Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №621/2786/25 — Зміївський районний суд Харківської області

621/2786/25

1-кп/621/124/26

В И Р О К

іменем України

03 лютого 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області :

головуючий - суддя ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

за відсутності потерпілого - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025226310000108 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Червоний Донець Балаклійського району Харківської області, є громадянином України, має середню освіту, не одружений, не працює, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше судимий:

1) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 25.10.2000 за частиною 2 статті 140 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 2 роки, з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, відповідно до вимог статті 46-1 Кримінального кодексу України;

2) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 08.06.2001, зміненим ухвалою судової колегії судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області від 20.12.2001, за сукупністю злочинів, передбачених частиною 2 статті 140, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, та за сукупністю вироків, до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, 23.07.2004 звільнений постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.07.2004 на підставі статті 81 Кримінального кодексу України умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 9 днів;

3) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 25.09.2006 за сукупністю кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 185, статтею 15, частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

4) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 18.01.2012 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк 4 роки;

5) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 27.10.2016 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до позбавлення волі на строк на 3 роки 6 місяців; 6) вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 06.09.2021 за частиною 2 статті 185 Кримінального кодексу України до арешту на строк 3 місяці,

у кримінальному проступку, передбаченому частиною частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в:

09 серпня 2025 року близько 19:30 години ОСОБА_5 перебував в житловому будинку, розташованому на території домоволодіння АДРЕСА_3 , де спільно з ОСОБА_6 вживали алкоголь. Під час вживання алкоголю, на грунті особистих неприязних відноснин, у нього виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .

Того ж дня близько 19:35 години, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_5 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи за вищевказаною адресою умисно наніс не менше п`яти ударів кулаками в область голови ОСОБА_6 , після чого взяв у праву руку дерев`яну палку, яку знайшов на підлозі, та утримуючи її в правій руці, наніс нею один удар в область лівого вуха ОСОБА_6 .

Продовжуючи реалізовувати зазначений умисел, ОСОБА_5 перекинув ОСОБА_6 через віконний отвір, та останній впав на землю, а ОСОБА_5 взяв до рук дерев`яну палицю, якою наніс не менше двох ударів в область тулубу ОСОБА_6 .

Своїми діями ОСОБА_5 завдав ОСОБА_6 наступні тілесні ушкодження: множинні садна в області обличчя, по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; розрив шкіри зовнішнього слухового проходу правого вуха, по ступеню тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Зазначеними діями ОСОБА_5 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Викладені вище обставини кримінального провадження щодо часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення не оспорювалися учасниками судового провадження, які під час судового розгляду не заперечували проти того, щоб суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо вказаних обставин.

З`ясувавши, що сторони правильно розуміють зміст зазначених обставин; відсутні сумніви у добровільності їх позиції; роз`яснивши, що сторони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.

Обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку у повному обсязі визнав та під час судового розгляду показав, що прийшов в гості до ОСОБА_6 , вони разом вжили алкоголь. У процесі спілкування ОСОБА_6 повідомив, що нічого не має, але потім у нього випали цигарки та грошові кошти. Побачивши це, він обурився і між ними виникла, під час якої він завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у тому числі палицею.

У вчиненому кримінальному проступку щиро розкаявся, виявив готовність нести передбачену законом відповідальність.

Оцінивши зазначені вище докази, які є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та взаємозв`язку достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 є винуватим в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, і його дії суд кваліфікує за частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання ОСОБА_5 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано:

- ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є кримінальним проступком;

- обставину, що пом`якшує покарання, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, якою визнається щире каяття обвинуваченого, що виявилося у критичному ставленні до вчиненого кримінального правопорушення та готовності нести кримінальну відповідальність;

- обставину, що обтяжує покарання, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якою визнається вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за умисні злочини (а. п. 86-95); на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебував (а. п. 96, 99, 100), не одружений; за місцем проживання скарги на його поведінку надходили, та адміністративною комісією при виконавчому комітеті Зміївської міської ради винесені постанови від 25.06.2025, 17.07.2025, 24.07.2025 про притягнення до відповідальності, передбаченої ст. 183 КУпАП (а. п. 97, 98).

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом`якшує покарання, обставини, що обтяжують покарання, особи обвинуваченого, позиції потерпілого ОСОБА_6 , який у заяві не відмовився від обвинувачення, суд дійшов висновку, що застосування одного з більш м`яких видів покарання, що передбачені санкцією частини 2 статті 125 Кримінального кодексу України, є недостатнім для досягнення мети покарання, передбаченої частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України. Тому, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді обмеження волі на строк, в межах санкції частини 2 статті 125 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_5 винуватим у кримінальному проступку, передбаченому частиною частиною 2 статті 125 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

Початок строку покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік ОСОБА_5 обчислювати з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити учасникам судового провадження.

Головуючий: ОСОБА_1