Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 01 лютого 2026 р.
Справа: №644/9372/25
Суддя: Сітало А. К.
02.02.2026
Справа № 644/ 9372 /25
н/п 2/644/ 887 /26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
02 лютого 2026 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого - судді Сітало А.К.,
за участю секретаря – Трач М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В:
Представник позивача – Шох І.В. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за договором № 378526084 від 09.01.2025 у розмірі 32285,52 грн.
Ціна позову визначена в розмірі – 32285,52 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 09.01.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 378526084 у формі електронного документа, відповідно до якого позичальник отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 10800,00 грн. Відповідно до умов Розділу 2 договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалося надати позичальнику кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що є невід`ємною частиною договору.
Згідно умов Договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту, яка була вказана позичальником при укладанні договору. Відповідно до п. 5.3 договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
11.03.2025 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Договором Факторингу № МВ-ТП/26.
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, а тому ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з позичальником ОСОБА_1 .
Зобов`язання зі сторони кредитора за договором виконані в повному обсязі, в свою чергу відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача становить 38225,52 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачу від первісного кредитора. Заборгованість нарахована з дати укладання договору по дату відступлення права вимоги та розрахунком заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», яка нарахована з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання договору.
ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить позивачу. У зв`язку з цим, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» просить суд стягнути частину заборгованості за договором. Розмір штрафних санкцій вказаний в загальному розрахунку заборгованості, однак, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не включає їх до розміру позовних вимог.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення з відповідача становить 32285,52 грн, яка складається з наступного: 10800,00 грн. - заборгованість по кредиту; 21485,52грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом; 540,00 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту.
Ухвалою суду від 21.10.2025 відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Копія даної ухвали направлена на останню відому адресу місця реєстрації відповідача, однак повернулась на адресу суду неврученою, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи.
Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі та судові повістки направлялись на відому адресу місця реєстрації відповідача, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановленого судом строку для подання відзиву.
Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подавався. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомили.
ПредставникТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» - Дорошенко О.В. просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача та задовольнити позовні вимоги повністю. Проти розгляду справи в заочному порядку представник позивача не заперечувала.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з відсутністю клопотання сторін про інше, відповідно до положень ст. ст. 274-279 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.01.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 378526084 у формі електронного документа, відповідно до якого позичальник отримав від Товариства кредитні кошти у розмірі 10800,00 грн. Відповідно до умов Розділу 2 договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язалося надати позичальнику кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що є невід`ємною частиною договору.
Згідно умов Договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту, яка була вказана позичальником при укладанні договору. Відповідно до п. 5.3 договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Згідно витребуваної судом інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки на яку були перераховані кредитні кошти позичальнику ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» було емітовано карту № НОМЕР_1 .
На підтвердження зарахування грошових коштів на рахунок позичальника ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» також надано суду виписку про рух коштів за картковим рахунком, спеціальним платіжним засобом до якого є картка № НОМЕР_1 за 09.01.2025.
З викладеного вбачається, що свої зобов`язання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договорами та в межах встановленого кредитного ліміту, зі сплатою відсотків в розмірі обумовленому договором.
11.03.2025 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило право вимоги за договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за Договором Факторингу № МВ-ТП/26, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеними між кредитором та позичальником перейшло до позивача.
Таким чином, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» є новим кредитором та має право грошової вимоги та отримання від позичальника заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання, передбаченого договором та не здійснює плату для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ні на рахунки попереднього кредитора.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у Постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 1050 ЦК України регламентує, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка зараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за договором, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованості за основною сумою кредиту та заборгованості за відсотками, в розмірі який підтверджується розрахунком заборгованості доданим до позову.
Враховуючи відсутність доказів, які б спростовували факт наявності у відповідача кредитної заборгованості та її розмір, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості в розмірі 32285,52 грн., який складається із загальної заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10800,00 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 21485,52 грн.
Загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача складає 32285,52 грн.
Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За подання позовної заяви ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову покладається на відповідача. Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.
Згідно п. 8 ч. 2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Суд, дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, вважає, що судові витрати в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.
Враховуючи, що з урахуванням категорії справи, рівня складності юридичної кваліфікації правовідносин, обсягу наданих позивачу послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд доходить висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу у суді першої інстанції в розмірі 5000,00 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 81, 89, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 624, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження:14017, місто Чернігів, вул. Жабинського, будинок 13) заборгованість за кредитним договором № 378526084 від 09.01.2025 в загальному розмірі 32285,52 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження:14017, місто Чернігів, вул. Жабинського, будинок 13) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення до Харківського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено – 03.02.2026.
Суддя: А. К. Сітало
Оригінал: reyestr.court.gov.ua