Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №740/7530/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/7530/25

Провадження № 3/740/110/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2026 року м. Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Кубрак Н.М., у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ніжині, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, стосовно

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,

за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно з протоколом про адміністартивне правопорушення від 27.12.2025 № 773875, ОСОБА_1 27.12.2025 о 00 годин 16 хвилин в м. Ніжин по вул. Шевченка, 160А, поблизу магазину "Х-free" вчиняв хуліганські дії та не виконав законної вимоги працівників поліції припинити адміністративне правопорушення при цьому шарпав поліцейських за одяг, висловлювався в грубій формі на адресу поліцейських та погрожував їм фізичною розправою, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Щодо розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 суд виходить з того, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов`язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», згідно з положеннями частини першоїстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

У судові засіданні ОСОБА_1 не з`явився, постанову суду про його привід виконати не представилось можливим.

Таким чином, суд доходить висновку про можливість розгляду справи з урахуванням конкретних її обставин і вжитих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Так, стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов`язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, виражається у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.

Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов`язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов`язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.

Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов`язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов`язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України N 8 від 26.06.1992 "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

У відповідності до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, з огляду на положення ст. ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.

На підтвердження обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, Ніжинським РУП ГУНП в Чернігівській області до суду надані окрім протоколу про адміністартивне правопорушення такі докази:

- копію письмових пояснень ОСОБА_2 від 27.12.2025 в яких вона вказала, що 27.12.2025 о 00 годин 10 хвилин вона перебувала в магазині «Х-free», де вона працює продавцем, магазин вже було зачинено й вона вже збиралася йти додому, але хтось сильно постукав в двері, вона побачила, що це чоловік на ім`я ОСОБА_3 , який в той день приходив в магазині щось купував, ОСОБА_3 був п`яний та сильно стукав руками та ногами в металопластикові двері магазину, кричав різні нісенітниці та поводив себе неадекватно, в результаті він ногою розбив скло в дверях магазину та намагався зайти до магазину, при цьому він висловлювався нецензурною лайкою та кричав. Вона дуже злакалася, її мати викликала працівників поліції. Коли приїхали працівники поліції, цей чоловік, кидався на поліцейських та шарпав їх за одяг, не припиняючи вчиняти хуліганські дії;

- відеозапис на якому зафіксовано, як на ганку біля дверей вхідних дверей магазину стоїть ОСОБА_1 та до нього підходять поліцейські і запитують, що у нього сталося, на що ОСОБА_1 відповідає, що вкрали його дівчинку, видно розбите скло нижньої частини вхідних дверей до магазину. Поліцейський запитав, для чого ОСОБА_1 розбив скло в дверях, на що ОСОБА_1 повернувся обличчям до дверей і взявся двома руками за ручку і з помірною силою потягнув їх до себе. На це поіцейські відразу сказали "руки, руки ..." та застосували фізичну сили і кайданки, а надалі доставили до Ніжинської ЦМЛ.

То ж з відеозаписів не вбачається, що ОСОБА_1 перед застосуванням сили працівники поліції висували будь-яку вимогу. Все спілкування поліцейських і ОСОБА_1 до застосування сили обмежилося питанням поліцейського до ОСОБА_1 про те, що з ним сталося і чому він розбив скло, та відповіддю ОСОБА_1 , що вкрали дівчинку і його діями щодо взяття ручки дверей руками і сіпання її кілька разів на себе з помірною силою. Подальша ж шарпанина і боротьба ОСОБА_1 із поліцейськими була його реакцією не на вимоги поліцейських припинити правопорушення, адже такої до застосування сили не висувалося, а на застосування до нього сили і кайданків.

При оцінці доказів суд надає перевагу відомостям саме відеозаписів, так як вони об`єктивно відображають обстивини події.

Суд розглядає справу в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, не доводиться сукупністю наявних у справі доказів.

Зазначене є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.М. Карпусь