформаційні ресурси. На електронних Інформаційних ресурсах митних органів, митна вартість подібного (аналогічного) транспортного засобу: сідельний тягач «VOLVO FM 450, календарний рік виготовлення 2013, об`єм двигуна 10 837 см3, потужність двигуна 338 кW, такий, що був у користуванні, торгівельна марка VOLVO» складає 14 000 євро (джерело: митна декларація від 19.11.2024 №UA204140/2024/11365).
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішення відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).
Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.
Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості «вантажного – тягача сідельного, призначеного для перевезення вантажів, що використовувався – 1 шт. Марка Volvo. Модель FM460, 6х2, YV2JG20C6DA747677» за основним методом за ціною договору (контракту).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товару може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація сама аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 53 МК України).
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Так, оскаржуване рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи, в тому числі додатково надані, містять розбіжності і неточності.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТОВ ФОП ОСОБА_1 подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок фактуру (інвойс) №11374 від 29.11.2024; декларацію про походження товару №11374 від 29.11.2024; сертифікат з перевезення (походження товару) товару форми EUR.1., митну декларацію №24UA805090003123U7.001 від 26.12.2024; акт про проведення огляду (переогляду) товарів №24UA805090003123U7 від 26.12.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.01.2024; калькуляцію транспортних витрат №26/12-1 від 26.12.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 26120387 від 26.12.2024; договір про надання послуг митного брокера 2024/06/27-Д від 27.06.2024; заяву №26/12-2 від 26.12.2024; зображення від 26.12.2024; митну декларацію №24PL341010000BQ5B4 від 20.12.2024.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, зовнішньоекономічний контракт №8 від 29.11.2024 містить усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; рахунок-фактура (інвойс) №11374 від 29.11.2024 визначає вартість товару у розмірі 8500 Євро.
Пункт 4 частини другої статті 53 МК України зобов`язує декларанта надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунок сплачено.
Судом встановлено, що станом на момент митного оформлення транспортного засобу у позивача був відсутній банківській документ, який підтверджував оплату вартості товару.
Так, 05.01.2026 ухвалою суду зобов`язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 надати суду письмові пояснення яким чином здійснювалася оплата за автомобіль марки VOLVO, модель FM.460 6x2, номер шасі (VIN): НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2013, дата першої реєстрації - 30.07.2013, тип двигуна - дизельний, згідно з інформацією заводу виробника відповідає вимогам екологічного класу "ЄВРО-5", робочий об`єм циліндрів двигуна 12777 см3, тип кузова - сідельний тягач, колір - білий та надати належним чином завірені докази на підтвердження оплати.
На виконання вимог ухвали суду позивачем надано платіжну інструкцію від 07.01.2025 на суму 8500 Євро, за якою можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться на підставі рахунку-фактури (інвойса) №11374 від 29.11.2024, за яким можна визначити, проведення оплати в тому числі за автомобіль VOLVO, модель FM.460 6x2,, вартістю 8500,00 Євро (а.с.57).
Разом з тим, суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Вказана в МД 24UA805090003123U700 від 26.12.2024 ціна оцінюваного транспортного засобу відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) №11374 від 29.11.2024 та становить 8500,00 Євро.
Отже, вказаним документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 8500,00 Євро. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.
Щодо доводів митного органу, що: «п. 3.1 зовнішньоекономічного договору від 29.11.2024 №8, оплата товару може бути здійснена покупцем передоплатою на рахунок продавця згідно з рахунком, що є невід`ємною частиною контракту або протягом 30 днів з дати отримання товару покупцем. В рахунку-фактурі від 29.11.2024 №11374 зазначено, що оплата проводиться готівкою, дата виконання 29.11.2024. Тобто, в рахунку-фактурі зазначено умову та строк оплати за транспортний засіб. Однак банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару декларантом не надавались» та п. 6.2 зовнішньоекономічного договору від 29.11.2024 №8 передбачено надання Продавцем Покупцю експортних декларації типу EX-1, EX-A. В наданій копії митної декларації країни відправлення від 20.12.2024 № 24PL341010000BQ5B4 в гр.1401 зазначені умови поставки FCA PL CHELM, що не відповідає умовам поставки, зазначеним в рахунку-фактурі від 29.11.2024 №11374 (FCA Thyholm)».
Відповідач, зазначаючи вказані доводи у оскаржуваному рішенні, не обґрунтував яким чином ці розбіжності впливають на заявлений рівень митної вартості, в той час як правильність його обчислення було документально підтверджено шляхом подання митної декларації країни відправлення та рахунку-фактури.
З вищенаведеного слідує, що визначена у митній декларації №24UA805090003126U4 від 26.12.2024 митна вартість товару у розмірі 8500 Євро, підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом.
Вказані документи надані Сумській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №24UA805090003126U4 від 26.12.2024.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Отже, Сумською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного транспортного засобу.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд зазначає, що вимога митного органу про надання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.
Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Водночас, на думку суду, у своєму рішенні про коригування митної вартості відповідач аргументовано не довів, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
При цьому ненадання декларантом запитуваних митницею документів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування іншого методу визначення митної вартості.
Крім того, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15 суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд звертає увагу, що надані до митного оформлення товару документи не містять числових розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості оцінюваного товару.
Як вказано в постанові Верховного Суду від 28.05.2019 в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Не наведення митницею в рішеннях про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.
Застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару, передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товару визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
При прийнятті спірного рішення відповідач використав цінову інформацію наявну в митного органу та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Однак суд зазначає, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
При цьому суд враховує, що вартість аналогічних чи подібних товарів може істотно відрізнятись з огляду на технічний стан транспортного засобу, пробіг, умови поставки (оптова/роздрібна ціна) тощо.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
На переконання суду, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість товару.
Натомість митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.
Таким чином, суд приходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000044/2 від 27.12.2024 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір, сплачений при подачі позову до суду (а.с. 19).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Сумської митниці про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.
Скасувати рішення Сумської митниці про коригування митної вартості товарів №UA805000/2024/000044/2 від 27.12.2024 року.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці (вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, код ЄДРПОУ 44017631) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua