Рішення від 29 січня 2026 р. у справі №140/11756/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2026 року ЛуцькСправа № 140/11756/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Військової частини НОМЕР_1 (відповідач 1), Військової частини НОМЕР_2 (відповідач 2) з позовом:

про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 , які полягають у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у період з 01 березня 2018 року по 14 квітня 2021 року в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі – Порядок №1078), та зобов`язання нарахувати і виплатити різницю індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 14 квітня 2021 року в загальній сумі 7306,07 грн відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 із одночасним відрахуванням військового збору (1,5 відсотка) та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 (далі – Порядок №44);

визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення у період з 15 квітня 2021 року по 22 червня 2024 року в неповному обсязі, а саме з порушенням абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078, та зобов`язання нарахувати і виплатити різницю індексації грошового забезпечення за період з 15 квітня 2021 року по 22 червня 2024 року в загальній сумі 153261,07 грн відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 із одночасним відрахуванням військового збору (1,5 відсотка) та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44;

визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати;

визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 15 квітня 2021 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати, та зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 15 квітня 2021 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у період з 01 лютого 2018 року по 14 квітня 2021 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , звідки був переведений до Військової частини НОМЕР_2 , де проходив військову службу до 22 червня 2024 року. Під час проходження військової служби позивачу не була нарахована та виплачена фіксована сума індексації-різниці. Позивач вважає, що відповідно до приписів абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 різниця між розміром підвищення доходу у березні 2018 року (458,07 грн) та сумою можливої індексації у цьому місяці (4463,15 грн) становить 4005,08 грн та у такому розмірі повинна була нараховуватись і виплачуватися щомісяця до дня звільнення.

При цьому позивач просив зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення (з відрахуванням військового збору) та з одночасною компенсацією йому суму податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44.

Також позивач зазначив, що відповідно до положень Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” (далі – Закон №2050-ІІІ) та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі – Порядок №159), він має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, яка проводиться незалежно від того, чи такі суми були попередньо нараховані, але не виплачені.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалами судді Волинського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2025 року позовну заяву в частині позовних вимог за період за період з 19 липня 2022 року по 22 червня 2024 року повернуто позивачеві; в решті позовних вимог позовну заву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву (а.с.64-73) Військова частина НОМЕР_1 просила відмовити у задоволенні заявлених до неї позовних вимог, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі – Постанова №704) з березня 2018 року було підвищено розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, а отже вказаний місяць є місяцем підвищення доходу для проведення індексації. Таким чином індексація грошового забезпечення позивача за період з 01 березня 2018 року по 14 квітня 2021 року проведена згідно з приписами Порядку №1078 та її загальна сума становить 5950,60 грн; підстави для повторного нарахування позивачу індексації за вказаний період відсутні.

За змістом відзиву на позовну заяву відповідач 2 позовні вимоги не визнав (а.с.54-60). В обґрунтування такої позиції зазначив, що вимога про нарахування та виплату на користь позивача індексації-різниці за період з 15 квітня 2021 року по 19 липня 2023 року є передчасною, якщо існує спір щодо суми індексації грошового забезпечення з урахуванням січня 2008 року як місяця підвищення доходу. При цьому нарахування сум індексації належить до безпосередніх повноважень відповідача як роботодавця, а тому суд не має повноважень здійснювати такий розрахунок до моменту проведення його Військовою частиною НОМЕР_2 .

Через відсутність підстав для задоволення вимоги про нарахування індексації відсутні підстави для задоволення вимог щодо компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, право на виплату якої згідно з пунктом 2 Порядку №44 виникає лише у зв`язку з виконанням обов`язків під час військової служби.

Також зазначив, що вимоги позивача щодо зобов`язання здійснити нарахування та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Порядку №159 задоволенню не підлягають, оскільки основними умовами для виплати сум компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (такі, які не мають разового характеру) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми. Натомість при звільнення позивача з військової служби не було жодних нарахованих та не виплачених сум; наказ про звільнення та виплачені суми позивач не оскаржував, а відповідно до статті 5 Закону №2050-ІІІ своєчасно не отриманий з вини громадянина дохід компенсації не підлягає.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 у межах спірного періоду, а саме з 01 березня 2018 року по 21 квітня 2021 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 ; згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 21 квітня 2021 року №78 (а.с.9) лейтенант ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 21 квітня 2021 року у зв`язку із вибуттям до нового місця служби - до Військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця за 2018-2021 роки (а.с.20 зворот-22) Військова частина НОМЕР_1 нараховувала та виплачувала ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (поточну) у грудні 2018 року – березні 2019 року у сумі 71,08 грн щомісячно, у квітні-липні 2019 року у сумі 134,47 грн щомісячно, у серпні-грудні 2019 року у сумі 206,72 грн щомісячно, у січні-липні 2020 року у сумі 216,51 грн щомісячно, у серпні-грудні 2020 року у сумі 226,29 грн, у січні 2021 року у сумі 233,81 грн, у лютому-березні 2021 року у сумі 331,42 щомісячно.

За змістом листа Військової частини НОМЕР_1 від 04 липня 2025 року №1211 індексація грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року нараховувалась відповідно до вимог Порядку №1078 із застосуванням базового місяця – березень 2018 року (а.с.30).

ОСОБА_1 у період з 22 квітня 2021 року по 27 червня 2024 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 та наказом командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 27 червня 2024 року №186 позивача виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення з 27 червня 2024 року (а.с.42).

Згідно з картками особового рахунку військовослужбовця за 2021-2022 роки позивачу у травні 2021 року індексація була нарахована та виплачена у сумі 124,62 грн, у червні-липні 2021 року - у сумі 415,41 грн, у серпні, жовтні 2021 року - у сумі 540,03 грн, у листопаді 2021 року - у сумі 1080,06 грн, у грудні 2021 року - у сумі 1103,22 грн, у лютому 2022 року - у сумі 563,19 грн, у березні-травні 2022 року - у сумі 672,35 грн, у червні 2022 року - у сумі 913,35 грн, у липні 2022 року - у сумі 1017,21 грн (а.с.14-15).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормативно-правовими актами.

За змістом статті 1 Закону України від 03 липня 2001 року №1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі – Закон №1282-ХІІ) індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Перелік об`єктів індексації установлений частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру; до таких об`єктів індексації належить оплата праці (грошове забезпечення).

Межі індексації визначені частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ, згідно з якою індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282-XII (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 9 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.

Пункт 1-1 Порядку №1078 (в редакцій, чинній до 02 квітня 2021 року) загалом дублює приписи статей 3, 4 Закону №1282-ХІІ, деталізуючи відповіді на питання про те, коли проводиться індексація.

Відповідно до абзаців першого, четвертого, п`ятого пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Абзаци другий, четвертий пункту 4 Порядку №1078 деталізують межі індексації, які законодавець обумовив в частині шостій статті 2 Закону №1282-ХІІ.

Абзацами першим, другим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів”; далі - Постанова №1013, застосовується з 01 грудня 2015 року) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Механізм індексації має універсальний характер, адже індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20).

01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

З огляду на те, що у березні 2018 року відбулося підвищення посадового окладу ОСОБА_1 , то березень 2018 року став місяцем підвищення доходів, з якого здійснюється обчислення індексу споживчих цін.

Абзац третій пункту 5 Порядку №1078 застосовувався з 01 грудня 2015 року у редакції Постанови №1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року діє у редакції постанови Уряду від 28 лютого 2018 року №141 “Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення” (далі - Постанова №141) та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Абзац четвертий пункту 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзац п`ятий пункту 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 з 01 грудня 2015 року установлював, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Цей же абзац з 15 березня 2018 року до 01 лютого 2021 року діяв у редакції Постанови №141, згідно з якою до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Отже, зміст вказаних положень дає підстави для висновку про те, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, “поточної” та “індексації-різниці”. Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Право на отримання поточної індексації виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац другий пункту 1-1, абзац шостий пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзаци другий, п`ятий пункт 4 Порядку №1078).

Як можна зрозуміти зі змісту позову, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними. Індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року, перевищив поріг індексації у жовтні 2018 року і був опублікований Держстатом у листопаді 2018 року. У грудні 2018 року Військова частина НОМЕР_1 розпочала виплату поточної індексації (а.с.20 зворот).

Поряд з тим спірним є питання застосування відповідачами абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078, якими врегульовано питання виплати індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів).

З 01 грудня 2015 року в абзацах третьому - шостому пункту 5 Порядку №1078 по суті йдеться про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци третій – п`ятий пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувались з березня 2018 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац четвертий). У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац п`ятий).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу) сума цієї індексації нараховується, то абзац шостий пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (березень 2018 року) необхідно: визначити розмір підвищення грошового доходу особи у місяці підвищення (А); визначити суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу (Б); порівняти розмір підвищення грошового доходу (А) з сумою індексації у місяці його підвищення (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення друге абзацу п`ятого пункт 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Указані висновки висловлені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі №320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі №260/6386/21 та ін., а тому враховуються при вирішенні цієї справи.

Системний аналіз пункту 1, абзаців четвертого-шостого пункту 5 Порядку №1078 дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

У зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача (з 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців) Військовій частині НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має ОСОБА_1 право на отримання індексації-різниці з 01 березня 2018 року, а якщо так, то у якому розмірі.

Однак відповідач 1, як видно з відзиву, відповідні дії не вчинив, що свідчить про протиправність такої поведінки.

