Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №521/15187/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 22-ц/813/4891/26

Справа № 521/15187/24

Головуючий у першій інстанції Шевчук Н. О.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Сєвєрової Є.С.,

суддів: Погорєлової С.О., Вадовської Л.М.,

за участю секретаря Малюти Ю.С.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач –Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 15 січня 2025, ухвалене у складі судді Шевчук Н.О.,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», у якому позивач просила суд: стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 46520 грн. 29 коп.; стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 вартість експертного, транспортнотоварознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку автомобіля Toyota Camry у розмірі 4000 грн; вирішити питання про розподіл судових витрат у справі.

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказала, що 11.05.2024 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Nissan Rogue, державний номер НОМЕР_2 по вулиці Іцхака Рабіна в м. Одесі, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску під керуванням ОСОБА_1 .

Внаслідок події ДТП позивач звернулася до відповідача із заявою від 13.05.2024 року про виплату страхового відшкодування, та в період з 05.06.2024 року по 10.07.2024 року Страховою компанією їй було виплачено 47955 грн. 42 коп. відшкодування.

Також як зазначено позивачем, з метою визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року, вона звернулася до судового експерта – Федотова Федора Васильовича, відповідно до висновку якого № 7762 від 05.06.2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, яка сталася 11.05.2024 року, становить 94475 грн. 71 коп.

Посилаючись на вимоги ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач вважає, що враховуючи те, що відповідно до Висновку експерта № 7762 від 05.06.2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, яка сталася 11.05.2024 року, становить 94475 грн. 71 коп. та той факт, що ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» здійснила на користь позивача страхове відшкодування на загальну суму 47955 грн. 42 коп., саме з відповідача належить стягнути різницю між вказаними вище двома сумами, яка складає 46520 грн. 29 коп.

При цьому, позивач зауважила, що враховуючи те, що відповідно до Договору страхування між ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ), страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 160 000,00 грн, то заявлена позивачем сума до відшкодування вкладається у ліміт страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну.

Окрім зазначеного, позивач вважає, що з відповідача на її користь належить стягнути витрати по сплаті за проведення експертизи, а також судові витрати.

Позиція відповідача в суді першої інстанції

ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» у відзиві на позовну заяву просило у її задоволені відмовити в повному обсязі.

ПАТ «НАСК «ОРАНТА» вказувало, що не визнає в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 , вважає їх безпідставними, необґрунтованими, незаконними, направленими на безпідставне збагачення за рахунок ПАТ «НАСК «ОРАНТА», з огляду на те, що розрахунок страхового відшкодування за страховим випадком, який стався 11.05.2024 року ним здійснено відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року № 1961-IV зі змінами та доповненнями.

При цьому, як вказано відповідачем, при розрахунку розміру страхового відшкодування брався до уваги результат проведеного огляду пошкодженого транспортного засобу, а також положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 1335/5/1159 від 24.07.2009 року, враховуючи що, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 48 055 грн. 42 коп., які і були виплачені позивачу.

