Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №734/4820/25 — Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/734/58/26 Справа № 734/4820/25

ПОСТАНОВА

іменем України

03 лютого 2026 року селище Козелець

Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Домашенко Ю.М., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (згідно з протоколом про адміністративне правопорушення) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

02.11.2025 о 09:06 год за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Козелець, вул. Євгенія Лоскота, 19 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Газ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).

У судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, однак подав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501003, які за своєю суттю є клопотанням про закриття провадження у справі, узагальнені доводи якого зводяться до наступного.

Оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, то згідно зі ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння мав проводитися посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Тобто огляд ОСОБА_1 проведений працівниками поліції, що не є уповноваженими особами. Також ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, діяв у стані крайньої необхідності, оскільки виконував обов`язки військової служби під час воєнного стану.

У ході розгляду справи судом досліджено такі докази:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 501003 від 02.11.2025, згідно з яким 02.11.2025 о 09:06 год за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с-ще Козелець, вул. Євгенія Лоскота, 19 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Газ 32213-414, реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння;

-відеозапис, яким підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом та проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки;

-акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проводився за допомогою приладу Драгер ALKOTEST 6810 ARСE-0226. Результат огляду – 1.13 ‰. Водій з результатом згоден;

-роздруківку тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведеного за допомогою приладу Драгер ALKOTEST 6810 ARСE-0226 № 1466 від 02.11.2025, результат позитивний – 1.13 ‰;

-довідку інспектора СРПП ВП № 1 ЧРУП ГУНП у Чернігівській області, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 15.08.2007.

Судом також досліджено копії витягу із наказу № 227 командира військової частини НОМЕР_3 від 12.08.2025, витягу з наказу № 298 командира військової частини НОМЕР_3 від 22.10.2025, що підтверджують проходження ОСОБА_1 військової служби.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Отже, ОСОБА_1 повинен був знати свій обов`язок не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів ОСОБА_1 суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

У зв?язку з цим, твердження щодо необхідності проведення огляду водія ОСОБА_1 як військовослужбовця відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП уповноваженою посадовою собою Військової служби правопорядку у Збройних Силах України є помилковим.

Згідно зі ст. 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

Статтею 18 КУпАП передбачено, що не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Жодних доказів, які підтверджували наведені ОСОБА_1 доводи щодо вчинення ним діяння в стані крайньої необхідності не надано. Не містять таких доказів і надані поліцією матеріали.

Керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння під час проходження військової служби в умовах воєнного стану саме собою не є підтвердженням наявності стану крайньої необхідності.

Обставин, які відповідно до ст. 34, 35 КУпАП пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665.60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285, 287-289 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення.

Судд я Юрій ДОМАШЕНКО