Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №644/7736/25 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/7736/25

Провадження № 2/644/1596/26

26.01.2026

РІШЕННЯ

іменем України

26 січня 2026 року Індустріальний районний суд м. Харкова в особі судді Шевченка С.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 в особі адвоката Кальченко Юлії Олександрівни подала до суду позов до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути з відповідача 1/4 від всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця на утримання їх спільної повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання.

Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

В обґрунтування вимог позивачка посилалась на те, що їх з відповідачем повнолітня дитина навчається у Комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківського обласної ради на денній формі навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а батько дитини, ОСОБА_2 , має можливість надавати доньці матеріальну допомогу.

Позивачка в судове засідання не прибула, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, через адвоката Кальченко Ю.О. звернулася до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності, в якій позов підтримала, просила задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні про вручення листа з ухвалою про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви, повідомлення про вручення йому судових повісток, довідки про доставку СМС повідомлення з судовою повісткою про виклик до суду. Причину неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи відповідачем суду не було надано жодних відомостей щодо зміни місця проживання/перебування.

Приймаючи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та враховуючи, що відповідач клопотань про відкладення судового засідання суду не надав, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації №R (84)5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак він не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, відтак, за відсутності доказів поважності причин неподання заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 7 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2007 року між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було укладено шлюб, в період якого ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилась донька - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 10.08.2007 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.

19.04.2010 року рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова по справі № 2-2522/2010 стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.04.2010 і до моменту досягнення повноліття.

01.09.2010 року шлюб між ОСОБА_4 (прізвище після вступу у новий шлюб змінено на « ОСОБА_4 ) та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.

15.08.2020 року ОСОБА_4 вступила у шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків). Після державної реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_4 змінено на « ОСОБА_4 ».

У 2023 році ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції із заявою про зміну імені.

17.10.2023 року ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено на « ОСОБА_3 », що підтверджується свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_4 , виданим Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 досягла повноліття. На теперішній час ОСОБА_3 продовжує навчання на другому курсі Комунальному закладі «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківського обласної ради. Форма навчання - денна.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201 СК України).

Статтею 199 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до пункту 20постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 квітня 2021 року у справі №308/4214/18, провадження №61-16005св20.

З матеріалів справи вбачається, що повнолітня ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_2 , на день звернення до суду вона не досягла 23 років.

За інформацією, наведеною у довідці, виданій КЗ «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» Харківського обласної ради 04.08.2025 р. за №200 ОСОБА_3 з 01.09.2024 навчається на денній формі навчання, за бюджетні кошти. Кінцевий термін навчання 31.05.2028.

Навчання на денній формі позбавляє ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв`язку з чим вона потребує матеріальної допомоги.

В той же час ОСОБА_2 є працездатним, проходить військову службу у Збройних Силах України. За інформацією, наведеною у довідці форми ОК-7, виданою Пенсійним Фондом України, відповідач проходить службу у військовій частині НОМЕР_5 , а його середній дохід за останній рік служби склав 52 136, 77 грн. Тобто, у нього наявна можливість надавати своїй доньці матеріальну допомогу.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи вимоги чинного законодавства, обставини, зазначені у статті 182 СК України, суд приходить до висновку, що позивачка скористалася правом на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів утримання їх з відповідачем спільної повнолітньої доньки у зв`язку з продовженням навчання, а відповідач може надавати матеріальну допомогу своїй дитині, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» суд покладає на відповідача судові витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 354, 355, ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. ст. 180, 181,182, 183, 191 СК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 24.08.2025 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 29 січня 2025 року.

Суддя С.В. Шевченко