Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №643/20120/25 — Салтівський районний суд міста Харкова

Суд: Салтівський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 02 лютого 2026 р.

Справа: №643/20120/25

Суддя: Поліщук Т. В.

Справа № 643/20120/25

Провадження № 2/643/2155/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т. В.,

за участю секретаря судового засідання Костенюк А.В.,

розглянувши у приміщенні суду у м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Калмикової Л.К. звернулася до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в якому прохає стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову та до закінчення навчання ОСОБА_3 , але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.05.2005 між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб, який 23.01.2023 розірвано рішенням Октябрського районного суду м. Полтави. За час перебування у шлюбі в них народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 є студенткою 3 курсу денної форми здобуття освіти бакалаврського рівня вищої освіти навчально-наукового інституту соціології та медіакомунікації Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, початок навчання 21.08.2023, кінець навчання 30.06.2027. ОСОБА_3 навчається за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб. Вартість навчання коштує 32925 грн. 00 коп. Повнолітня донька проживає разом з матір`ю. Разом з матір`ю також проживає неповнолітній син позивачки та відповідача. ОСОБА_1 одноосібно несе витрати на придбання продуктів харчування, одягу, взуття, несе додаткові витрати пов`язані з навчанням, придбанням канцелярських товарів, спортивної форми, комп`ютерної техніки для дистанційного навчання, оплату доступу до мережі Інтернету, харчування під час навчання, купівлею предметів гігієни тощо для доньки. Повнолітня донька сторін не працює, оскільки продовжує навчання на денній формі. Хоч навчання відбувається дистанційно, проте заняття відбуваються кожного дня. Коштів позивачки недостатньо для задоволення потреб доньки сторін в повному обсязі. Разом з тим, позивачка вимушена витрачати свій заробіток на забезпечення свого лікування, оскільки має тяжке захворювання. Відповідач є працездатною особою, має змогу надавати матеріальну допомогу своїй доньці.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 18.11.2025 вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачці строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 02.12.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Частиною восьмою статті 178 ЦПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 01.06.2016 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.12,13).

Рішенням Октябрського районного суду міста Харкова від 23.01.2023 у справі № 554/12319/22 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано (а.с.09).

На час звернення позивача з позовом до суду ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою, є студентом 3 курсу навчання за освітньо-професійною програмою – бакалавр навчально-наукового інституту соціології та медіакомунікацій Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна денної форми здобуття освіти. Передбачуваний термін випуску 30.06.2027. Зарахована наказом № 0110-5/1795 від 21.08.2023 до складу студентів 1 курсу з 01.09.2023 за рахунок коштів фізичних та/або юридичних осіб, що підтверджується довідкою від 23.09.2025 № 067.25, договором про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців № 1006/23-042с від 21.08.2023 (а.с.21-24).

Позивачкою 28.08.2023, 10.12.2023, 30.08.2024, 25.12.2024, 10.07.2025 була здійснена оплата за навчання ОСОБА_3 у загальному розмірі 72000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями (а.с. 67-71).

Разом з тим, представник позивачки посилається на скрутне матеріальне становище позивачки та необхідністю витрачати кошти на забезпечення свого лікування, оскільки остання має тяжке захворювання на підтвердження чого надано медичну документацію (а.с. 27-32).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

Згідно положень статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується наданими позивачем документами та Інформаційною довідкою з Реєстру територіальної громади міста Харкова (а.с.18,50).

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У зв`язку з тим, що повнолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжує навчання, вона потребує матеріальної допомоги.

Відповідач працездатний, відомостей про наявність, розмір свого доходу та про присуджені до стягнення аліментні зобов`язання на утримання інших осіб суду не надав та матеріали справи таких відомостей не містять.

Як зазначено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальної допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до положень ст. 200 Сімейного Кодексу України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до положень ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Р озмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до положень ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і доведені, та підлягають задоволенню з урахуванням приписів ст. 182 СК України, в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу, то слід зазначити, що ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Правничу допомогу позивачу здійснював адвокат Калмикова Л.К. на підставі договору про надання юридичних (адвокатських) послуг № 63 від 10.10.2025.

На підтвердження понесених витрат позивача на правничу допомогу суду надано копії: додаткової угоди № 1 до Договору про надання юридичних (адвокатських) послуг № 63 від 10.10.2025, акта виконаних робіт від 10.10.2025; квитанції до прибуткового касового ордера № 63 від 10.10.2025 на суму 10 000 грн., копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи без участі сторін, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. 00 коп.

При зверненні до суду позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача в дохід держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 264-265, 274-279, 430 ч.1 п.1 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , щомісячно аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи стягнення з 14.11.2025 та до закінчення навчання чи до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку, залежно від того, яка з цих обставин настане першою.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір в дохід держави в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Поліщук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua