Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №672/73/26 — Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа№672/73/26

Номер провадження 3/672/49/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року м. Городок

Суддя Городоцького районного суду Хмельницької області Рибачук О.Г., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від ВнП №5 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався

за ч.1ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу від 17.01.202617січня 2026 року близько 13 год 30 хв в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_2 , умисно висловлював погрози, виражався нецензурною лайкою в сторону своєї співмешканки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із ним, чим завдав останній шкоду психологічного характеру та вчинив домашнє насильство. Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_2 з`явився, пояснив, що між ним та дружиною 17.01.2026 виник словесний конфлікт з приводу побутової ситуації, який на даний час вони вирішили. Фізичної чи психологічної шкоди дружині він не завдавав.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи міститься заява останньої про розгляд справи за її відсутності.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, встановлено, що провадження в справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступних підстав.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначають вчинене певне діяння як адміністративне правопорушення.

Згідно вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Санкція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Тому, через суворість санкції цієї статті її слід відносити до фактично кримінальних правопорушень з усіма гарантіями, передбаченими ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вказане підтверджується рішеннями ЄСПЛ «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України», які в силу ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковими до застосуванню судами України.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього; c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд .

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146) Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов`язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п.2 ст.6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року №5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано судам на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Принцип «презумпції невинуватості» закріплений і в ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з презумпції невинуватості, вина ОСОБА_2 має бути доведена на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, одержаних (зібраних, складених) в порядку та спосіб, що установлений законами України, які в своєму системному взаємозв`язку поза розумним сумнівом доводили його винуватість у вчиненні правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

За ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Диспозицією ч.1ст.173-2 КУпАП, передбачено вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно із викладеним у протоколі формулюванням обвинувачення, встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні дій, які спричинили наслідки, передбачені диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: завдання шкоди психологічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_3 ..

Одночасно у протоколі не зазначено в чому саме полягала завдана шкода, як вона виразилась та як відобразилась (вплинула) на психологічному здоров`ї потерпілої. Не підтверджено жодними доказами у справі, зокрема й письмовими та усними поясненнями самої потерпілої, факт завдання такої шкоди, яка є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП. Відповідно до письмових пояснень потерпілої 17.01.2026 між ними з чоловіком виник словесний конфлікт.

В постанові КАС ВС від 08.07.2020 (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Із врахуванням положень і тлумачень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

На підставі вищевикладеного, суддя приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв`язку із відсутністю в діях особи складу даного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИЛА:

Справу про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в провадженні закрити в зв`язку із відсутністю в діях особи складу даного правопорушення .

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення до Хмельницького апеляційного суду через Городоцький районний суд Хмельницької області.

Суддя Олена РИБАЧУК