Вирок від 28 січня 2026 р. у справі №727/16277/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/16277/25

Провадження № 1-кп/727/105/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці кримінальне провадження № 12025263020000901 від 31.10.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Городенка, Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого АДРЕСА_2 , українець, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, ФОП, раніше не судимий:

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

за участю прокурора - ОСОБА_4 ,

за участю обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

за участю потерпілої - ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

Починаючи з 27.11.2024 року ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел та мету, спрямовані на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів та зважаючи на довірливі відносини з потерпілою ОСОБА_5 , під приводом придбання у неї послуг друку офісних банерів, здійснював замовлення, отримував товар та для підтвердження оплати надсилав недійсні скріншоти транзакцій банку. Будучи переконаною у правильності та добросовісності дій ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_5 продовжувала виконувати замовлення та передавати товар ОСОБА_3 , на що він надсилав завідомо неправдиві скріншоти оплати, а саме:

27.12.2024 р. з рахунку платника НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 на рахунок отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_7 на суму 15674 грн., за замовлення: А2-53, А1-66, А3-44, ор-5+5 шт;

21.01.2025 р. з рахунку платника НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 на рахунок отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_7 на суму 4856 грн., за замовлення: Оракал+пор.банер-2шт, А3-20шт;

06.02.2025 р. з рахунку платника НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 на рахунок отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_7 на суму 6331 грн., за замовлення: А1-32шт, А2-25шт, 1,2х1,8-2шт. А3-20шт, табличка;

07.02.2025 р. з рахунку платника НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 на рахунок отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_7 на суму 9450 грн., за замовлення: 1,2х2,0 А2-44шт, А1-32шт, сіті 1,2х1,8-12шт, А3-390шт, оракул+поріз-3м2;

14.02.2025 р. з рахунку платника НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 на рахунок отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_7 на суму 12434 грн., за замовлення: Оракал+поріз+монтажна - 1,65м5х4компл;

04.03.2025 р. з рахунку платника НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 на рахунок отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_7 на суму 9145 грн., за замовлення: А2-56шт, А1-8,орак+ламін 4,62м2, брошуриА4,банер3мх0,65, А3-40шт;

04.03.2025 р. з рахунку платника НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 на рахунок отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_7 на суму 11147 грн., за замовлення: А2-24шт, А2-68шт, А3-15шт, сіті-14, банер2м2, куток споживача на 4 кармани;

11.03.2025 р. з рахунку платника НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_6 на рахунок отримувача НОМЕР_2 ОСОБА_7 на суму 18826 грн., за замовлення: А3двостор-51шт, друк ор-2м2, А3-25шт, А1-48 шт, А2-36шт, А3-35шт, банер, орак з поріз., менюхолдери-3шт.

Під час перевірки 13 березня 2025 року ОСОБА_5 рахунків, остання встановила, що починаючи з 27.11.2024 року по 11.03.2025 року від ОСОБА_3 не надійшло жодної оплати за отриманий товар, тобто починаючи з 27.11.2024 року по 11.03.2025 року ОСОБА_3 користуючись довірою потерпілої, отримав товар за загальну суму 87863 грн., не розрахувавшись за нього.

Таким чином, ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбачене ч.1 ст.190 КК України, тобто у заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому діянні за ч.1 ст.190 КК України визнав у повному обсязі та у вчиненому щиро розкаявся. Суду пояснив, що у період часу з грудня 2024 року по березень 2025 року замовляв у потерпілої продукцію і відправляв підроблені квитанції за замовлення. Вказав, частково повернув борг потерпілій. Просить суд не призначати йому сувору міру покарання.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що працює у рекламному агентстві та надавала послуги з друку. вказала, що за перше замовлення ОСОБА_3 розрахувався, ввійшов у довіру, та надалі свої замовлення не оплачував. Зазначила, що він частково повернув шкоду. Цивільний позов планує пред`явити у рамках цивільного судочинства.

Вина ОСОБА_3 підтверджується також дослідженими судом наступними письмовими доказами:

протоколом огляду речей та документів від 02.11.2025 року, а саме рахунком №41, витягом №1897 з реєстру платників єдиного податку та роздруківкою 111 скріншотів переписки в додатку «Телеграм» на 33 арк;

протоколом огляду речей та документів від 29.11.2025 року, а саме копію виписки про рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_7 на 36 арк.;

протоколом огляду речей та документів від 18.12.2025 року, а саме копію виписки про рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_3 на 12 арк.

Дослідивши у судовому засіданні надані докази, суд дійшов висновку про те, що вони є належними та допустимими, оскільки підтверджують обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку доведена повністю. Дії обвинуваченого, суд правильно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майно шляхом зловживання довірою ( шахрайство).

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого проступку, що відповідно до ст. 12 КК України належать до категорії нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб пенсійного віку не має, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимого.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.

У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, вибачався та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінив свої дії, що також свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.

Враховуючи наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують покарання та з врахуванням даних про особу винного, його критичне ставлення до вчиненого, суд приходить до висновку про можливість призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за вчинені кримінального проступку в межах санкцій ст. 190 ч.1 КК України.

На думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ними протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.

Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченоого, попередження вчинення ним кримінальних правопорушень, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

При цьому суд враховує положення п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких: «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом».

У справі «Гарькавий проти України» (рішення від 18.02.2010) Європейський суд з прав людини зазначив, «що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Це право є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції. Суд нагадує, що коли йдеться про позбавлення свободи, надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Отже, неодмінна вимога полягає в тому, що умови, за яких має здійснюватися позбавлення свободи, мають бути чітко сформульовані в національному законі і що застосування самого цього закону має бути передбачуваним і відповідати в цьому відношенні нормі «законності», яку встановлює Конвенція».

Тому, суд вважає, що враховуючи те, що ОСОБА_3 раніше не судимий, то виправлення та перевиховання останнього можливе без ізоляції його від суспільства, застосувавши відносно нього ст.ст. 75, 76 КК України та звільнивши від призначеного покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу відносно останнього не вбачається.

Керуючись статтями 100, 369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України зобов`язати 2 (два) роки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речові докази: рахунки №41, виятг № 18797 з реєстру платників податку, роздруківка на 111 аркю, скріншоти переписки на 35 арк., виписки з банківських рахунків - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Чернівецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1