Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №507/252/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/252/26

Провадження № 1-кп/507/21/2026

Номер рядка звіту 21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2026 рокуселище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні приміщенні суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026167180000007 від 08.01.2026 року, відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Любашівка Любашівського району Одеської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, маючої на утриманні малолітнього сина, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

про обвинувачення у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК

України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Зеленогірське Любашівського району Одеської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

про обвинувачення у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК

України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 вчинила кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин:

Так, 01 січня 2026 року, біля 21 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні домоволодіння в якому проживає ОСОБА_5 , та яке розташоване по АДРЕСА_1 , на підґрунті неприязних відносин, до ОСОБА_5 , вступила з останньою у словесну суперечку, під час якої, переслідуючи протиправний умисел, направлений на умисне спричинення останній тілесних ушкоджень невизначеного обсягу та усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, нанесла останній три удари носком верхньої частини взуття правої ноги в область задньої грудної клітини, чим спричинила ОСОБА_5 , тілесне ушкодження у вигляді садна задньої поверхні грудної клітини.

Тілесне ушкодження виявлене у ОСОБА_5 , у вигляді садна задньої поверхні грудної клітини не являється небезпечним для життя, а має незначні швидко приходящі наслідки терміном не більше 6 днів і за цим критерієм, згідно п.п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин:

Так, 01 січня 2026 року, біля 21:00 години, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні літньої кухні домоволодіння, в якому проживає ОСОБА_5 , та яке розташоване по АДРЕСА_1 , на підгрунті неприязних відносин до ОСОБА_5 , вступив з останньою в словесну суперечку, під час якої переслідуючи протиправний умисел направлений на умисне спричинення останній тілесних ушкоджень невизначеного обсягу та усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки, та бажаючи їх настання, наніс один удар кулаком правої руки та один удар кулаком лівої руки в область обличчя ОСОБА_5 , а саме лобу, що спричинило тілесне ушкодження у вигляді садна лобу. Після чого, продовжуючи свої протиправні діяння, ОСОБА_4 наніс ще декілька ударів, невизначеного обсягу, однак не більше 5, правою ногою верхньою частиною взуття в область рук ОСОБА_5 , яка на той момент лежала на підлозі, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді садна на тильній поверхні лівої кисті.

Тілесні ушкодження виявлені у ОСОБА_5 , у вигляді садна лобу та садна на тильній поверхні лівої кисті не являються небезпечним для життя, а мають незначні швидко приходящі наслідки терміном не більше 6 днів і за цим критерієм, згідно п.п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень» (1995 р.), відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Частинами 2, 3 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта долучено письмові заяви підозрюваноих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які складені за участі його захисника адвоката ОСОБА_6 , в якій вони зазначають, що свою вину у вчинені кримінального проступку вони беззаперечно визнають, згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зазначили, що їм роз`яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про їх обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Крім того, у цій заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваними, їх згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за їх відсутності.

Також, до обвинувального акту надано письмову заяву потерпілої ОСОБА_5 , в якій вона зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчинені кримінального проступку, заяви ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , в яких вони зазначають, що не оспорюють встановлені під час дізнання обставини і згодні з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без їх участі, заяви потерпілої ОСОБА_5 , в якій вона зазначає, що згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинувачених та потерпілої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали обвинувального акту та зібрані досудовим розслідуванням у справі докази в їхній сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у скоєні інкримінованого кримінального проступку повністю доведена.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з положень ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

При обранні покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до ст.65 КК України суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинувачених, які є громадянами України, раніше не судимі, мають постійне місце проживання на території України, за місцем проживання характеризуються задовільно, не працюють, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебувають, ОСОБА_3 має на утриманні малолітнього сина, а також суд враховує пом`якшуючу вину обставину. Так, обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд згідно ст.66 КК України визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених, відповідно до ст. 67 КК України не має.

За таких обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приймаючи до уваги дані про особу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обставини скоєного правопорушення, особу правопорушників, те, що вони співмешкають, працюють по найму, мають дохід, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покарання в межах санкції частини ч.1 статті 125 КК України у виді штрафу. Обмежень для призначення даного виду покарання судом не встановлено. Саме таке покарання буде найбільше відповідати принципам та цілям призначення покарань і буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та попередження скоєня ними нових злочинів.

Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання не має.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. 56, ч. 2 ст. 125 КК України ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати винуватою ОСОБА_3 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн..

Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України і призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду області через Любашівський районний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1