Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №299/5713/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення порядку провадження господарської діяльності

Дата: 01 лютого 2026 р.

Справа: №299/5713/25

Суддя: Дочинець С. І.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________________________________________________________

Справа № 299/5713/25

Номер провадження 3/299/2569/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Дочинець С.І., за участю особи відносно якої складено протокол ОСОБА_1 , адвоката Борисова І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, інваліда ІІІ групи,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 12.11.2025 року о 08 годині 20 хвилин, в с. Теково, вул. Дружби, 1 Берегівського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом автомобілем марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив перевезення пасажирів у кількості 6 (шість) осіб без ліцензії, передбаченої п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні, після роз`яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, свою вину у вчинені зазначеного адміністративного правопорушення не визнав, повністю її заперечував. Пояснив, що 12.11.2025 року їхав з смт. Королево у м. Виноградів на оптовий ринок. Перед виїздом зайшов у кафе за кавою. Там його зустріли знайомі жінки, які попросили підвезти їх до міста. Пояснив, що ніяких грошових коштів за перевезення своїх знайомих він не брав, проїзд вони не оплачували. Повідомив суд, що він не працевлаштований, проживає з дружиною, є інвалідом 3 групи. Автомобіль марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1 , придбав у вересні 2025 року. Його попередній автомобіль – Мерседес Спрінтер. Зазначив, що придбав саме автомобіль марки Renault Master, бо такий йому довподоби.

Адвокат Борисов І.В. у судовому засіданні повністю заперечив вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП. Зазначив, що до протоколу не додано жодного доказу, який би підтверджував вину ОСОБА_1 у перевезенні пасажирів без ліцензії, зокрема, не додано переліку пасажирів, які перебували у автомобілі, не зафіксовано передачу пасажирами коштів водію, відсутні покази свідків. У зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.164 КУпАП, а саме здійснення перевезення пасажирів без ліцензії, адвокат просив провадження у даній справі закрити.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, надано: світлину, на якій зображено транспортний засіб автомобіль марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1 та CD-R диск із відеозаписом, переглядом якого встановлено, що на ньому інспектор відділу безпеки дорожнього руху зупинив транспортний засіб автомобіль марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , у салоні якого знаходилося шестеро пасажирів, які повідомили інспектору ВБДР що перевезення є недешевим. Крім того, на запитання інспектора патрульної поліції, ОСОБА_1 відповів, що документи на ліцензію уже в процесі виготовлення.

Складений щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у ньому містить посилання на місце, час і суть адміністративного правопорушення, посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП,

Суд, оцінивши досліджені докази в їх сукупності: обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та додані до нього докази, які в сукупності узгоджуються між собою, є взаємопов`язаними і достатніми, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду даного адміністративного матеріалу. Досліджені в судовому засіданні докази беззаперечно свідчать про те, що 12.11.2025 року приблизно о 08 годині 20 хвилин по вул. Дружби у с. Теково Берегівського району, ОСОБА_1 на транспортному засобі марки Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів без ліцензії, тобто порушив вимоги п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Так, відповідно до п. 24 ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів річковим, морським, автомобільним, залізничним та повітряним транспортом, міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом потребують ліцензування.

Диспозиція ч.1 ст.164 КУпАП передбачає відповідальність за порушення особою порядку провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Про легітимність здійснення підприємницької діяльності свідчить видане у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Зайняття підприємницькою діяльністю особою, яка не отримала у встановленому порядку свідоцтво про державну реєстрацію або особою, свідоцтво про державну реєстрацію якої було скасовано у визначеному законодавством порядку, є об`єктивною стороною правопорушення.

Статтею 6 частиною 12 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, підлягають державному контролю.

Згідно ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановлені зобов`язання, зокрема, ліцензування на автомобільному транспорті, спрямоване на визначення початкових і поточних умов надання послуг з перевезень пасажирів і небезпечних вантажів, а також найважливіших параметрів обслуговування споживачів.

Відповідно до ст.34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів, тощо.

Тобто, з наведених вимог нормативно-правових актів та законів вбачається, що обов`язковою умовою належного перевезення пасажирів транспортним засобом є ліцензійний документ на право перевезення пасажирів, які ОСОБА_1 інспектору надані не були.

Доводи адвоката про те, що матеріалами справи не встановлено, кому саме надавались послуги, чи отримано оплату за таку господарську діяльність, а також відомостей про систематичність здійснення ОСОБА_1 такої господарської діяльності, суддя відхиляє, оскільки такі жодним чином не спростовують факту надання ОСОБА_1 послуг з перевезення пасажирів без ліцензії, а відтак і його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він підвозив своїх знайомих не підтверджені жодними доказами, що дає підстави вважати, що такі спрямовані виключно на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним правопорушення.

Суддя звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії інспектора щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки інспектора чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять.

Крім того, стороною захисту не заперечується, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 , а також не надано жодних доказів про те, що особи, які перебували у салоні автомобіля в кількості 6 осіб, є знайомими ОСОБА_1 , і останній перевозив цих осіб безоплатно.

Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також відомості про притягнення до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи, відносно нього необхідно обрати адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації отриманого доходу та знарядь виробництва (транспортного засобу), що передбачено санкцією ч.1 ст.164 КУпАП. На думку судді саме такий захід впливу буде достатнім для виховання громадянина ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання законів України та запобігання нових правопорушень.

Враховуючи вимоги ст.40-1 КУпАП судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок слід стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.33, 40-1, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень без конфіскації отриманого доходу та знарядь виробництва (транспортного засобу).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , у дохід держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу: код отримувача (ЄДРПОУ) 37975895, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA668999980313000106000007401, код класифікації доходів бюджету 21081100.

Реквізити для сплати судового збору: код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Строк пред`явлення постанови до виконання- 3(три) місяці.

СуддяДочинець С. І.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua