Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №725/11446/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/11446/25

Номер провадження 3/725/2800/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд м.Чернівців у складі:

головуючої судді Федіної А.В.,

захисника Приймак Л.І.,

та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 02.12.2025 року о 16 год. 00 хв. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно невістки ОСОБА_2 , а саме кричала, виражалась нецензурними словами, вдарила рукою по руці, чим завдала шкоди психологічному та фізичному здоров`ю ОСОБА_2 .

Такі дії ОСОБА_1 згідно вказаного протоколу кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На вказаний протокол надійшли письмові заперечення захисника в яких остання просила закрити провадження у справі, адже матеріали справи не містять сукупності доказів вини ОСОБА_1 , а сам лише факт звернення ОСОБА_2 в поліцію не може бути достатнім підтвердженням вчинення відносно неї домашнього насильства, при цьому сама ОСОБА_1 категорично заперечує обставини викладені у протоколі. Вважає, що між сторонами мав місце побутовий конфлікт, який не містить ознак домашнього насильства.

Пояснення аналогічні змісту вказаного заперечення захисник надала в судовому засіданні.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що вона проживала у власній квартирі разом з невісткою ОСОБА_2 та онуками, а її син загинув на війні. Стосунки з невісткою були складні, вона тричі залишала помешкання, потім просилась повернутись. Останній раз коли вона дозволила проживання невістки з дітьми в її квартирі, ОСОБА_2 обіцяла уникати конфліктів, проте свого слова не дотрималась. 02.12.2025 року суперечка виникла через онука, якого вона мала відводити в театральний гурток. ОСОБА_2 її провокувала, не вкладала дитину спати, а коли дитина засинала, вона його спеціально будила. Між нею та невісткою відбулась звичайна розмова в ході якої вона запропонувала невістці переїхати, якщо їй не подобається спільне проживання з нею. Під час цієї розмови вона не кричала, нецензурну лексику не застосовувала та не била ОСОБА_2 .

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною першою ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 4 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду вирішує питання чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

У відповідності до вимог ст.251 КУпАП адміністративний матеріал повинен містити фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини у справі «Кобець проти України» зазначав, що відповідно до прецедентної практики при оцінці доказів суд керується критерієм «поза розумним сумнівом» та доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і взаємоузгоджених.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок збирання доказів покладається на орган, уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення.

Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі працівниками поліції до матеріалів справи долучено лише письмове пояснення потерпілої, яке суперечить поясненню ОСОБА_1 та не підтверджується будь-якими іншими доказами на підставі яких можна було б підтвердити обставини, що викладені у протоколі. Потерпіла ОСОБА_2 неодноразово викликалась в судове засідання судовими повістками, СМС-повідомленнями та телефонограмою, натомість остання на виклики суду не з`явилась, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Винуватість особи поза розумним сумнівом повинна доводитися обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями свідків, відеоматеріалами та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінюються за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.

Таким чином, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатись однозначним та беззаперечним доказом вини, а обставини відображенні у ньому мають бути підтвердженні сукупністю інших доказів.

Слід зазначити, що невід`ємною складовою правопорушення передбаченого ч. ст. 173-2 КУпАП має бути таке насильство, яке проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, яке могло завдати чи завдало шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. У той час, як під конфліктом необхідно розуміти такий стан взаємовідносин, який характеризується наявністю зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Виникнення конфлікту залежить не лише від об`єктивних причин, але й від суб`єктивних факторів, до яких необхідно віднести власні уявлення учасників конфлікту про себе, свої потреби, мотиви, життєві цінності та ставлення до іншої сторони конфлікту.

Таким чином, під домашнє насильство, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода здоров`ю іншого члена сім`ї. До того ж вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, повинно бути підтверджено поясненнями свідків, потерпілих або іншими доказами, що є необхідним елементом складу даного правопорушення.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Так, матеріали справи не містять сукупності доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за обставин, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №980236 від 02.12.2025 року.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ст. 62 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на наведені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та доказів того, що внаслідок її дій була заподіяна чи могла бути заподіяна шкода потерпілій ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 1, 3, Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 33,34,35, 283, 284, 285, 294, 173-2 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд м.Чернівців протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Федіна А. В.