Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №337/5423/25 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

03.02.2026

Справа № 337/5423/25

Провадження № 2/337/162/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в :

Представник позивача Концерна «Міські теплові мережі» по системі «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 в якому вказав, що Концерн «Міські теплові мережі» (надалі – Позивач) діє на підставі статуту, який знаходиться у загальнодоступному місці на офіційному сайті Концерну «МТМ». Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Позивача.

Позивач по відношенню Відповідачки, як споживача послуг, являється виконавцем комунальних послуг, а саме, з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії.

ОСОБА_1 є власницею та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З 01.11.2021 року між Позивачем та Відповідачами укладений ТИПОВИЙ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР № 601330269 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.

18.10.2022р. між Позивачем та Відповідачкою на 24 місяці укладено Договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, згідно з яким заборгованість станом на 01.10.2022р. по особовому рахунку № НОМЕР_1 складає 17837,91 грн., Відповідач повинен сплатити з 01.10.2022р. по 31.08.2024р. (23 місяці) по 743,00 грн. щомісяця та у вересні 2024р. – 748,91 грн. Однак, Відповідачем не виконуються умови Договору про реструктуризацію, оплати відсутні.

Договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги від 18.10.2022р., укладений між Позивачем та Відповідачкою, припинив свою дію в зв`язку з відсутністю платежів. Загальна сума боргу за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.10.2018 р. по 31.08.2025 р. складає 27 917,43 грн.

Просить суд стягнути з відповідачки суму грошової заборгованості за житлово комунальні послуги за період з 01.10.2018 р. по 31.08.2025 р. в розмірі 27 917,43 грн., та судові витрати у розмірі судового збору 2 422,4 грн.

17.10.2025 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

Представниця позивача надала заяву про проведення судового засідання без участі представника позивача, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, відзив на позов не надала, повідомлена належним про час і місце розгляду справи, будь яких заяв не надала.

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з реєстру нерухомості, відповідачка ОСОБА_1 з 2016 року являється власницею квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Правовідносини між теплопостачальною організацією та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України від 02.06.2005 № 2633-ІV «Про теплопостачання», Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, та іншими нормативно-правовими актами України.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктами 2, 6, 13 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) може бути індивідуальний або колективний. Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з положеннями пунктів 1, 5, 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 9 цього Закону передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (втратили чинність 01 травня 2022 року), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Пунктом 30 Правил передбачено що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки та дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися. При цьому наявність чи відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17.

В розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Згідно з частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

02.10.2021 року Концерн «МТМ» оприлюднив на офіційному веб - сайті органу місцевого самоврядування Запорізької міської ради типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання.

Таким чином, з 01.11.2021 року між Концерном «Міські теплові мережі» та відповідачкою укладено типовий індивідуальний договір № 601330269 про надання послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до статті 19 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У статті 1 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Аналогічні норми містить стаття 1 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно зі статтею 13 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», статтею 5 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» позивач надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами, а саме – надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Також, частиною четвертою статті 319 ЦПК України передбачено, що власність зобов`язує.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», пункту 5 частини другої статті 7 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У статтях 19 та 25 Закону України від 02.06.2005 № 2633-ІV «Про теплопостачання» зазначено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 20 Закону України від 02.06.2005 № 2633-ІV «Про теплопостачання» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином на підставі вказаних норм права між позивачем та власницею квартири встановилися фактичні договірні відносини за типовим індивідуальним договором з приводу надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання на підставі відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 , за яким проводились нарахування.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України

Власник квартири зобов`язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг. Зазначений висновок містить постанова Верховного Суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц.

Згідно довідки з особового рахунку № НОМЕР_1 на квартиру, за період з 01.10.2018 року до 31.08.2025 року, нарахована заборгованість за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води на суму 27917 грн. 43 коп., що також підтверджено відповідним розрахунком.

Також суд враховує, що між КОНЦЕРНОМ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» та відповідачкою 18.10.2022 року було укладкено договір про реструктурізацію заборгованості за послуги опалення та централізованого постачання горячої води, відповідно до якого відповідачкою визнано заборгованість у розмірі 17837,91 грн. станом на 01.10.2022 року, яку необхідно було сплатити до 30.09.2024 року. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідачка взагалі припинила сплату платежів з липня 2023 року.

Відповідно до пункту 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року (втратили чинність 01 травня 2022 року), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць, а оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Пунктом 30 Правил передбачено що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки та дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися. При цьому наявність чи відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Квартира за адресою: АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідачка є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.

При цьому, суд виходить з того, що житлове приміщення підключене до мережі постачання теплової енергії, ці послуги у зазначений період надавались і споживались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачка до позивача не зверталася(протилежного суду не надано), факт отримання вказаних послуг не оспорений, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідачка не здійснювали оплату у повному обсязі.

Доказів, які б спростовували надані позивачем фактичні дані, відповідачкою не надано.

Таким чином, враховуючи та аналізуючи усі надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ 32121458) заборгованість за період з 01.10.2018 року по 31.08.2025 року (особовий рахунок № НОМЕР_1 ) в розмірі 27917 (двадцять сім тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн. 43 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ) на користь КОНЦЕРНУ «МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов», 137, ЄДРПОУ 32121458 витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: І.Г.Кучерук