Суд: Садгірський районний суд м. Чернівців
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце тимчасового перебування у разі винесення такого припису
Дата: 02 лютого 2026 р.
Справа: №726/87/26
Суддя: Асташев С. А.
САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ
Справа № 726/87/26
Провадження №3/726/75/26
Категорія
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.2026 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, РНОКПП: НОМЕР_1 , що не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП,
У С Т А Н О В И В:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 118361 від 06.01.2026, складного щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 172-8 КУпАП: «06.01.2026 приблизно о 17:30 гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: вулиця Трускавецька, 17 місто Чернівці, порушив заходи Термінового заборонного припису серії ЕТ №101857 від 05.01.2026, а саме не залишив місце проживання постраждалої особи ОСОБА_2 та контактував із нею. Терміновий заборонний припис серії ЕТ №101857 виписаний на 10 діб з 21:30 05.01.2026 та діє до 21:30 15.01.2026. Таким чином вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-8 КУпАП».
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання працівниками поліції доставлений не був та не з`явився на виклик суду, хоча про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та недопущення затягування розгляду справи і можливого уникнення відповідальності у зв`язку із закінченням строків накладення стягнення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, доходжу такого висновку.
Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (стаття 9 КУпАП).
Частиною 2 статті 173-8 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07 грудня 2017 року. Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно із ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Частиною 2 статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно з ч.1 ІІ Розділу «Процедура винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника» Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ №654 від 01.08.2018, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію (ч.9 ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за те, що порушив заходи Термінового заборонного припису серії ЕТ №101857 від 05.01.2026, а саме не залишив місце проживання постраждалої особи ОСОБА_2 та контактував із нею.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.2 ст.173-8 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не виконала винесений стосовно неї заборонний припис.
Статтею 251 КпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, який має відповідати вимогам, передбачених ст. 256 КпАП України.
Однак вказані у протоколі обставини неможливо перевірити, оскільки до нього не долучено жодних належних і допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-8 КУпАП, зокрема, при цьому лише протокол про адміністративне правопорушення, не може вважатися достатнім для встановлення всіх елементів складу адміністративного правопорушення та висновку про винуватість особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
До матеріалів справи долучено пояснення ОСОБА_1 у яких останній не заперечує того, що 06.01.2025 повернувся до будинку та зробив зауваження матері ОСОБА_2 , після чого підбігла сама ОСОБА_2 та почала висловлюватись нецензурною лайкою. Зазначає, що про існування Термінового заборонного припису й обмеження пов`язаних із ним не було відомо. Іншого місця проживання не має та не міг уникнути спілкування із ОСОБА_2 , оскільки остання зайшла у його половину будинку та почала проживати у кімнаті, яку облаштував для себе.
Також до матеріалів справи долучено лише Довідку УПП в Чернівецькій області у якій вказано про наявність Термінового заборонного припису серії ЕТ №101857 виписаний терміном на 10 діб з 21:30 05.01.2026 та діє до 21:30 15.01.2026 щодо потерпілої особи ОСОБА_2 .
Однак самого Термінового заборонного припису не долучено, що позбавляє суд можливості встановити, які саме обмеження були покладені на кривдника ОСОБА_1 та чи ознайомлювався останній із таким приписом.
Жодних інших доказів, які б всебічно, повно та об`єктивно висвітлювали обставини зазначеної справи про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Згідно з ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову про закриття справи.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, які б свідчили про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-8 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, вважаю за необхідне провадження у справі закрити, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 173-2, 278, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
СуддяС. А. Асташев
Оригінал: reyestr.court.gov.ua