Вирок від 01 лютого 2026 р. у справі №644/591/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Умисне легке тілесне ушкодження

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №644/591/26

Суддя: Сітало А. К.

02.02.2026

Справа №644/ 591 /26

н/п 1-кп/644/ 544 /26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного судового провадження в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 42026222020000001 від 02.01.2026 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, громадянки України, з середньою освітою, офіційно не працюючої, раніше в силу ст. 89 КК України не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,

у с т а н о в и в:

23.01.2026 до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42026222020000001 від 02.01.2026 у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, який затверджений прокурором Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова - ОСОБА_4 .

В обвинувальному акті прокурором заявлено клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додані передбачені ч. 3 ст. 302 КПК України документи та матеріали досудового розслідування.

До обвинувального акта також додано заяву обвинуваченої ОСОБА_3 про визнання винуватості та згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Потерпілим надана заява в якій він не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 26.01.2026 визначено проводити розгляд обвинувального акту в порядку спрощеного судового провадження за відсутності учасників судового провадження.

Судом встановлено, що 22.11.2025 приблизно о 23:00 годині ОСОБА_3 знаходилась у квартирі АДРЕСА_2 , де на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин між нею та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник словесний конфлікт. В ході конфлікту у ОСОБА_3 раптово виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .

В подальшому, реалізуючи свій прямий умисел, усвідомлюючи протиправність та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи негативні наслідки за результатом своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 стоячи навпроти ОСОБА_5 , тримаючи у правій руці залізну пательню, діючи умисно нанесла йому два удари пательнею по голові в ділянку лобу потерпілого ОСОБА_5 .

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_3 ,згідно з висновком судово-медичної експертизи №09/50-С/2026 від 14.01.2026 спричинила потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді двох саден на голові - у лобовій та лівій лобово-тім`яній ділянках, по ступеню тяжкості це тілесні ушкодження які викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

Згідно заяви обвинуваченої ОСОБА_3 щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, яка була підписана в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 обвинувачена беззаперечно визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, у спричиненні потерпілому ОСОБА_5 легкого тілесного ушкодження, яке мало місце 22.11.2025 року.

Потерпілий ОСОБА_5 згідно його заяви згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження, не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні. ОСОБА_5 надав згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснювалось.

Згідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з вимогами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов`язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.

Вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення - проступку, підтверджується доказами, які наявні в матеріалах кримінального провадження та не оспорюється обвинуваченою.

Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення - проступку, доведена повністю і суд кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд згідно ст. 66 КК України визнає її щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_3 встановлено, що вона в силу ст. 89 КК України вважається такою, що не має судимості, офіційно не працевлаштована, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, має постійне місце проживання за місцем реєстрації.

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч. 2 ст. 50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При призначенні виду та міри покарання, суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставину, яка пом`якшує її покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання,вважає, що виправлення обвинуваченої можливо при призначенні їй покарання за скоєння кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень, справедливим і співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. в дохід держави.

Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua