Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №508/848/25 — Миколаївський районний суд Одеської області

Миколаївський районний суд Одеської області

Справа № 508/848/25

Номер проведження 2/508/18/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року Миколаївський районний суд

Одеської області

В складі головуючого судді Горобця В.Л.

Секретаря Товт Т.В.

Розглянувши у судовому засіданні в селищі Миколаївка цивільну справу в спрощеному позовному провадженні за позовом ТОВ Фінансова Компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики.

В С Т А Н О В И В :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «ГЕЛЕКСІ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛЕКСІ" ( 23.06.2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ», надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Споживач//Відповідач) за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи було укладено договір позики №58861 від 01.03.2019 року в електронній формі.

ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» було фінансовою установою, яке здійснювало діяльність на ринку фінансових послуг.

З цією метою, ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» було організовано сервіс з надання онлайн позики, який забезпечував надання грошових коштів у позику з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом укладення з клієнтами електронних договорів позики.

З метою перерахування коштів Позичальникам, Позивач уклав договір з надавачем платіжних послуг -ТОВ“ФК “ЕЛАЕНС".

ТОВ “ФК “ЕЛАЕНС’’ (ТМ "ФОНДІ") є компанією, що мала право на надання платіжних послуг. На підставі договору №04/08- 17-ПК від 04.08.2017 року ТОВ “ФК “ЕЛАЕНС’’ (ТМ "ФОНДІ") надавало ТОВ ФК «Гелексі» послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку. Відповідно до змісту довідки наданої платіжним оператором, у результаті платіжної операції на картковий рахунок Позичальника, було успішно перераховано кошти у сумі 5000 гривень.

На підставі зазначеного вище договору Позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000 гривень на умовах строковості, повороткості та оплатності.

Відповідно до умов договору позики, стандартна процентна ставка становить 0.01% в день, розмір комісії складає 1.9%, підвищена комісійна винагорода, у випадку прострочення терміну платежу становить 3.0%.

Відповідач не виконує свої грошові зобов`язання належним чином, довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позову складає 23669,5 гри., з яких: 5000 грн. - заборгованість за позикою; 18669,5 грн. - заборгованість по процентам та комісії за користування позикою.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі та розглянути справу в його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином неодноразово.

Оскільки у судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд прийняв рішення про розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З`ясувавши обставини в межах наданих письмових доказів, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних встановлених обставин і відповідних їм правовідносин.

Судом установлено, що між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ГЕЛЕКСІ" ( 23.06.2025 року назву було змінено на ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «ГЕЛЕКСІ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно- телекомунікаційної системи було укладено договір позики №58861 від 01.03.2019 року в електронній формі.

Відповідно до п.1.1. Договору Позикодавець надає Позичальнику позику, а Позичальник зобов`язується повернути позику, проценти та комісійну винагороду за користування позикою у відповідності до умов договору в національній грошовій одиниці України гривні, в сумі та строк: 5000 грн. (п. 1.1.1 Договору), строк повернення позики (термін платежу) 30.03.2019 року (п. 1.1.5 Договору), плата за користування позикою у вигляді: процентів складає 0,01 % в день від поточного залишку позики (п.1.1.2.1 Договору), розмір комісії складає 1,9 % в день від початкового розміру позики (1.1.2.2 Договору), підвищена комісійна винагорода у випадку прострочення терміну платежу становить 3,0% (а.с. 6-9).

Аналогічні умови містяться у Паспорті позики (а.с. 11-13).

Договір позики №58861 від 01.03.2019 року, Графік платежів до договору позики підписані позичальником електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора. Паспорт позики підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатору (а.с. 6-9).

Відповідно до п. 3.4.1 Договору позичальник зобов`язаний не пізніше дати, вказаної в п. 1.1.5 Договору повернути позику в повному обсязі, сплатити проценти та комісію за користування позикою в порядку, визначеному цим договором та додатками до нього.

Відповідно до п. 4.3 Договору обчислення строку користування позикою та нарахування процентів та комісії за Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування позикою. При цьому проценти та комісія за користування позикою нараховуються з дня надання позики Позичальнику ( перерахування грошових коштів на банківський рахунок Позичальника) до строку повернення позики, зазначеному в пп. 1.1.5 Договору включно.

Згідно п. 5.3 Договору у випадку прострочення термін платежу зі сплати заборгованості позичальник зобов`язаний сплатити позикодавцю підвищену комісійну винагороду в розмірі 3,0% в день від суми позики за кожен день прострочення.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційних телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.

Таким чином нарахування відсотків після спливу строку користування кредитними коштами є безпідставним.

У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.

Вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованої комісії, суд приходить до наступних висновків.

Комісія це плата за послуги, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредитних коштів.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Необхідність сплати комісії, передбачено договором №58861 від 01.03.2019 року. Однак, переліку послуг кредитодавця, за які фінансовою установою установлено щоденну комісію, у договорі не зазначено.

Оскільки в договорі не зазначено та під час розгляду справи позивач не надав суду доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 06.11.2023 по справі №204/224/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 висловила позицію, що якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання недійсним такого правочину судом не вимагається. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону.

З у рахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 18669,5 грн. - задоволенню не підлягають.

Крім того, згідно з пунктом 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Правнича допомога ТОВ ФК «ГЕЛЕКСІ» надавалася на підставі Договору про надання правової допомоги від 09.07.2025 року (а.с. 27 )

Відповідно до Акту №58861 про надання послуг правничої допомоги від 01.09.2025 року загальна вартість наданих послуг складає 5000,00 грн. (а.с. 22 ).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, Баришевський проти України, Меріт проти України та ін.).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, часткового задоволення позову, обсягу виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також зважаючи на те, що розгляд справи не вимагав складного процесу доказування, а законодавча база та судова практика такої категорії справ не зазнавала будь-яких змін, що викликали б необхідність її опрацювання, а тому на думку суду з відповідача на користь позивача належить стягнути 2000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, що на думку суду є співмірним, пропорційним та відповідає складності справи.

Таким чином, до стягнення з відповідача на кристь позивача підлягає сума за договором позики в розмірі 6609,50 гривень, з яких 5000 гривень заборгованість за позикою, 14,50 гривень заборгованість за процентами та 1595 гривень заборгованість за комісійною винагородою за користування позикою, а саме за період з 01.03.2019 року по 30.03.2019 року( строк дії договору). Всі інші нарахування здісненні позивачем після закінчення строку на який видавалась позика до уваги судом не беруться.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає до стягнення з відповідача в розмірі 626,34 гривень (6609,50*2243/23669,50=626,34).

Керуючись ст. ст. 4, 11, 12, 13, 76-80, 81, 83 ,89, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354-356 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВ Фінансова Компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з Відповідача, яким є ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» ( код ЄДРПОУ: 41229318, Адреса: 01054, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1 ) заборгованість за договором позики у розмірі 6609,50 гривень.

Стягнути з Відповідача, яким є ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» ( код ЄДРПОУ: 41229318, Адреса: 01054, місто Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 626,34 гривень.

Стягнути з Відповідача, яким є ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» (код ЄДРПОУ: 41229318. Адреса: 01054, місто-Київ, вулиця В`ячеслава Липинського, будинок, 10/1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення, а стороною, що не була присутньою в судовому засіданні, з дня отримання копії рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2026 року.

Суддя: В.Л. Горобець