Для з`ясування питання, чи має позивач право відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку №1078 на отримання індексації-різниці, належало з`ясувати розмір грошового забезпечення позивача за попередній місяць (лютий 2018 року).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 11 червня 2008 року №260 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 року за №638/15329; втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260, який застосовується з 01 березня 2018 року; далі - Інструкція №260), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пункт 1.9 розділу І Інструкції №260 установлював, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Подібні приписи містить і нині чинний Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197; далі - Порядок №260), який застосовується з 01 березня 2018 року. Згідно з пунктом 8 розділу І Порядку №260 грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія (пункт 2 розділу І Порядку №260).

З картки особового рахунку військовослужбовця за 2018 рік (а.с.20 зворот) установлено, що ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення (щомісячні основні та щомісячні додаткові види): у березні (за лютий з урахуванням правил пункту 1.9 розділу І Інструкції №260) – 9179,39 грн (посадовий оклад - 830,00 грн, оклад за військовим званням - 105,00 грн, надбавка за вислугу років - 233,75 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань – 584,37 грн, премія – 3984,00 грн, щомісячна додаткова винагорода – 3442,27 грн); у квітні (за березень) – 9637,46 грн (посадовий оклад - 3440,00 грн, оклад за військовим званням - 1060,00 грн, надбавка за вислугу років - 1575,00 грн, надбавка за особливості проходження служби - 607,50 грн, премія - 2954,96 грн).

Отже, грошове забезпечення позивача з урахуванням постійних складових, нарахованих за березень 2018 року (порівняно із лютим 2018 року) збільшилось на 458,07 грн (9637,46 грн – 9179,39 грн).

Актуальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до статті 7 Закону України від 07 грудня 2017 року №2246-VIII “Про Державний бюджет України на 20181 рік” становив 1762,00 грн.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін (253,30%) і поділений на 100, що дорівнює 4463,15 грн.

Наведене відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22, від 23 травня 2024 року у справі №160/15411/23.

Оскільки розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (458,07 грн) є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (4463,15 грн), то це вказує на наявність підстав для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці (становитиме 4005,08 грн) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. Невиплата відповідачами індексації грошового забезпечення у відповідному розмірі є порушенням вимог Закону №1282-XII і Порядку №1078.

Між тим суд встановив, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року у справі №140/9112/25, яке набрало законної сили 29 січня 2025 року, задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, інших похідних видів грошового забезпечення) за період з 29 січня 2020 року по 21 квітня 2021 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Отже, зважаючи на задоволення позовних вимог у справі №140/9112/25 посадовий оклад ОСОБА_1 з 29 січня 2020 року по 21 січня 2021 року підлягає перерахунку у бік збільшення (виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року), що призводить до зміни всього місячного грошового забезпечення. Відповідно індексація у фіксованому розмірі (4005,08 грн) виплаті не підлягає з дня зміни посадового окладу, а позовні вимоги до Військової частини НОМЕР_1 та до Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою можливої індексації у місяці підвищення та розміром підвищення доходу, за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року відповідно є передчасними, оскільки тільки після проведення перерахунку грошового забезпечення у новому розмірі знову підлягатиме вирішенню питання про наявність права на такий вид індексації.

Відповідно до пункту 2 Порядку №44 громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби, виплачується грошова компенсація.

За приписами пунктів 4, 5 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

З урахуванням встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства України та зазначених правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в цій частині належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплату ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку №1078 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2020 року та зобов`язання відповідача 1 відповідно до вимог абзаців четвертого, шостого Порядку №1078 нарахувати та виплатити позивачу за вказаний період індексацію, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (становить 4005,08 грн в місяць) з відрахуванням військового збору та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до Порядку №44. В задоволенні решти позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 (за період з 29 січня 2020 року по 21 квітня 2021 року) та до Військової частини НОМЕР_2 (за період з 22 квітня 2021 року по 18 липня 2022 року) належить відмовити у зв`язку із їх передчасністю.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом №2050-ІІІ та Порядком №159.

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Відповідно до статей 3 та 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.

За змістом статті 6 Закону №2050-ІІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З наведеного слідує, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Така правова позиція є послідовною у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та ряду інших (постанови від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18, від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а).

Абзацом сьомим пункту 4 Порядку №1078 обумовлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Так у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.

Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16, від 13 березня 2020 року у справі №803/1565/17, від 29 січня 2021 року у справі №240/6583/20.

Отже, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача 1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів на суму недоплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2020 року відповідно до Порядку №159 також підлягають задоволенню; в решті позовні вимоги (до обох відповідачів), є передчасними, оскільки відмовлено у задоволенні вимог вимог щодо індексації-різниці за період з 29 січня 2020 року по 18 липня 2022 року (також через передчасність їх заявлення).

Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_5 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплату ОСОБА_1 відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2020 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 відповідно до абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 28 січня 2020 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (становить 4005,08 грн в місяць), з відрахуванням військового збору та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати на суму недоплаченої індексації грошового забезпечення за періоди з 01 березня 2018 року по 28 січня 2020 року за весь час затримки виплати відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк