Постанова від 29 січня 2026 р. у справі №750/599/26 — Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/599/26

Провадження № 3/750/593/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2026 року м. Чернігів

Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Григор`єв Р.Г., дослідивши матеріали начальника ВАП УПП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 03 січня 2026 року о 01 год. 10 хв. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме буд. АДРЕСА_1 , маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння, учинив стосовно своєї рідної матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру: ображав нецензурною лайкою, чим завдав їй психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю гр. ОСОБА_2 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнав та пояснив, що 03 січня 2026 року о 01 год. 10 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , через виснажливу роботу та сімейні обставини у нього виникла суперечка з матір`ю на побутовому грунті. Але в подальшому вони з матір`ю уладнали конфлікт та вона відмовилася від написання на нього заяви до поліції. Він не вважає, що вчинив домашнє насильство, оскільки не мав наміру завдати шкоди психологічному здоров`ю матері та просить закрити провадження у справі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що конфлікт, який виник у неї з сином 03.01.2026 за місцем мешкання на побутовому грунті, був залагоджений і у зв`язку з чим вона відмовилася писати заяву на сина до поліції. Вона не вважає себе потерпілою від домашнього насильства, оскільки шкоди її психічному здоров`ю не було. Просить закрити справу відносно сина.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення потерпілої та дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт лейтенанта поліції ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого могла була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до положень статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз існуючого національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу в своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Наявний конфлікт між членами сім`ї може, але не обов`язково, з часом трансформуватися та набути ознак домашнього насильства.

У випадку психологічного насильства важливим є наявність спрямованості таких діянь на обмеження волевиявлення особи або контроль у репродуктивній сфері, а також умова, що такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Ці умови не є альтернативними та мають оцінюватися у їх сукупності.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 03.01.2026 за місцем їх спільного мешкання між ними сталася суперечка на побутовому грунті, в ході якої ОСОБА_1 нецензурно висловлювався. При цьому обидва заперечують факт завдання або можливості завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Суд звертає увагу на те, що законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

На переконання суду, лише нецензурні та образливі висловлювання в адресу особи потерпілої не формують собою факт домашнього насильство, оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП є наявним лише у тому випадку, коли такі словесні образи, погрози, приниження тощо спрямовані на обмеження волевиявлення особи, і якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Тобто, у справах про домашнє насильство доказуванню підлягає не лише факт вчинення відповідних дій (бездіяльності) особи, а й наслідки, які в результаті таких дій (бездіяльності) були заподіяні постраждалій особі.

Отже, належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство суду не надано.

Враховуючи викладене, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП необхідно закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях даного складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 173-2, ст.ст. 268, 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - закрити, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Чернігова.

Суддя Руслан ГРИГОР`ЄВ