Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №732/2031/25 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/2031/25

Провадження № 3/732/59/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2026 м. Городня

Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , потерпілого – ОСОБА_2 , розглянувши справу, що надійшла з відділення поліції № 3 (м. Городня) Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

У С Т А Н О В И Л А:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №772830 від 26.11.2025 установлено, що 26 листопада 2025 року о 13 год 55 хв, у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив стосовно свого ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілого.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердив факт сварки з братом, вказав, що домашнього насильства він не вчиняв, у нього з братом був побутовий конфлікт, який на даний час вже вирішений.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що дійсно між ним і братом виникла побутова сварка, домашнього насильства стосовно нього брат не вичиняв. Зараз вони вже помирилися.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшла наступного.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно із якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення – це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Подія та склад адміністративного правопорушення мають підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьому доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

До суду надані до суду такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №772830 від 26.11.2025, в якому зазначено, що 26 листопада 2025 року о 13 год 55 хв, у АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вчинив стосовно свого ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкоду психологічному здоров`ю потерпілого. У поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за значено: «З протоколом згоден»;

- рапорту чергового ВП №3 від 26.11.2025, в якому зазначено, що на лінію 102 надійшло повідомлення, що 26.11.2025 о 13:54, у АДРЕСА_1 , заявник повідомив, що брат дебоширить, нападає на всіх. Заявник ОСОБА_2 . У ході опрацювання виклику, працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 учинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно свого брата ОСОБА_2 ;

- пояснення ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що 26.11.2025 він вживав спиртні напої та з виражався нецензурними словами на брата;

пояснення ОСОБА_2 , в яких останній зазначив, що 26.11.2025 близько 13:55, в нього з братом виник словесний конфлікт, в ході якого брат виражався нецензурними словами, намагався вчинити бійку;

- за результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 26.11.2025, працівник поліції встановив високий рівень небезпеки.

Стосовно ОСОБА_1 складений терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії по факту вчинення ним домашнього насильства стосовно свого брата.

Відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

За правовою конструкцією норма ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є адміністративним правопорушенням із матеріальним складом, для відповідальності за яким обов`язковою умовою є настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Будь-яких відомостей щодо спричинення потерпілому ОСОБА_2 шкоди здоров`ю ні протокол про адміністративне правопорушення, ні інші зібрані уповноваженою посадовою особою докази, не містять. Тим паче, він сам у судовому засіданні зазначив, що стосовно нього домашнє насильство не вчинялося, вказав про факт побутової сварки.

Сам факт висловлювання нецензурної лайки в адресу особи, яка є її близьким родичем чи членом сім`ї, не утворює беззаперечно склад правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Психологічне насильство в сім`ї – насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю.

Психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Отже, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Тобто, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов`язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із них, дії особи не можна розцінювати як насильство.

Беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства судді не надано.

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Водночас поліцейський причину конфлікту не з`ясував та не перевірив наявність обов`язкових ознак домашнього насильства.

Викладене в протоколі про адміністративне правопорушення твердження про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в стані алкогольного сп`яніння долученими до справи доказами не підтверджується. Матеріали справи не містять відомостей щодо освідування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на стан алкогольного сп`яніння та його результатів.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не було встановлено, суддя дійшла до переконання про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з наведених вище мотивів.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 7, 9, 173-2, 245, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А. О. Бойко