Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №346/5479/25 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5479/25

Провадження № 1-кп/346/435/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, на утриманні має одну малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, депутатом не являється, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 відповідно до постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2023 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тридцять чотири тисячі гривень) з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 3 роки.

ОСОБА_4 вирішив умисно не виконувати зазначене судове рішення, що набрали законної сили, та у подальшому, будучи повідомленим про те, що вищевказаним рішенням суду його позбавлено права керування транспортним засобом, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами.

Так, ОСОБА_4 , 28 вересня 2025 року, близько 15 години 56 хвилин, достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, яка набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом, скутером марки «Navigator» із державним номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись ним по вулиці Ропша у с. П?ядики, Коломийського району, Івано-Франківської області без мотошолома, у зв?язку із цим, ОСОБА_4 був зупинений працівниками Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про, що було складено постанову про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП серії EHA № 5825238.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

Таким чином, вина обвинуваченого в судовому засіданні доведена повністю, його діяння відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.

Обставини, що пом`якшують обвинувачення – щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання – не встановлено.

Суд, заслухавши і перевіривши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, на утриманні семеро неповнолітніх дітей.

На підставі викладеного, з урахуванням особи обвинуваченого, суд доходить висновку, про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для призначення йому покарання не пов`язаного з позбавленням волі, а також для застосування до нього ст.75 КК України, а тому йому слід призначити покарання за ч.1 ст. 382 КК України - у виді позбавлення волі в межах санкціії ч.1 ст.1382 КК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, приєднати частину невідбутого покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2025 року, та за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді семи років трьох місяців позбавлення волі.

Зарахувати в строк призначеного покарання час утримання попереднього ув`язнення з 16.05.2024 року по 15.08.2024 року.

Речові докази:

-DVD-диск на якому записано відео із нагрудного реєстратора наряду поліції «Ідеал-15» за 28.09.2025 року зберігається при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляцію до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення. У випадку неподання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.

Суддя: ОСОБА_1