Також відповідач наголосив, що ліміт страхового відшкодування, а точніше страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, згідно з п. 9.1 ст. 9 Закону № 1961-IV. Таким чином, страхова виплата не є виплатою у жорстко встановленому розмірі, а лише обмежена страховою сумою (лімітом), який встановлюється на одного потерпілого та який не може бути перевищеним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеса від 15 січня 2025 року позовну заяву було задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування коштів на здійснення відновлювального ремонту автомобіля 37216 грн. 23 коп., а також судовий збір у розмірі 968 грн. 96 коп. та витрати на оплату послуг експерта у розмірі 3200 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з врахуванням положень ст. 22, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», беручи до уваги той факт, що висновком судового експерта, який надано позивачем та не спростований відповідачем дослідження вартості відновлювального ремонту проводилося з врахуванням зносу автомобіля, якому більше 12 років, а також те, що позивачем в судовому засіданні підтверджено не здійснення ремонту вказаного автомобіля, суд виснував, що у відповідача виник обов`язок відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), та оскільки таке відшкодування здійснювалось безпосередньо на рахунок позивача (потерпілої особи), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, підлягає зменшенню на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Тобто, у даному разі, розмір сума відновлювального ремонту, яку необхідно стягнути з відповідача складає 46520 грн. 29 коп. – 20% = 37216 грн. 23 коп., з огляду на що, позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» потребують часткового задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» в апеляційній скарзі просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 січня 2025 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправильно розраховані суми в рахунок відшкодування коштів на здійснення відновлювального ремонту автомобіля. Якщо, навіть брати до уваги висновок експерта ОСОБА_3 №7762, складеного 05.06.2024 року, наданий Позивачем, то згідно з висновком вартість Сврз (вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу КТ3) матеріального збитку, завданого власнику автомобіля TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яке сталося 11.05.2024 року, становить 55 133 гривень, 30 копійок (без урахування ПДВ). Від цієї суми віднімаємо суму страхового відшкодування, виплаченого ОСОБА_1 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 55 133,30 гривень - 48 055,42 гривні = 7 077,88 гривень. По експертизі ПАТ «НАСК «ОРАНТА» розмір матеріального збитку ( з врахуванням зносу деталей, що замінюються) становить 54 822,50 гривень. Від цієї суми віднімаємо суму страхового відшкодування, виплаченого ОСОБА_1 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» 54 822, 50 гривень - 48055,42 гривні = 6 767,08 гривень. Отримуємо 6 767,08 гривень.

Окрім вказаного у висновку судового експерта сума матеріальної шкоди розрахована з урахуванням ПДВ, що суперечить ст. 36 Закону №1961-IV, яка зазначає, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (11 представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Рішення в частині відшкодування витрат на проведення незалежної експертизи, не відповідає нормам законодавства, а саме п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону №1961- IV.

ПАТ «НАСК «Оранта» свої зобов`язання, як Страховик, виконав у повному обсязі.

Також апелянт наголосив, що ліміт страхового відшкодування, а точніше страхова сума – це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування, згідно з п. 9.1 ст. 9 Закону № 1961-IV. Таким чином, страхова виплата не є виплатою у жорстко встановленому розмірі, а лише обмежена страховою сумою (лімітом), який встановлюється на одного потерпілого та який не може бути перевищеним.

Позиція відповідача в апеляційному суді

ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до Висновку експерта № 7762 від 05.06.2024 року експертного, транспортно-товарознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого в ДТП, яка сталася 11.05.2024 року, становить 94475,71 грн., а не як вказує Відповідач в апеляційній скарзі 55 133 гривень, 30 копійок.

Потерпіла особа має право самостійно ініціювати оцінку збитків через незалежного експерта, щоб забезпечити об`єктивність та повноту визначення розміру шкоди, завданої внаслідок ДТП. Наявність звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, який оформлений на вимогу Страховика, жодним чином не позбавляє права потерпілій особі звернутися до незалежного експерта щодо оцінки завданих майнових збитків.

Відповідно до положень ст. 22, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», беручи до уваги той факт, що висновком судового експерта, який надано Позивачем та не спростований Відповідачем дослідження вартості відновлювального ремонту проводилося з врахуванням зносу автомобіля, якому більше 12 років, а також те, що позивачем в судовому засіданні підтверджено не здійснення ремонту вказаного автомобіля. Малиновський районний суд дійшов правильного висновку про те, що у відповідача виник обов`язок відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), та оскільки таке відшкодування здійснювалось безпосередньо на рахунок позивача (потерпілої особи), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, підлягає зменшенню на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій та неоспорені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

Позивач є власником транспортного засобу Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску.

Відповідно до полісу АР 6866494 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.06.2023 року, наявного у матеріалах цивільної справи, цивільно-правова відповідальність позивача була застрахованою у ПРАТ «СК Євроінс України» в період з 07.06.2023 року по 06.06.2024 року.

Відповідно до полісу АР 6257429 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 03.06.2024 року, наявного у матеріалах цивільної справи, цивільно-правова відповідальність позивача є застрахованою у ТДВ «Експрес Страхування» в період з 07.06.2024 року по 06.06.2025 року.

З повідомлення про дорожньо – транспортну пригоду, яка сталася 11.05.2024 року у м. Одесі по вул. Ак. Філатова, 94, між учасниками – ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вбачається, що вину у вчиненому ДТП визнав ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем.

13.05.2024 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про повідомлення про ДТП та із заявою про страхове відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відповідно до якої просила перерахувати відшкодування на вказані нею банківські реквізити, просила провести огляд пошкодженого ТЗ, а також узгодила та доручила (в порядку, визначеному п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів) екперту, обраному ПАТ НАСК «Оранта» провести визначення матеріального збитку і вартості транспортного засобу та за результатами скласти висновок (звіт або акт) без огляду її транспортного засобу особисто таким експертом (оцінювачем) на підставі матеріалів огляду складених представником ПАТ НАСК «Оранта», залученим в проведенні огляду.

13.09.2024 року у відповідь на запит адвоката від 09.09.2024 року №01, відповідач листом №09-02-17 повідомив представника позивача про те, що по страховій справі №24-15-8526 щодо виплати страхового відшкодування за пошкоджений транспортний засіб автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року, за участю забезпеченого транспортного засобу Nissan Rogue, державний номер НОМЕР_2 , цивільно правова відповідальність водія якого застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.09.2023 року №217001113, 13.05.2024 року НАСК «Оранта» було отримано письмове повідомлення про ДТП від страхувальника, 13.05.2024 року НАСК «Оранта» було отримано письмові повідомлення про ДТП. Заява про страхове відшкодування від потерпілої особи. Відповідно до договору страхування страхова сума на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну майну становить 160000,00 грн.; за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю становить 320000,00 грн. Розмір франшизи становить 1 500,00 грн. Також НАСК «ОРАНТА» повідомила адвоката про те, що не має правових підстав для надання копії договору страхувaння, оскільки у ньому містяться персональні дані страхувальника, розмір виплати страхового відшкодування не узгоджується з страхувальником.

З копії витягу з ЦБД МТСБУ вбачається, що відповідальність винуватця ДТП була застрахована на підставі полісу ЕР №217001113, він був діючим на 11.05.2024 року, Франшиза – 1500 грн., ліміт за шкоду життю та здоров`ю – 320000 грн., ліміт за шкоду майну – 160000 грн., Cтpaxoвa компанія - ПАТ "НАСК "ОРАНТА", Страховик є діючим членом МТСБУ, транспортний засіб: Державний номер НОМЕР_4 , VIN- НОМЕР_5 -KNMД Т2МТ8КР503507, повна назва ТЗ - Nissan Rogue.

Окрім наведеного, на запит адвоката – представника позивача від 24.09.2024 року №2, відповідачем надано Страховий акт №ОЦВ-ЗГ-24-15-8526/2 від 10.07.2024 року, відповідно до якого визначено, що сума страхового відшкодування для позивача становить 21282 грн. 70 коп.

За розрахунком страхового відшкодування судом встановлено, що страхова сума за договором становить 160000 грн., дійсна вартість ТЗ складає 298786 грн. 27 коп., знос ТЗ складає 70%, сума страхового відшкодування – 21282 грн. 70 коп.

Зі Страхового акта №ОЦВ-24-15-8526/1 від 05.06.2024 року вбачається, що ДТП було оформлене за Європротоколом, сума страхового відшкодування складає 26772 грн. 72 коп.

За розрахунком страхового відшкодування, з урахуванням зносу ТЗ 70 %, вартості ТЗ – 266000 грн., сума страхового відшкодування складає 26772 грн. 72 коп.

Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 14.06.2024 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року, складає 54822 грн. 50 коп. з ПДВ на запасні частини та матеріали, 49555 грн. 42 коп. – без ПДВ на запасні частини та матеріали.

До зазначеного звіту оцінювачем додано фототаблицю пошкоджень автомобіля позивача, протокол огляду транспортного засобу, ремонтну калькуляцію від 14.06.2024 року №8526

Зі скріншотів, наявних у матеріалах справи, про зарахування грошових коштів від 05.06.2024 року вбачається, що на картковий рахунок позивача надійшли кошти від ПАТ «НАСК «ОРАНТА» як відшкодування у розмірі 26722 грн. 72 коп.; 10.07.2024 року надійшли кошти у розмірі 21232 грн. 70 коп.

Судом встановлено, що позивач не погодилася із сумою відшкодування, сплаченою їй Страховою компанією та звернулася особисто до експерта ОСОБА_3 для визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, який належить їй на праві власності.

Із наявного у матеріалах справи повідомлення від 05.06.2024 року вбачається, що судовий експерт Ф.В. Федотов запрошував представника відповідача на огляд автомобіля позивачки, яке направлене на електронну адресу Страхової компанії.

05.06.2024 року судовим експертом Федотовим Ф.В. було складено висновок експерта №7762 експертного, транспортно – товарознавчого дослідження з визначення вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року. Відповідний висновок було складено експертом для подальшого подання його до суду, експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відповідно до ст. 384 ККУ України

Відповідно до вказаного висновку, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року становить 94475 грн. 71 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року становить 58656 грн. 13 коп.

Зокрема, у зазначеному висновку експертом наведено калькуляцію вартості відновлювального ремонту: вартість ремонтних робіт без ПДВ – 22240 грн., вартість матеріалів – 19779 грн. 16 коп., вартість складових частин, що підлягають заміні – 52456 грн. 55 коп. Всього вартість відновлювального ремонту 94475 грн. 71 коп.

Також, як встановлено судом із наявного висновку судового експерта під час дослідження КТЗ визначався коефіцієнт фізичного зносу складників, за яким встановлено, що так як строк експлуатації досліджуваного автомобіля перевищує 12 років то на підставі п. 7.41 Методики, для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення Ез приймається рівним 0,7.

До висновку експертом долучено ремонтну калькуляцію №7762 від 05.06.2024 року, фототаблицю фіксації пошкоджень автомобіля, акт огляду транспортного засобу.

На підтвердження укладення договору про експертне дослідження позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію від 10.06.2024 року №СВ08467174/1 відповідно до якої, позивачем сплачено експерту 4000 грн. за проведення експертизи.

22.07.2024 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахування на її рахунок 59000 грн. додатково на відновлювальний ремонт автомобіля та 4000 грн. як витрат за проведення експертизи, аргументуючи свою позицію тим, що за висновком експерта розмір ремонту становить 94000 грн. Відповіді на вказане звернення матеріали справи не містять.

Також у матеріалах справи наявний ордер представника позивача, Детальний опис наданих послуг адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги від 18.09.2024 року, відповідно до якого загальна вартість таких витрат складає 20000 грн. Зокрема, попередня консультація щодо спірних питань складає 4000 грн., вивчення та правовий аналіз документації – 2000 грн., підготовка та подання позовної заяви, представництво інтересів в суді; підготовка та подання процесуальних документів у справі – 14000 грн.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Апеляційний суд в повному обсязі не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визначення суми, яка підлягає стягненню.

Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

У даній справі судом встановлено, що 11.05.2024 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Nissan Rogue, державний номер НОМЕР_2 по вулиці Іцхака Рабіна в м. Одесі, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, державний номер НОМЕР_1 , 2004 року випуску під керуванням ОСОБА_1 .

З повідомлення про дорожньо транспортну пригоду, яка сталася 11.05.2024 року у м. Одесі по вул. Ак. Філатова, 94, між учасниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (Європротокол), вбачається, що вину у вчиненому ДТП визнав ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого була застрахована НАСК «ОРАНТА», що вбачається з полісу ЕР №217001113, який був діючим станом на 11.05.2024 року, Франшиза 1500 грн., ліміт за шкоду життю та здоров`ю 320000 грн., ліміт за шкоду майну 160000 грн.

13.05.2024 року ОСОБА_1 , звернулася до відповідача із заявою про повідомлення про ДТП та із заявою про страхове відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, відповідно до якої просила перерахувати відшкодування на вказані нею банківські реквізити, просила провести огляд пошкодженого ТЗ, а також узгодила та доручила (в порядку, визначеному п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів) експерту, обраному ПАТ НАСК «Оранта» провести визначення матеріального збитку і вартості транспортного засобу та за результатами скласти висновок (звіт або акт) без огляду її транспортного засобу особисто таким експертом (оцінювачем) на підставі матеріалів огляду складених представником ПАТ НАСК «Оранта», залученим в проведенні огляду.

В подальшому, страховиком на підставі розрахунків страхового відшкодування та звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу від 14.06.2024 року, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику майна Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року, складає 54822 грн. 50 коп. з ПДВ на запасні частини та матеріали, 49555 грн. 42 коп. без ПДВ на запасні частини та матеріали, було складено Страховий акт №ОЦВ-ЗГ-24-15-8526/2 від 10.07.2024 року, відповідно до якого визначено, що сума страхового відшкодування для позивача становить 21282 грн. 70 коп. та Страховий акт №ОЦВ-24-15-8526/1 від 05.06.2024 року з якого вбачається, що ДТП було оформлене за Європротоколом, сума страхового відшкодування складає 26772 грн. 72 коп.

Судом також встановлено, що страховиком на вказаний банківський рахунок позивача перераховано двома платежами суму страхового відшкодування, яка в сумі становить 47955 грн. 42 коп., тобто виконано свої зобов`язання на наявними у нього матеріалами по відшкодуванню шкоди позивачу, завданої ДТП. При цьому, першу суму відшкодування відповідачем у розмірі 26772 грн. 72 коп. сплачено відповідачем позивачу ще до виготовлення Звіту про розмір шкоди, а суму коштів у розмірі 21282 грн. 70 коп. донараховано після отримання Звіту.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачка також з метою встановлення розміру реальної вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку, 31.05.2024 року звернулася до судового експерта для визначення розміру відновлювального ремонту, тобто ще до визначення страховиком за Звітом вартості відновлювального ремонту постраждалого автомобіля, та сплати другої частини відшкодування, за висновком якого, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року становить 94475 грн. 71 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року становить 58656 грн. 13 коп.

На переконання позивача, оскільки відповідачем було виплачено суму у розмірі 47955 грн. 42 коп., то сума недоплаченого страхового відшкодування складає 46520 грн. 29 коп., де 94475 грн. 71 коп. (розмір заподіяної шкоди, згідно з висновком експерта) 47955 грн. 42 коп. (виплачене страхове відшкодування з урахування франшизи - 1500 грн.).

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами було узгоджено розмір страхового відшкодування.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Пунктом 2.1 статті 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така дорожньо-транспортної пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком.

Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе лише за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, – це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Відтак, враховуючи наведене, суд виснує, що у разі звернення потерпілого до страховика винної особи у ДТП, страховик має виплатити потерпілому страхові відшкодування у розмірі ліміту страхових виплат, передбачених договором, у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням фізичного зносу деталей.

Колегія суддів враховує, що оскільки сторонами не було узгоджено розмір відшкодування вартості матеріального збитку, з урахуванням наданого позивачкою висновку експерта, який не було спростовано відповідачем, колегія суддів виходить з наступного.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).

Відповідно до вимог п. 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.;

Е з - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач у справі) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, збільшення від нуля до одиниці коефіцієнту зносу деталей автомобіля впливає на зменшення вартості його відновлювального ремонту, та при наявності коефіцієнту зносу деталей автомобіля при встановленні вартості його відновлювального ремонту застосування такого коефіцієнту є обов`язковим.

