Рішення від 28 січня 2026 р. у справі №644/7432/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/7432/25

Провадження № 2/644/1570/26

29.01.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

29 січня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Рибалка В.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У позові ТОВ «Бізнес Позика» просить стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за договором № 317413-КС-003 про надання кредиту від 10.09.2021 року в загальному розмірі 40704 грн. 15 коп., з якої заборгованість по тілу кредиту у розмірі 19449 грн. 21 коп., прострочені платежі по процентах у розмірі 21254 грн. 94 коп., в обґрунтування чого посилається на те, що 10.09.2021 року між сторонами укладено договір № 317413-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивачем направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти договір, яку відповідачка прийняла (акцепт), внаслідок чого позивачем направлено відповідачці через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7051 на номер телефону відповідачки, який вона зазначила в анкеті свого особистого кабінету. Згідно з умовами кредитного договору відповідачці надано кредит в сумі 20000 грн. зі сплатою 0,867325 процентів за кожен день користування кредитом, а остання зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідачка не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість. Також позивач просить стягнути з відповідачки сплачену суму судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Ухвалою суду від 27.08.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій не заперечував проти розгляду справи в порядку заочного провадження.

Відповідачки на адресу реєстрації місця проживання, яка зазначена в позовній заяві та підтверджена інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова, були направлені копії ухвал про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками, а також судові повістки про виклик в судове засідання. Відомості про дату та час судового засідання знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://court.gov.ua/fair/ та сайті Індустріального районного суду м. Харкова. Поштові конверти з судовими повістками, направлені за зареєстрованим місце проживання відповідачки, повернуті суду засобами поштового зв`язку з довідкою про невручення відповідачки рекомендованого листа суду в зв`язку з відсутністю адресата за зареєстрованим місцем проживання. Крім того, відповідачка була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на веб – сайті Судової влади України.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з’явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність відповідачки за адресою місця проживання є 21.11.2025 рік, суд вважає, що у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вона була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідачка з запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, чи з відзивом на позов до суду не зверталася, заяв, клопотань та заперечень суду не надала.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідачка не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з’явилася у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання, чи розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.

За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідачка обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання суду не надала, на підставі ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає доцільним продовжити судовий розгляд за відсутності відповідачки.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, доходить наступного.

10.09.2021 року між сторонами укладено договір № 317413-КС-003 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивачем направлено відповідачки пропозицію (оферту) укласти договір, яку відповідачка прийняла (акцепт), внаслідок чого позивачем направлено відповідачки через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-7051 на номер телефону відповідачки, який вона зазначила в анкеті свого особистого кабінету. Згідно з умовами кредитного договору відповідачці надано кредит в сумі 20000 грн. зі сплатою 0,867325 процентів за кожен день користування кредитом, а остання зобов`язалася повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Відповідачка не виконала умови кредитного договору, внаслідок чого за нею утворилась заборгованість в загальному розмірі 40704 грн. 15 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 19449 грн. 21 коп., прострочені платежі по процентах у розмірі 21254 грн. 94 коп.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 317413-КС-003 відповідачка на виконання умов договору здійснила часткову оплату за договором № 317413-КС-003 на загальну суму 11010 грн.

Згідно інформації АТ «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_1 та відкрито під неї відповідний банківський рахунок. Випискою про рух коштів по картці від 01.09.2025 року підтверджується надання кредиту ОСОБА_1 в розмірі 20000 грн.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладання електронного підпису завершується створенням електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3З Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що відповідачка використала електронний підпис для укладення кредитного договору.

У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статте 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи, що до теперішнього часу кредитні кошти відповідачкою не повернуті, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України, і стягує з відповідачки сплачену позивачем суму судового збору.

Керуючись ст. ст. 512, 514, 625, 1048, 1049 ЦК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ 41084239, б-р Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ) заборгованість за договором № 317413-КС-003 про надання кредиту від 10.09.2021 року в загальному розмірі 40704 грн. 15 коп., яка складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 19449 грн. 21 коп., прострочених платежів по процентах у розмірі 21254 грн. 94 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03.02.2026 року.

Суддя С.В. Шевченко