Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №485/861/25 — Миколаївський апеляційний суд

02.02.26

22-ц/812/60/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року м. Миколаїв

справа №485/861/25

провадження №22-ц/812/60/26

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Локтіонової О. В.,

суддів: Коломієць В. В., Серебрякової Т. В.,

із секретарем судового засідання – Біляєвою В. М.,

без участі учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» на рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Квєтки І. А. у приміщенні суду у м. Снігурівка Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості за орендною платою,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовував наступним.

Позивач зазначав, що він є власником земельної ділянки площею 5,168 га з кадастровим номером 4825783700:02:000:0053, розташованої на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівська сільська рада Снігурівського району Миколаївської області).

30 травня 2012 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Райз-Південь» (далі – ТОВ «Райз-Південь») строком на 15 років був укладений договір оренди вказаної земельної ділянки.

29 листопада 2017 року на підставі додаткової угоди до договору оренди, укладеної між ним, орендарем ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «Ютс-Агропродук», до останнього перейшли права та обов`язки орендаря за договором оренди на умовах договору, викладених у новій редакції цієї додаткової угоди, строком до 31 грудня 2029 року.

Відповідно до п.4.1, 4.5 договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 30 грудня поточного року у грошовій формі в розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14 585,19 грн за рік оренди.

Однак, відповідачем в порушення умов вищевказаного договору орендну плату за 2022-2024 рр. не сплачено, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, а саме: за 2022 рік – 11 230,60 грн, за 2023 рік – 11 230,60 грн, за 2024 рік – 11 230,60 грн, а всього 33 691,80 грн.

Посилаючись на викладені обставини, та те, що в добровільному порядку відповідач умов договору не виконує, заборгованість з орендної плати за 2022-2024 роки не сплачує, ОСОБА_1 просив розірвати договір оренди землі від 30 травня 2012 року, укладений між ним та ТОВ «Райз-Південь» (новий орендар відповідно до додаткової угоди №3500011 від 29 листопада 2017 року – ТОВ «Ютс-Агропродукт»), який був зареєстрований 25 червня 2014 року (номер запису про інше речове право – 53854288) та стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати за 2022-2024 роки у загальному розмірі 33 691,80 грн, а також судовий збір у сумі 1937,92 грн.

Позиція відповідача у суді першої інстанції

ТОВ «Ютс-Агропродукт» проти задоволення позову заперечувало, вказуючи, що відсутня його вина у невиконанні обов`язку щодо виплати орендної плати за 2022-2024 рр., оскільки територія, де знаходиться орендована земельна ділянка з 06 березня по 11 листопада 2022 року була тимчасово окупована російською федерацією. Вказане позбавило відповідача можливості обробляти земельну ділянку.

Крім того, внаслідок бойових дій територія, на якій розташована земельна ділянка, була забрудненою вибухонебезпечними предметами, що унеможливлювало її використання.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2025 року ТОВ «Перемога-Плюс» залучено до участі у справі у якості співвідповідача.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки площею 5,17 га, кадастровий номер 4825783700:02:000:0053, укладений між ТОВ «Ютс-Агропродукт» та ОСОБА_1 від 30 травня 2012 року (у редакції додаткової угоди №3500011 від 29.11.2017 до договору оренди землі), право оренди за яким перейшло до ТОВ «Перемога – Плюс» на підставі договору №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року.

Стягнуто з ТОВ «Ютс-Агропродукт» на користь ОСОБА_1 заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 30 травня 2012 року за 2023-2024 роки (вже з відрахуванням податків) в сумі 22 461,20 грн та судовий збір у сумі 1130,49 грн.

Стягнуто з ТОВ «Перемога – Плюс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 грн .

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами факт несплати йому відповідачем ТОВ «Ютс-Агропродукт» орендної плати за вказані ним роки.

Однак відповідач звільнений від сплати орендної плати за 2022 рік у зв`язку з окупацією території, де знаходиться орендована земельна ділянка, а тому вказана вимога не підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення з відповідача орендної плати за 2023-2024 рр. та розірвання договору оренди, суд вважав ці вимоги позивача обґрунтованими, бо відповідач ТОВ «Ютс- Агропродукт», на думку суду, не довів відсутність у нього обов`язку сплачувати орендодавцю орендну плату за ці роки. За такого, оскільки ТОВ «Ютс-Агропродукт» не сплатило позивачу орендну плату за два роки, суд вважав наявні підстави для розірвання договору оренди.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Не погодившись із рішенням суду, ТОВ «Ютс-Агропродукт» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду у частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначав, що внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасової окупації ТОВ «Ютс-Агропродукт» було позбавлено можливості здійснювати господарську діяльність на орендованій земельній ділянці. Майно підприємства було знищено та викрадено окупаційними військами, що унеможливило нормальне функціонування та виконання договірних зобов`язань. Неможливість використання земельної ділянки через її розташування на тимчасово окупованій території, фактичне знищення майна Товариства, потенційне замінування та пов`язана з цим загроза життю та здоров`я працівників є прямим наслідком збройної агресії, що об`єктивно унеможливило виконання зобов`язань за договором оренди.

Доводи інших учасників справи

Позивачем через представника подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,168 га, розташованої в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4825783700:02:000:0053, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії МК №067963 від 18.10.2004 року та витягом з Державного реєстру речових прав №367282401 від 26.02.2024.

30 травня 2012 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Райз-Південь» договір оренди зазначеної земельної ділянки, за умовами якого передав земельну ділянку останньому в оренду строком на 15 років.

29 листопада 2017 року була укладена додаткова угода №3500011 до договору оренди землі, відповідно до якої орендодавець ОСОБА_1 , орендар ТОВ «Райз-Південь», новий орендар – ТОВ «Ютс-Агропродукт» узгодили, що орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовились викласти договір оренди в новій редакції.

Відповідно до п.3.1 договору його укладено строком до 31 грудня 2029 року.

Згідно з п. 4.1, 4.2 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 14 585,19 грн за рік оренди. З цієї суми орендарем як податковим агентом утримуються податки (збори), передбачені чинним законодавством України.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації на рік виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше). При цьому, коефіцієнт індексації для орендної плати застосовується станом на 01 січня року виплати/нарахування (в залежності від того, яка із подій сталась раніше). В разі виплати орендної плати авансом за наступні роки, до орендної плати застосовується коефіцієнт індексації, який діє в рік фактичної виплати, в подальшому – розмір орендної плати за роки, за які була здійснена виплата орендної плати, в майбутньому не індексується (пункт 4.4 договору).

Відповідно до п.4.5 орендна плата вноситься орендарем не пізніше 30 грудня поточного року. Орендар перераховує грошові кошти орендної плати на банківський розрахунковий рахунок орендодавця та/або виплачує через касу орендаря та/або здійснює виплату засобами поштового зв`язку через місцеві відділення УДППЗ «Укрпошта» шляхом надсилання на адресу орендодавця поштових переказів, або в іншій формі, погодженій сторонами. Орендна плата може бути перерахована орендодавцю як орендарем, так і за його дорученням, третьою особою, що буде належним виконанням умов даного договору.

Пунктом 9.4 на орендаря покладено обов`язок вчасно сплачувати всі належні за договором орендні платежі.

За положеннями п.12.3, 12.4 договору його дія припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання даного договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є лише випадки визначені законом.

У п.13.2 сторони узгодили, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.12.2017 та 28.04.2025 право оренди земельної ділянки площею 5,17 га з кадастровим номером 4825783700:02:000:0053 було зареєстровано за ТОВ «Ютс-Агроподукт» на підставі додаткової угоди №3500011 від 29.11.2017 .

З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків випливає, що ТОВ «Ютс-Агроподукт» сплатило позивачу орендну плату у листопаді 2021 року у сумі 18 829,48 грн, у січні 2022 року у сумі 2900,04 грн. За період з лютого 2022 р. до березня 2025 р. інформація про виплату орендної плати відсутня.

Відповідач ТОВ «Ютс-Агропродукт» не заперечувало, що воно не сплатило позивачу орендну плату за 2022-2024 роки.

17 квітня 2025 року ТОВ «Ютс-Агропродукт» відчужило право оренди вказаної земельної ділянки ТОВ «Перемога-Плюс» на строк один рік, що підтверджується договором №1704/25-21 від 17 квітня 2025 року відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок.

За положеннями п.2.3, 5.1 договору №1704/25-21 до покупця переходять усі права й обов`язки Орендаря щодо земельних ділянок за договорами оренди землі (із змінами та доповненнями додатковими угодами); договір набуває чинності з моменту підписання сторонами і діє протягом 1 (одного) року, а щодо невиконаних до цього часу зобов`язань – до повного їх виконання.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №427784544 від 20.05.2025 право оренди земельної ділянки площею 5,168 га з кадастровим номером 4825783700:02:000:0053 зареєстровано за ТОВ «Перемога-Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 17.04.2025 №1704/25-21.

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2022 року СВ УСБУ в Херсонській області зареєстровано кримінальне провадження №42022232090000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, за фактом незаконного заволодіння військовослужбовцями російської федерації майном ТОВ «Ютс-Агропродукт» за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з інформацією Снігурівської міської військової адміністрації від 28.08.2025 та актом №23 візуального обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:02:000:0053 від 05.08.2025 земельна ділянка використовується за цільовим призначенням, зібрано врожай зернових сільгоспкультур 2025 року. Пільга зі сплати земельного податку за цю земельну ділянку у 2022-2025 роках не надавалася.

Відповідно до наказів Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 року №309 та Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Снігурівська міська територіальна громада, до якої входить с. Павлівка, у період з 19.03.2022 по 11.11.2022 перебувала у тимчасовій окупації, зараз належить до території можливих бойових дій.

За даними Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) територія Снігурівської територіальної громади Миколаївської області є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.

Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст.617 ЦК України).

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із істотних умов договору оренди.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

За положеннями частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів належними доказами факт несплати йому відповідачем ТОВ «Ютс-Агропродукт» орендної плати за 2023-2024 рр. За такого у нього є право на стягнення з вказаного відповідача орендної плати за ці роки та розірвання договору оренди землі через систематичну несплату орендної плати.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Згідно з п.13.2. додаткової угоди сторони узгодили, що сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Відповідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Підпункт 3 пункту 27 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України визначає, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням такої особливості: власники, користувачі земельних ділянок не несуть відповідальності за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням, що полягає у невикористанні земельної ділянки, право власності, користування якою виникло до введення воєнного стану.

Стаття 11 Закону України «Про протимінну діяльність» передбачає, що після проходження процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування держава шляхом видачі сертифіката бере на себе повну відповідальність за відсутність на відповідній території ризиків, пов`язаних із вибухонебезпечними предметами. Повноваження щодо видачі сертифіката покладаються на центр протимінної діяльності та центр гуманітарного розмінування.

Порядок передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування визначається нормативними документами у сфері протимінної діяльності (національними стандартами з протимінної діяльності).

Контроль якості розмінування територій, які підлягають передачі від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, здійснюється акредитованим органом інспектування на безоплатній основі.

За даними Інтерактивної карти ДСНС на її офіційному сайті за посиланням Розмінування України (https://mine.dsns.gov.ua/) територія Снігурівської територіальної громади Миколаївської області є місцем, де виявлені або ймовірно знаходяться вибухонебезпечні предмети.

Доказів проходження у 2023-2024 роках процедури передачі відповідальності щодо очищеної території від операторів протимінної діяльності до місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування суду представлено не було.

За такого колегія суддів вважає, що відповідач ТОВ «Ютс-Агропродукт» з поважних причин не міг обробляти орендовану земельну ділянку у 2023-2024 роках, а отже і сплачувати позивачу орендну плату.

Враховуючи викладене, він звільнений від сплати орендної плати за вказані роки, оскільки орендоване майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

За вказаного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги акт візуального обстеження належної позивачу земельної ділянки від 05 серпня 2025 року, оскільки він доводить, що новий орендар у 2025 році став обробляти ділянку. Доказів безпідставного невиконання відповідачем ТОВ «ЮТС Агропродукт» умов договору оренди у 2023-2024 роках позивач суду не представив.

З урахуванням вказаного вимоги позивача про стягнення орендної плати за 2023-2024 рр. та розірвання договору оренди землі є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за 2023-2024 рр. та розподілу судового збору з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Рішення суду в іншій частині не переглядається, оскільки не оскаржується.

Щодо судових витрат

Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог частин 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача, скасував рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, то наявні підстави для відшкодування позивачем відповідачу судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 2906,88 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» задовольнити.

Рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2025 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога-Плюс» про розірвання договору оренди землі, стягнення орендної плати за 2023-2024 роки та розподілу судового збору скасувати та ухвалити у цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ютс-Агропродукт» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 2906,88 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Локтіонова

Судді В. В. Коломієць

Т. В. Серебрякова

Повне судове рішення складено 03 лютого 2026 року.