Пунктами 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, встановлено, що значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Відповідно до пункту 7.39 зазначеної Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації.

Відповідно до висновку експерта №7762 від 05.06.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року становить 94475 грн. 71 коп.; вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка сталася 11.05.2024 року становить 58656 грн. 13 коп.

Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано, що з відповідача підлягає стягненню відшкодування з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.

Так, відповідно до наданого позивачем висновку експерта №7762 від 05.06.2024, вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля марки Toyota Camry, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу склала 58656,13 грн.

Вказаний експертний висновок було складено з урахуванням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та складений на підставі акта огляду транспортного засобу від 05.06.2024 року.

Колегія суддів при оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу.

Таким чином, у даному випадку за основу необхідно брати вартість відновлюваного ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу складових, який було враховано експертом при проведені експертизи.

Таким чином, оскільки відповідачем було виплачено суму у розмірі 47955 грн. 42 коп., то сума недоплаченого страхового відшкодування складає 10700 грн. 71 коп., де 58656 грн. 13 коп. (розмір заподіяної шкоди, згідно з висновком експерта з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу) 47955 грн. 42 коп. (виплачене страхове відшкодування з урахування франшизи - 1500 грн.).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до полісу ЕР №217001113, страхова сума на одного потерпілого, Франшиза 1500 грн., ліміт за шкоду життю та здоров`ю 320000 грн., ліміт за шкоду майну 160000 грн.

Таким чином вказана сума, не перевищує ліміт страхового відшкодування.

Одночасно із наведеним, колегія суддів вважає слушним посилання суду першої інстанції на п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Ставка податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті193 Податкового кодексу України).

Здійснення страхової виплати з урахуванням податку на додану вартість можливо лише у разі здійснення відновлювального ремонту автомобіля платником цього податку.

Таким чином, вартість ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість виплачується страховою компанією винної сторони або стягується судом лише після дослідження обставин, чи є надавач послуг з ремонту автомобіля, який був пошкоджений під час дорожньо-транспортної пригоди з вини іншої особи, платником податку на додану вартість.

Відповідні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 619/2671/16-ц; від 11 грудня 2019 року у справі № 206/5271/14-ц.

Тобто, у цьому випадку, сума відновлювального ремонту, яку необхідно стягнути з відповідача складає: 10700 грн 71 коп. – 20% = 8560 грн. 57 коп..

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» є частково обґрунтованими, а тому вона підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 2, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до помилкового визначення розміру матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині визначення матеріальної шкоди, за вищевказаного обґрунтування.

В решті рішення необхідно залишити без змін.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням того, що заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року підлягає зміні, то у відповідності до вимог ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 за звернення з позовною заявою сплатила судовий збір у розмірі – 1211,20 грн.

На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки судовий збір пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам (18,40% від суми 46520,29 грн) у розмірі – 222,86 грн. = 1211,20 грн. х 18,40%.

При зверненні з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» сплатило судовий збір у розмірі – 1816,80 грн.

На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягає стягненню з позивачки на користь відповідача судовий збір пропорційно розміру відмовленим у задоволені вимогам (81,60%) у розмірі – 1482,50 грн. = 1816,80 грн. х 81,60%.

Відповідно до ч. 10 статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Виходячи з вищевказаного, підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» судовий збір у розмірі – 1259,64 грн. = 1482,50 грн. – 222,86 грн..

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» – задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 січня 2025 року в частині стягнення суми відшкодування шкоди змінити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) в рахунок відшкодування коштів на здійснення ремонту автомобіля 8560 (вісім тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 57 коп..

В решті рішення залишити без змін.

Здійснити остаточний розподіл судових витрат.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_6 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ЄДРПОУ 00034186, 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д) судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1259 (тисячу двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 64 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку з підстав, передбачених частиною 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Є.С. Сєвєрова

Судді: С.О. Погорєлова

Л.М. Вадовська