Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №725/2033/24 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/2033/24

Номер провадження 2-др/725/27/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026

Чернівецький районний суд міста Чернівців у складі:

головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі судового засідання Кіріяк О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Поляк П.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу по цивільній справі ЄУН 725/2033/24 за позовом ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до суду із вказаною вище заявою , у якій просить ухвалити додаткове рішення по справі за наступних обставин.

У провадженні Чернівецького районного суду м. Чернівців перебувала справа №725/2033/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.

Рішенням Чернівецького районного суду м. Чернівці від 15 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Зазначене рішення суду разом із відповідною карткою руху документу у підсистемі «Електронний суд» було доставлено до кабінету представника позивача у згаданій підсистемі – 17 грудня 2025 року .

Вказує, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Стверджує, що до закінчення судових дебатів зробила відповідну заяву щодо подання до суду доказів витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач понесла у зв`язку із розглядом даної справи у суді

Для підтвердження факту оплати витрат на правничу допомогу, які понесла у зв`язку з розглядом справи, до суду надані: копія договору №187/22 про надання юридичної (правничої) допомоги від 08 вересня 2022 року; копія звіту(акту) про наданні послуги ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи №725/2033/24 від 17 грудня 2025; копія квитанції до прибуткового касового ордера №01/24/07 від 03 липня 2024 року; копія квитанції до прибуткового касового ордера №12/25/12 від 17 грудня 2025 року. Загальний розмір витрат становить 49 200 (сорок дев`ять тисяч двісті) гривень 00 коп.

Враховуючи , що позовні вимоги рішенням суду були задоволені частково, тому , на її думку, наявні підстави для стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач.

Враховуючи описане вище , просить ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №725/2033/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди , яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 49 200 (сорок дев`ять тисяч двісті) гривень 00 коп.

У призначене судове засідання ОСОБА_1 та її представник – адвокат Поляк П.П. не з`явилися. Скерували до суду заяву про розгляд питання щодо ухвалення додаткового рішення без їх участі.

У призначене судове засідання ОСОБА_2 та його представник – адвокат Чекалов Р.К. не з`явилися. Через підсистему « Електрониий суд» скерували клопотання, у якому вказують , що заперечують проти стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 49200 гривень , оскільки з документів, поданих представником ОСОБА_1 , не вбачається достовірного та підтвердженого переліку наданих правничих послуг та витраченого робочого часу.

Як вбачається зі Звіту (акта) про надані послуги ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи № 725/2033/24 від 17.12.2025 року, за 2024 рік зазначено вид правничої допомоги у формі «Визначення правової позиції. Підготовка відзиву на позовну заяву» за період з 24.04.2024 по 13.05.2024 року. Проте , матеріали справи не містять відзиву на позовну заяву, на підготовку якого, згідно зі Звітом, було витрачено 12 годин робочого часу .

Крім того , серед заявлених послуг зазначено підготовку та участь у судових засіданнях.

На їх думку, з матеріалів справи вбачається систематичне подання клопотань про відкладення судових засідань , у зв`язку з чим виникає питання щодо обґрунтованості заявлених послуг, а також реального часу, витраченого представником Кескін А.В. на їх надання.

У Звіті двічі зазначено підготовку адвокатського запиту до ТОВ «АУДАТЕКС», однак, така дія фактично вчинялася лише одного разу, що свідчить, на їх думку, про невідповідність зазначених відомостей дійсним обставинам справи.

З огляду на викладене , вважають поданий Звіт (акт) про надані правничі послуги необґрунтованим та таким, що не підтверджує фактичне надання заявлених послуг і обсяг витраченого часу. Розмір заявлених витрат на правничу допомогу не відповідає принципу пропорційності, визначеному статтею 141 ЦПК України, з огляду на часткове задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене , просять відмовити у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 49200 гривень з позивача на користь відповідачки .

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України –у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ураховуючи, що сторони по справі не з`явилися, суд продовжує слухання справи за їх відсутності.

Крім того , Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16 зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи за ЄУН 725/2033/24 , приходить до наступного висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення в разі не вирішення судом питання про судові витрати.

Згідно зістаттею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьоїстатті 2 ЦПК України).

Відповідно достатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2ст. 137 ЦПК України).

За змістом статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту.

Зазначене відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (провадження № К/9901/27657/20).

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19), від 23 травня 2022 року у справі № 724/318/21 (провадження № 61-19599св21).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід також ураховувати позицію Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Як вбачається з матеріалів справи , рішенням Чернівецького районного суду міста Чернівців від 15.12.2024 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану за наслідками дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в розмірі 405 537 грн. 90 коп., моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.; витрати, пов`язані із залученням експерта та проведенням експертизи в розмірі 4 800 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4753,70 гривень.

При винесенні даного рішення питання про стягнення витрат на правову допомогу не вирішувалось.

Представник відповідача просить стягнути з позивача витрати на правову допомогу , надану ОСОБА_1 під час підготовки та розгляду даної цивільної справи.

На підтвердження понесених витрат надано: копія договору №187/22 про надання юридичної (правничої) допомоги від 08 вересня 2022 року; копія звіту(акту) про наданні послуги ОСОБА_1 у зв`язку із розглядом справи №725/2033/24 від 17 грудня 2025; копія квитанції до прибуткового касового ордера №01/24/07 від 03 липня 2024 року; копія квитанції до прибуткового касового ордера №12/25/12 від 17 грудня 2025 року.

Загальний розмір витрат, згідно наданих документів становить 49 200 (сорок дев`ять тисяч двісті) гривень 00 коп.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі № 540/2307/21.

Водночас, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 справі №520/6658/21).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази , беручи до уваги позицію сторін , суд вважає, що сума витрат на правову допомогу , заявлена до відшкодування у розмірі 49200 гривень є надмірною для такої категорії справ та обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, ініціатором звернення не обгрунтовано.

Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 270 ЦПК України, суд:

ВИРІШИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Поляк П.П., про стягнення витрат на правову допомогу по цивільній справі ЄУН 725/2033/24- відмовити.

У відповідності до положень ч.4 ст. 268 ЦПК України судове рішення не проголошувалось.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Надіслати представнику позивача та відповідача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному Законом.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.