Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №460/22981/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №460/22981/25

Суддя: Д.П. Зозуля

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2026 року м. Рівне№460/22981/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доМіністерства освіти і науки України

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України про визнання протиправними дій щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про порушення послідовності здобуття освіти та зобов`язання внести до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомості про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту".

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач в серпні 2025 позивач зарахований на денну форму навчання до Відокремленого підрозділу «Рівненський економіко-технологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування». Повідомлено, що позивач не завершив попереднє навчання у вищому навчальному закладі, звідки його було відраховано. Поряд з цим, у довідці здобувача освіти з даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти зазначено про порушення ним послідовності здобуття освіти. Вважає такі відомості такими, що не відповідають дійсності, оскільки він здобуває освіту в порядку та послідовності, визначених ч.2 ст.10 Закону України “Про освіту”. За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 17.12.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача залучено Державне підприємство "Інфоресурс".

Відповідач 1, Міністерство освіти і науки України, подало до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень зазначено, що в листопаді 2022 року позивач був зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» на заочну форму навчання за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК) та в червні 2025 року був відрахований з цього закладу за невиконання індивідуального навчального плану, однак в серпні 2025 року - знову зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський економікотехнологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» на денну форму навчання за спеціальністю «Облік і оподаткування» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК). За таких обставин, вважає, що позивач здобуває освіту в непослідовному порядку та просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2, Державне підприємство "Інфоресурс", відзиву на позов у встановлений судом строк не подав, а тому суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши позовну заяву, відзив та долучені матеріали, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

24.11.2022 ОСОБА_1 зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» на заочну форму навчання за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

27.06.2025 позивач був відрахований з цього закладу за невиконання індивідуального навчального плану.

20.08.2025 ОСОБА_1 зарахований на навчання до Відокремленого структурного підрозділу «Рівненський економікотехнологічний фаховий коледж Національного університету водного господарства та природокористування» на денну форму навчання за спеціальністю «Облік і оподаткування» для здобуття освітньо-професійного ступеня «Фаховий молодший бакалавр» (5 рівень НРК).

Поряд з цим, за змістом наданої позивачу довідки здобувача освіти за даними ЄДЕБО з питань освіти №714937 від 02.09.2025 поточне здобуття ним освіти порушує послідовність здобуття освіти.

У зв`язку з цим, 30.09.2025 позивач звернувся з відповідною заявою до МОН України з проханням внести зміни до ЄДЕБО про відсутність порушення ним послідовності здобуття ним вищої освіти.

Листом від 08.12.2025 №5/3125-25 МОН України відмовив позивачу у внесенні змін до довідки, оскільки позивач повторно здобуває освіту на тому самому рівні НРК.

Вважаючи протиправними такі дії відповідача щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення ним послідовності здобуття освіти, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Стаття 53 Конституції України закріплює право кожного на освіту.

Абзаци третій та п`ятий ч.1 ст.4 Закону України “Про вищу освіту” від 01.07.2014 №1556-VII (далі – Закон №1556-VII) додатково визначають, що кожен має право на вищу освіту.

Громадяни України вільні у виборі закладу вищої освіти, форми здобуття вищої освіти і освітньої програми.

Право на вищу освіту гарантується незалежно від віку, громадянства, місця проживання, статі, кольору шкіри, соціального і майнового стану, національності, мови, походження, стану здоров`я, ставлення до релігії, наявності судимості, а також від інших обставин. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття вищої освіти, крім випадків, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.10 Закону України “Про освіту” від 05.09.2017 №2145-VIII (далі – Закон №2145-VIII) рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; професійна освіта; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

За приписами ч.2 ст.17 Закону №2145-VIII вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти. Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону №1556-VII підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва (ч.2 ст. 5 Закону № 1556-VII).

Молодший бакалавр - це освітній або освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньої програми, обсяг якої становить 120 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня молодшого бакалавра на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти (ч.3 ст.5 Закону № 1556-VII).

Бакалавр - це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180- 240 кредитів ЄКТС. Для здобуття освітнього ступеня бакалавра на основі освітнього ступеня молодшого бакалавра або на основі фахової передвищої освіти заклад вищої освіти має право визнати та перезарахувати кредити ЄКТС, максимальний обсяг яких визначається стандартом вищої освіти (ч.4 ст.5 Закону № 1556-VII).

З огляду на частини 1, 2 ст.6 Закону № 1556-VII атестація осіб, які здобувають ступінь молодшого бакалавра, бакалавра чи магістра, здійснюється екзаменаційною комісією, до складу якої можуть включатися представники роботодавців та їх об`єднань, відповідно до положення про екзаменаційну комісію, затвердженого вченою радою закладу вищої освіти (наукової установи).

Заклад вищої освіти на підставі рішення екзаменаційної комісії присуджує особі, яка успішно виконала освітню програму на певному рівні вищої освіти, відповідний ступінь вищої освіти та присвоює відповідну кваліфікацію.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.7 Закону № 1556-VII документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію. Встановлюються такі види документів про вищу освіту за відповідними ступенями: диплом молодшого бакалавра; диплом бакалавра; диплом магістра; диплом доктора філософії/доктора мистецтва.

Завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою є підставою для відрахування відповідно до п.1 ч.1 ст.46 Закону № 1556-VII.

З огляду на наведене, суд зауважує, що здобуття першого (бакалаврського) рівня вищої освіти або освітнього рівня фахового молодшого бакалавра розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про вищу освіту, зокрема, диплома бакалавра або молодшого бакалавра встановленого зразка.

Пунктом першим частини третьої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі – Закон №3543-XII) передбачено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також: здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту”, а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Постанова КМУ №560), подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

У довідці про здобувача освіти за даними єдиної державної електронної бази з питань освіти (додаток 9 до Постанови КМУ № 560), зокрема зазначається те, що поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону № 2145-VIII - так/ні.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 не отримував жодного документа про вищу (передвищу) освіту (диплома бакалавра, молодшого бакалавра чи магістра).

Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, від 29.10.2025 у справі №200/5372/24, від 26.11.2025 у справі №160/29658/24) неодноразово зазначав, що продовження навчання за певним рівнем вищої освіти особою, яка має лише повну загальну середню освіту і жоден документ про вищу освіту раніше не отримувала, в іншому вищому навчальному закладі або закладі фахової передвищої освіти з того ж самого курсу, з якого вона була відрахована з попереднього навчального закладу, за тією ж або іншою спеціальністю і освітньою програмою того ж рівня освіти - не може вважатись повторним здобуттям вищої освіти й, незалежно від тривалості та перерв у навчанні, і, відповідно, не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні ч.2 ст.10 Закону № 2145-VIII.

Таким чином, навчання позивача за освітнім рівнем фахового молодшого бакалавра не може розглядатись як повторне здобуття освіти на тому ж рівні або як здобуття освіти на рівні, нижчому за раніше здобутий, оскільки він не отримав відповідного документа про вищу освіту, тобто не здобув жодного рівня вищої або фахової передвищої освіти.

При цьому, доводи відповідача, що в період з листопада 2022 року по червень 2025 року навчався у Відокремленому структурному підрозділі «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» рівнем фахового молодшого бакалавра, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні, оскільки системний аналіз положень ст.7 Закону №1556-VII та п.1 ч.3 ст.23 Закону № 3543-XII дає підстави для висновку, що критерієм "здобутої освіти" є саме наявність відповідного документа про освіту, а не факт зарахування та навчання протягом певного періоду.

Водночас, суд звертає увагу на те, згідно з Положенням про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 08 червня 2018 року № 620 (далі - Положення про ЄДЕБО), власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство “Інфоресурс”, що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО (п.5 розділу I Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти).

Уповноважені суб`єкти - розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством (абз.4 п.2 розділу I).

ЄДЕБО функціонує з метою забезпечення, зокрема, формування, реєстрації та обліку інформації для видачі суб`єктами освітньої діяльності документів у сферах, у тому числі вищої освіти (пп.5 п.2 розділу ІІ Положення про ЄДЕБО).

Відповідно до п.12 розділу III Положення про ЄДЕБО уповноважений суб`єкт має доступ до інформації, внесеної або сформованої ним в ЄДЕБО, а також до інформації, доступ до якої передбачений відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

У підпунктах 1, 3 та 6 п.1 розділу IV Положення про ЄДЕБО вказано, що розпорядник ЄДЕБО як уповноважений суб`єкт виконує, зокрема, такі основні функції: вживає організаційних заходів, пов`язаних із забезпеченням функціонування ЄДЕБО; використовує інформацію, що міститься в ЄДЕБО, у тому числі персональні дані, з метою прийняття управлінських рішень та виконання повноважень, визначених законодавством; встановлює вимоги до апаратного та програмного забезпечення ЄДЕБО.

Суб`єкти ж освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, відповідно до пункту 8 розділу IV Положення про ЄДЕБО, уповноважені: вносити до ЄДЕБО та підтримувати в повному, актуальному та достовірному стані інформацію за переліком, визначеним у відповідних пунктах Положення; підтверджувати зазначену в ЄДЕБО інформацію про себе один раз на рік, якщо інше не визначено розпорядником ЄДЕБО; здійснювати в ЄДЕБО інші дії у порядку та обсягах, передбачених відповідно до законодавства розпорядником ЄДЕБО.

ДП “Інфоресурс” не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України та не приймає рішень щодо внесення або зміни інформації в ЄДЕБО про здобувачів освіти.

Формування довідки про здобувача освіти (додаток 9 до Постанови КМУ № 560) відбувається автоматизовано згідно із закладеними у ЄДЕБО алгоритмами та є результатом виконання Міносвіти закріплених за ним у законі повноважень як розпорядника ЄДЕБО та володільця наявної у ній інформації.

Технічний адміністратор ЄДЕБО здійснює лише технічне і технологічне забезпечення функціонування системи (пункт 2 розділу IV Положення про ЄДЕБО) відповідно до вимог, встановлених розпорядником ЄДЕБО - Міносвіти, яке визначає вимоги до програмного забезпечення ЄДЕБО, визначає алгоритми формування інформації (пункт 1 розділу IV Положення про ЄДЕБО) та є володільцем усієї інформації, яка міститься в системі.

Суб`єкти освітньої діяльності та їх територіально відокремлені структурні підрозділи (відокремлені підрозділи), що надають освітні послуги у сфері, зокрема, вищої освіти, не мають повноважень на встановлення вимог до програмного забезпечення ЄДЕБО та зміни технічних параметрів й алгоритмів його функціонування.

Тобто, Відокремлений структурний підрозділ «Рівненський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України» позбавлений технічної можливості сформувати і видати позивачу іншу довідку з відмінним від наявного в ЄДЕБО змістом інформації про поточне здобуття освіти та недотримання ОСОБА_1 послідовності, встановленої ч.2 ст.10 Закону №1556-VII, адже зазначений документ генерується в автоматизованому режимі за допомогою програмного забезпечення, параметри якого встановлюються Міносвіти.

Міносвіти, відповідно до п.1 Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №630 (далі - Постанова КМУ №30), є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Міносвіти є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

У своїй діяльності Міносвіти керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (п.2 Постанови КМУ № 630).

Міносвіти, відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №752 “Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти”, забезпечує функціонування ЄДЕБО, розробку та затвердження порядку формування та функціонування зазначеної Єдиної бази.

Формування та видача за даними ЄДЕБО позивачу довідки від 02.09.2025 №714937 порушило його право як учасника освітнього процесу на отримання щодо себе повної і достовірної інформації в галузі освіти, а також право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, передбачене п.1 ч.3 ст.23 Закону № 3543-XII.

Висновок аналогічного змісту викладений Верховним Судом у постановах від 29.10.2025 у справі № 200/5372/24, від 12.11.2025 у справі 280/11497/24, від 26.11.2025 у справі 160/34591/24, від 26.11.2025 у справі № 160/29658/24.

Так, у постанові від 26.11.2025 у справі № 160/29658/24 Верховний Суд дійшов таких висновків:

1) здобуття освітнього рівня фахового молодшого бакалавра (фахова передвища освіта) або першого (бакалаврського) рівня вищої освіти розпочинається з моменту зарахування особи до відповідного навчального закладу та закінчується у момент її відрахування з нього у зв`язку з успішним виконанням освітньої програми та врученням передбаченого законом документа про освіту встановленого зразка;

2) особа, яка була зарахована на навчання за певним освітнім рівнем, але була відрахована до завершення навчання і не отримала документа про освіту встановленого зразка, не може вважатися такою, що здобула відповідний рівень освіти;

3) продовження навчання за певним рівнем освіти особою, яка має лише повну загальну середню освіту і жоден документ про вищу або фахову передвищу освіту раніше не отримувала, в іншому навчальному закладі за тим же або іншим рівнем освіти (за умови, що цей рівень є вищим за повну загальну середню освіту) - не може вважатись повторним здобуттям освіти й, незалежно від тривалості та перерв у навчанні, не порушує послідовність здобуття освіти у розумінні частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII;

4) Міносвіти має забезпечувати формування нових довідок про здобувача освіти за даними ЄДЕБО із зазначенням “Так, не порушує” у полі про дотримання послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту” у разі неправильного формування довідок про здобувачів освіти, зокрема у випадках, якщо особа здобула лише повну загальну середню освіту і розпочала навчання у вищому навчальному закладі, але не завершила його (не отримала диплом), та потім вступила до цього ж або іншого навчального закладу, на той самий або інший рівень освіти.

Встановлені обставини справи в їх сукупності дають підстави для висновку про те, що дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення позивачем послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України “Про вищу освіту”, вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а отже є протиправними.

З огляду на наведене, з метою повного та ефективного захисту прав позивача задоволенню підлягає і похідна позовна вимога про зобов`язання відповідача усунути порушення шляхом внесення виправлень у запис в ЄДЕБО в частині відомостей про порушення ОСОБА_2 послідовності здобуття освіти.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений ним судовий збір.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення ОСОБА_1 послідовності здобуття освіти, визначеної ч.2 ст.10 Закону України “Про освіту”.

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в ЄДЕБО щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст.10 Закону № 2145-VIII, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст.10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 лютого 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135, ЄДРПОУ/РНОКПП 38621185)

Суддя Д.П. Зозуля

Оригінал: reyestr.court.gov.ua