Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №299/6119/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 22 січня 2026 р.

Справа: №299/6119/25

Суддя: Дочинець С. І.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/6119/25

Номер провадження 3/299/2530/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.01.2026 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., за участю особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , непрацюючу,

за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

З ВП №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.184 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №768458 від 04.12.2025 року, 04.12.2025 року о 16:54 годині за адресою АДРЕСА_2 , встановлено факт невиконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 щодо виховання її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушив дисципліну в навчальному закладі.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.184 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні, після роз`яснення їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, свою вину у вчинені зазначеного адміністративного правопорушення не визнала. Пояснила, що її син ОСОБА_2 , 2015 року народження, придумав гру, у яку гралися однокласники. Під час гри між дітьми виникли якісь непорозуміння. На даний час діти помирилися, а законний представник потерпілого - ОСОБА_3 не має до неї претензій. Просила не притягувати її з сином до відповідальності.

Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - матір ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явилася, однак через канцелярію суду 23.01.2026 року подала письмову заяву про розгляд справи без неї та без участі її сина ОСОБА_4 . Крім того, у заяві повідомила про примирення з ОСОБА_1 , просила справу закрити у зв`язку з примиренням.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, надано:

1) копію протоколу прийняття заяви ОСОБА_3 від 13.11.2025 року, про те, що в АДРЕСА_3 на території Боржавської ЗОШ, її сина ОСОБА_5 , 2015 р.н., учня 5-А класу, 10.11.2025 року близько 13 години учні 5-А класу роздягнули та штовхнули у багнюку на подвір`ї школи;

2) копію рапорта чергового поліції від 13.11.2025 року, про те, що 13.11.2025 року о 19 годині 40 хвилин до чергової частини відділення поліції надійшла заява ОСОБА_3 , яка просить прийняти міри до учнів 5-А класу Боржавської ЗОШ, які чіпляються до її сина ОСОБА_6 , 2015 р.н., та штовхнули його в грязюку;

3) письмові пояснення ОСОБА_3 від 13.11.2025 року, про те, що над її сином ОСОБА_4 , 2015 р.н., учнем 5-А класу систематично знущаються однокласники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Після ініціювання та проведення батьківських зборів, такі знущання не припинилися;

4) письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.11.2025 року, зі змісту яких вбачається, що з приводу даної конфліктної ситуації проводилися батьківські збори, бесіди виховного характеру з дітьми. Зі слів її сина, діти гралися в гру, своєї провини не визнає;

5) письмові пояснення Копча В.В. , практичного психолога Боржавського НВК та Погоріляк О.М. , соціального педагога, від 19.11.2025 року, з яких вбачається, що звернень до психологічної служби та соціального педагога по даній ситуації не надходило;

6) письмової пояснення Костак В.Ю. , директора НВК Боржавська ЗОШ, від 19.11.2025 року, про те, що з приводу конфліктної ситуації між учнями класний керівник, психолог та заступник директора по виховній роботі провели з учнями бесіду; на зборах діти пообіцяли подружитися;

7) письмові пояснення ОСОБА_3 від 01.12.2025 року про те, що ситуація не помінялися, діти продовжують вороже ставитися до її сина;

8) письмові пояснення ОСОБА_13 від 19.11.2025 року та ОСОБА_14 від 03.12.2025 року про те, що свою вину та вину своїх дітей не визнають. З розповідей дітей їй стало відомо, що на подвір`ї школи всі діти гралися у гру, під час якої ОСОБА_15 впав і забруднився;

9) копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 від 19.10.2015 року; копію паспорта ОСОБА_1 , 1993 р.н., серії НОМЕР_2 від 10.11.2011 року;

10) рапорт інспектора ЮП СП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області від 04.12.2025 року про встановлення ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а саме невиконання батьківських обов`язків щодо виховання дітей, що виявлено у порушенні дисципліни в начальному закладі. Відносно ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП.

Свідок ОСОБА_16 , будучи допитаною у судовому засіданні, надала наступні пояснення. Вона являється класним керівником 5-А класу Боржавської ЗОШ. Про ситуацію, яка склалася між дітьми може пояснити, що присутньою під час конфлікту дітей не була. Діти гралися у гру, в якій по черзі носили один одного. Системність у конфлікті між дітьми взагалі відсутня, це був одиничний випадок. Булінгу у класі не було. На сьогодні діти примирилися.

Будь-яких інших доказів на підтвердження чи спростування наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, а також винності ОСОБА_1 у його вчиненні, суду не надано.

Згідно з положеннями КУпАП, підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зі змісту положень ч.1 ст.184 КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність за цією статтею настає у разі ухилення батьків від виконання своїх обов`язків.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов`язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України). Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3 ст. 150 СК України). Батьки зобов`язані поважати дитину (ч. 4 ст. 150 СК України). Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ч. 5 ст. 150 СК України). Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини (ч. 6 ст. 150 СК України). Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини (ч. 7 ст. 150 СК України).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

У частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 визначено, що означає «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя»: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже ухиленням від виконання батьківських обов`язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Відповідно до вимог ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Складений щодо ОСОБА_1 протокол за ч.1 ст.184 КУпАП не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу цього адміністративного правопорушення, а саме у протоколі не зазначено, які саме батьківські обов`язки, що встановлені ч. 1-7 ст. 150 СК України, не виконувала ОСОБА_1 .

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Разом з тим, під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 не конкретизовано, у який спосіб остання, як особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого малолітньої сина, та яких саме обов`язків вона не виконала.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

У випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшуковувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суддя звертає увагу на те, що статтею 184 КУпАП передбачено відповідальність за незабезпечення батьками умов для виховання дітей, тобто не результат, а сам процес, однак у протоколі про адміністративне правопорушення вказані посилання відсутні.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту саме ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо його малолітнього сина.

Більш того, додані до протоколу письмові пояснення директора школа, практичного психолога та соціального педагога не містять жодних відомостей про легковажне чи байдуже ставлення ОСОБА_1 до поведінки свого малолітнього сина та неналежне виконання нею своїх батьків обов`язків.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що матеріали справи не містять таких доказів, які б із достовірністю свідчили про те, що події, які відбулися 10.11.2025 на подвір`ї Боржавської ЗОШ за участі однокласників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , стали наслідком саме невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 у розумінні ст. 184 КУпАП.

Таким чином наявними в справі доказами не доведено поза розумним сумнівом факту ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітнього сина, що в свою чергу не надає можливості зробити висновок про наявність в її діях складу правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Положеннями ч.1 та 2 ст.7 КУпАП регламентовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Приймаючи рішення у справі, суддя має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у ст.62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та інше.

Отже, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі суддя також зазначає, що відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення вжиття заходів по встановленню осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, складання протоколів про адміністративні правопорушення, з`ясування обставин, за яких скоєно правопорушення, вилучення речей та документів, покладаються на органи Національної поліції, їх територіальні підрозділи; відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; саме на відповідних посадових осіб Національної поліції України покладено доведення винуватості особи у вчиненні того чи іншого правопорушення з точним дотриманням положень чинних нормативно-правових актів.

Враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок слід віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 10, 130, 247, 251, 252, 280, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

Судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок віднести за рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом 10 діб з дня її проголошення.

СуддяДочинець С. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua