Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №733/2579/25 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/162/26

Єдиний унікальний №733/2579/25

Рішення

Іменем України

03 лютого 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі :головуючого судді - Вовченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Ічнянського районного суду цивільну справу за позовом ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Зміст позовних вимог

ТОВ «Свеа Фінанс» (позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту від 14.10.2024 у розмірі 16 430 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.10.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 8384721 відповідно до умов якого відповідачці надано кредит в сумі 5000 грн. строком на 360 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у встановлений договором термін. 10.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено Договір факторингу №01.02-12/25, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс». Позивач зазначає, посилаючись на вимоги чинного законодавства, що у зв`язку з порушенням відповідачкою взятих на себе кредитних зобов`язань утворилася заборгованість у розмірі 16 430,00 грн., яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 5000 грн., заборгованості за відсотками в сумі 6000,00 грн. та неустойки в сумі 5430,00 грн. яку і просив стягнути з відповідачки, а також сплачений судовий збір при поданні позову.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначила, що позивач не надав належних доказів набуття права вимоги саме щодо відповідача. Договір факторингу №01.02.12/25 від 10.06.2025 – рамковий та не містить конкретизації боргів, додатки до договору факторингу порожні, без дат, підписів та печаток, акти приймання-передачі прав вимоги – порожні бланки не містять дат, підписів сторін та переліку боржників, а отже відсутні належні та допустимі докази того, що ТОВ «Свеа фінанс» є кредитором саме за її зобов`язанням, тобто позивач не довів наявність у нього права вимоги.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Ічнянського районного суду Чернігівської області від 06.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній цивільній справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Підстави розгляду справи за відсутності сторін

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Відповідач відзив не подавала.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 14.10.2024 року між ТОВ «Авентус» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання споживчого кредиту №8384721, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит в сумі 5000,00 грн. строком на 360 днів, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом у термін, встановлений Договором.

На підтвердження факту укладення вказаного договору до позовної заяви долучено наступні докази: Договір кредиту та страхування № 8384721 від 14.10.2024 року, таблицю обчислення вартості кредиту, Картку обліку договору (розрахунок заборгованості). Сторонами також погоджено плату за користування кредитом, порядок його повернення та встановлена сукупна вартість кредиту. Усі зазначені документи підписані власноруч відповідачкою, отже, ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та погодилася на умови кредитного договору (а.с.59-67).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 10.09.2025 року заборгованість відповідачки складає 16 430,00 грн., з яких 5000 грн. - тіло кредиту, 6000,00 грн. - заборгованість за відсотками, 5430,00 грн. неустойка.

10.06.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Свеа Фінанс», було укладено Договір факторингу №01.02-12/25, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Норми права, які застосував суд.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Боржник зобов`язаний

виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто (статті 525-527 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд робить висновок, що 14.10.2024 року виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачкою у зв`язку з укладенням Договору про споживчий кредит №8384721. ОСОБА_1 , будучи вільною в укладенні вказаного кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаною з умовами кредитування, з чим відповідачка погодилася, підписавши кредитні документи, погодила умови користування кредитними коштами. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 5000,00 грн. двома траншами і у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі.

ТОВ "Свеа Фінанс" є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, серед іншого, сплата неустойки.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Відповідачем не спростовано розмір заборгованості за договором №8384721 від 14.10.2024 у розмірі 16430,00 грн., а саме за тілом кредиту 5 000,00 грн., за відсотками, 6 000,00 грн., за неустойкою– 5430,00 грн.

Так, позивачем надано розрахунок заборгованості за договором за період із 14.10.2024 по 09.10.2025, тобто в межах строку кредитування, наявна інформація про щоденні нарахування відсотків, їх розмір та відсутність будь-яких надходжень з боку відповідача.

Суд зауважує, що розмір відсотків за користування кредитом погоджене сторонами у кредитному договорі, відповідачка мала можливість протягом 14 днів відмовитися від договору.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18).

Доказів оспорення умов договору що стосується відсотків в судовому порядку суду не надано, тому умови договору повинні виконуватися.

За таких обставин суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та слід присудити стягнути із відповідачки заборгованість за основною сумою боргу та нарахованими проценнтами в загальному розмірі 11 000 грн., що передбачено у поданому ним розрахунку виходячи із законодавчих норм.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки (штрафу,пені), то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки ОСОБА_1 уклала договір споживчого кредиту з ТОВ "Авентус Україна" 14.10.2024р, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України

неустойка в розмірі 5430,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Вирішуючи питання щодо судових витрат суд вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 1623,00 грн. (2422,40*/67%/100%), що відповідає вимогам статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування»", суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним Договором споживчого кредиту №8384721 від 14.10.2024 року у розмірі 11000 (одинадцять тисяч) гривень.

У задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по неустойці - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» судовий збір в розмірі у розмірі 1623 (одна тисяча шістсот двадцять три ) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 04070, м. Київ, вул.Іллінська,8.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Повне рішення суду складено та підписано 03 лютого 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко