Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №463/10761/25 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа № 463/10761/25

Провадження № 2/463/471/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого - судді Мармаша В.Я.,

з участю секретаря судового засідання - Цебрик Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернулася до суду із зазначеним вище позовом. Просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в один місяць з часу набрання рішенням законної сили, з мотивів та підстав, викладених у ньому.

14.11.2025 ухвалою судді Личаківського районного суду м. Львова прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. З метою виконання вимог ч. 1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі, яке 11.12.2025 закрите та призначене до судового розгляду по суті.

Від представника позивача у судове засідання надійшла заява про проведення розгляду справи без його участі та без участі позивача, позов підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання повторно не з`явилася, на адресу суду направила заяву, у якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.

Оглянувши матеріали спадкової справи 410/2025, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому дані докази повинні бути належними та достовірними, як це передбачено ст. ст. 77-79 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Львів Львівської області. Матір`ю останньої зазначено ОСОБА_3 . Як вбачається з копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_4 після укладення шлюбу з ОСОБА_5 змінила прізвище на « ОСОБА_6 ».

З матеріалів спадкової справи № 410/2025, заведеної після смерті ОСОБА_3 , вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про її смерть, актовий запис про смерть від 27.01.2025 № 15.

22.10.2009 ОСОБА_3 склала заповіт, яким належну їй на праві приватної власності земельну ділянку, площею 0,620 га, розташовану на території Львівської міської ради в кооперативі «Утос» у АДРЕСА_1 , передану для ведення садівництва, заповіла своїй дочці – ОСОБА_1 , 1963 р.н.

13.11.2003 ОСОБА_3 склала заповіт, яким все її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день її смерті і на що вона за законом буде мати право заповіла своїй дочці – ОСОБА_1 , 1963 р.н.

Таким чином судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що також підтверджується копією свідоцтва про народження, а також копією свідоцтва про укладення шлюбу.

Як вбачається із змісту позовної заяви, після смерті матері позивачки, остання дізналась, що на неї був оформлений заповіт.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України «спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини».

16.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Четвертої Львівської нотаріальної контори Львівської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом і отримала відмову, оскільки мати Позивачки ОСОБА_3 на момент смерті не була ніде зареєстрована, відповідно нотаріус не може самостійно встановити факт прийняття спадщини Позивачкою. Зокрема, було роз`яснено, що поважність пропуску строку для прийняття спадщини визначається виключно судом. Виходячи з вищевикладеного, запропонували звернутись до суду з позовною заявою про продовження строку для прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

У встановлений вищевказаною статтею строк позивач не звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки позивачка дізналась про наявність заповіту лише у вересні 2025 року, відповідно тоді одразу і звернулась до нотаріуса, тому суд погоджується з доводами сторони позивача, що є усі підстави вважати, що строк для прийняття спадщини пропущений із поважних причин.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач не мала можливості вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , оскільки така станом на момент смерті ніде не була зареєстрована, а про наявність заповіту позивач дізналася лише у вересні 2025 року.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач пропустила встановлений ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 з поважної причини.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а тому приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.

Задовольняючи позов, суд визначає позивачу додатковий місячний строк з дня набрання рішення суду законної сили, оскільки саме такий строк буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини.

Керуючись ст.ст.13, 76, 81, 82, 83, 89, 95, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позов - задовольнити.

Визначити ОСОБА_7 додатковий строк в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу набрання рішенням суду законної сили.

Текст рішення складено та підписано суддею 02.02.2026.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ПГУ серії КЛ № АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Суддя: Мармаш В. Я.