Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №497/3336/25 — Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

02.02.2026

Справа № 497/3336/25

Провадження № 2-а/497/12/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2026 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Мунтянової В.Р.,

представника позивача - Черевиченко Н.А. (ВКЗ);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2025 року (п`ятниця) позивач ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника Черевиченко Неллі Анатоліївну через систему "Електронний суду" з вищезазначеним позовом, яким просить постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №1961 від 19.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення - визнати протиправною та скасувати, закрити провадження по справі.

В обґрунтування позову зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) №1961 від 19 червня 2025 року на ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

З цією постановою позивач категорично не згодний оскільки його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка є нормою з бланкетною диспозицією, тобто за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Проте, зважаючи на бланкетність диспозиції частини 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в оскаржуваній постанові чітко не зазначено яку конкретно норму законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію було порушено та в чому конкретно таке порушення проявилося.

2 грудня 2025 року позивачу ОСОБА_1 стало відомо про відкрите виконавчого провадження на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №1961 від 19.06.2025 року та було накладено штраф у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. Після чого адвокатом Черевиченко Н.А. був направлений лист до Бессарабський ВДВС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м. Одеса) для отримання матеріалів справи для ознайомлення.

9 грудня 2025 року отримавши відповідь позивач дізнався, що на нього складена постанова №1961 від 19 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Підтвердження щодо надсилання йому поштового повідомлення або будь-яких інших доказів, на підставі яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП відсутні. Жодних доказів в матеріалах справи, копія поштового підтвердження про надсилання Позивачу повістки - відсутня.

Протокол № 1961 від 9 червня 2025 року був складений без відома позивача та постанова № 1961 від 19 червня 2025 року була винесена без виклику позивача та повідомлення про час та місце розгляду даної постанови.

Неприбуття Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом відбулося з причини того, що він просто не знав та не міг знати про існування даної повістки про виклик, в зв`язку з неналежним врученням повістки з боку ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вважає, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності Позивача (особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) не забезпечив можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП.

Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, відмова у забезпеченні участі захисника є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.

Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Таким чином, недотримання відповідачем процедурних приписів законодавства України про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтями 278, 279 КУпАП, тягне недоведеність з боку суб`єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови з огляду на ненадання доказів, які б у достатній мірі і беззаперечно свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення та є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Отже, за таких обставин, Позивач вважає, постанова №1961 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП є незаконною, через відсутній в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 23.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху в зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення строку звернення до суду та надано строк для усунення недоліків (а.с.21-22), про що було повідомлено позивача та його представника (а.с.23).

26.12.2025 року представником позивача надіслано заяву на виконання ухвали суду, до якої долучено клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом (а.с.24-28).

В обґрунтування клопотання представник зазначає, що позивач ОСОБА_1 лише 02.12.2025 року довідався про відкрите виконавче провадження та накладення на нього штрафу. 09.12.2025 року отримавши відповідь ДВС позивач дізнався про винесену відносно нього постанову начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 №1961 від 19.06.2025 року.

Дана постанова винесена у його відсутність і без належного повідомлення, що на думку представника є поважною причиною для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою від 26.12.2025 року відкрито провадження за даним позовом та призначено до судового розгляду на 15:00 годину 12.01.2026 року (а.с.28), про що повідомлено сторін по справі (а.с.30).

Цією ухвалою судом зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до суду у строк до 09.01.2026 року: письмовий відзив, матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

В судове засідання 12.01.2026 року:

-позивач не прибув, причини неявки не повідомив, будь-яких заяв, клопотань до суду не надсилав;

- представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Черевиченко Н.А. через систему «Електронний суд» безпосередньо перед початком судового розгляду звернулася з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів (а.с.38-40),

-представник відповідача, будучи належним чином повідомленим шляхом надіслання ухвали суду на електронну пошта та шляхом вручення нарочно кур?єром суду, про що в справ є відповідні докази (а.с.30), до суду не прибув, причини неявки не повідомив, жодних заяв, клопотань, відзиву - не подавав.

Протокольною ухвалою суду від 12.01.2026 року відкладено судовий розгляд на 13:00 годину 02.02.2026 року. Клопотання представника позивача - адвоката Черивиченко Н.А. задоволено, надано можливість приймати участь в судовому засіданні з використанням власних технічних засобів.

Зобов?язано відповідача виконати ухвалу суду від 26.12.2025 року та надати суду відзив на позовну заяву та матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в строк до 23.01.2026 року (а.с.42) та повідомлено сторін по справі (а.с.43).

В судове засідання 02.02.2026 року:

-позивач не прибув, причини неявки не повідомив;

-представник позивача підтримала позовну заяву, наполягала на її задоволенні. Пояснила, що ОСОБА_1 не надсилалася повістка будь-яким способом про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Втім 09.06.2025 року ОСОБА_1 був затриманий співробітниками поліції в с-щі Бессарабське та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_2 де він перебував аж до 11.06.2026 року, проходив ВЛК. 11.02.2025 року позивачу було надано направлення для проходження обстеження в Одеському обласному медичному центрі психічного здоров`я та повістку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 02.07.2025 року о 10:00 годині. А відтак, ОСОБА_1 не був повідомлений про час, дату та місце розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, який складений у його відсутність, сам протокол розглянутий у його відсутність, оскільки 19.06.2026 року він перебував в Одеському обласному медичному центрі психічного здоров?я, чим порушено його право на участь в розгляді справи.

При цьому представник просила поновити позивачу строк звернення до суду з даним позовом, з огляду на поважні причини його пропуску: позивач не був повідомлений про дату і час розгляду справи, справа розглянута у його відсутність, рішення йому не було надіслано;

-представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_2. до суду не прибула, в заяві від 12.12.2025 року зазначила про неможливість бути присутньою в судовому засіданні у встановлені дату та час, а також з метою недопущення затягування розгляду справи, просила розглянути справу за її відсутності (а.с.69).

Ухвалу суду від 26.12.2025 року в частині надання матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП(постанова №1961 від 19.06.2025 року - не виконано, матеріали справи не надано.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, тягар доказування правомірності рішення суб`єкта владних повноважень покладається саме на орган, який прийняв таке рішення.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом досліджено лише ті докази, що надані стороною позивача.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м. Одеса є громадянином України (а.с.10), місце реєстрації: АДРЕСА_1 (а.с.11).

На запит представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Черевиченко Н.А. Бессарабський відділ Державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надав 09.12.2025 року копію виконавчого документа - постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №1961 від 19.06.2025 року, копію постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 від 12.11.2025 року з ідентифікатором доступу та копію постанови про повернення виконавчого документа стягувачу НОМЕР_4 від 27.11.2025 року. Одночасно було повідомлено про завершення 27.11.2025 року виконавчого провадження НОМЕР_4 на підставі п.2 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження» (а.с.12, 13-18).

Документований військово-обліковим документом, що підтверджується витягом з «Резерв+» в якому наявна інформація про відстрочку до 26.06.2026 року (а.с.47) та згідно відомостей є Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, номер запису 20251126-1663709 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 заброньований до 26.06.2026 року як працівник Селянського (фермерського) господарства «Малий Ярославець 1» (а.с.46).

19.06.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_3 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 1961 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.13-14)).

Зі змісту постанови вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1961 від 09.06.2025 року « …. ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним та належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення абз.2 п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до якого громадяни зобов`язані з`являтися за викликом, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, в вищезазначений термін до вищевказаного відділу - не з`явився, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП».

Винуватість громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статі 210-1 КУпАП, а саме: порушення військовозобов`язаними правил військового обліку, вчинене в особливий період, доводиться доказами, які містяться в матеріалах справи.

Накладено на ОСОБА_1 штраф в розмірі 17000.00 гривень (а.с.13-14).

В даній постанові відсутня відмітка про вручення постанови особі, відносно якої її складено ОСОБА_1 .

Разом з цим, позивачем надано направлення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №140 від 11.06.2025 року на ім?я ОСОБА_1 , 1980 року народження, який направлений в ООЧПЗ з діагнозом: Органічний ___ заікання. Повинен повернутися з обстеження 02.07.2025 року (а.с.34).

Позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_4, була вручена повістка №142/м про необхідність з?явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 - 02.07.2025 року о 10:00 годині для проходження медичного огляду. При цьому дата вручення повістки зазначена не розбірливим почерком «___.06.2025 (а.с.35).

Згідно довідки Одеського обласного медичного центру психічного здоров?я від 23.06.2025 року ОСОБА_1 знаходився на обстеженні з 16.06.25 по 23.06.2025 року (а.с.36).

Тобто, позивач отримавши направлення на обстеження, виконавши вказану вимогу, під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 перебував в Одеському обласному медичному центрі психічного здоров?я та фізично не міг бути присутнім під час розгляду цієї справи, про що достовірно було відомо відповідачу.

Позивачем надано копію матеріалів виконавчого провадження (а.с.15-18), згідно яких 12.11.2025 року державним виконавцем Бессарабського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 на підставі постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1961 від 19.06.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000.00 гривень (а.с.15-16).

27.11.2025 року державним виконавцем Бессарабського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) завершено виконавче провадження ВП НОМЕР_4 в зв?язку з повернення виконавчого документа (постанови) на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.17-18).

Згідно з ч.ч. 1, 2 та 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

На виконання вимог ч. 10 ст. 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема:

-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

-прибувати за викликом відповідного районного, міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.

Згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932- XII, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Враховуючи те, що Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, слід брати до уваги, що на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв особливий період.

Відповідно до п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки» (далі по тексту Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із п. 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом тощо.

На виконання п. 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі по тексту Закон №3543-XII).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Згідно абз. 8 ч.3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

За приписами абз. 9 та 12 ч.3 ст. 22 Закону №3543-XII у повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються, зокрема, мету виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Виходячи з приведених вище приписів Закону №3543-ХІІ, вбачається, що територіальному центру комплектування та соціальної підтримки надано право викликати повісткою громадян для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

При цьому, відповідно до п. 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту Порядок №560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово- облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Отже, вказаним Порядком №560 уточнено, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки може викликати особу для взяття на військовий облік, уточнення її персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Тобто лише приписами Порядку №560 закріплено, що повісткою особа може викликатися для уточнення її персональних даних, даних військово- облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).

Зі змісту постанови №1961 від 19.06.2025.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, складеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за те, що «… ОСОБА_1 будучи військовозобов`язаним та належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порушення абз.2 п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до якого громадяни зобов`язані з`являтися за викликом, до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, в вищезазначений термін до вищевказаного відділу - не з`явився, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП».

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, з огляду на зміст п. 1 ст. 247 КУпАП.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з абз. 8 ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідачем ухвалу суду про відкриття провадження в частині надання матеріалів справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП (постанова №1961 від 19.06.2025 року) - не виконано, матеріали справи не надано, в тому числі доказів того, що така повістка була сформована та на яку саме дату, що така повістка надсилалася ОСОБА_1 і за якою адресою, поштового рекомендованого повідомлення про вручення цієї повістки, чи рекомендованого поштового листа, який повернувся без вручення.

То ж суд не зміг перевірити доводи позивача в частині не отримання судової повістки про необхідність з`явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 (на яку дату в постанові не зазначено), тобто у строк та місце, зазначені в повістці, та чи виконано суб`єктом владних повноважень належним чином обов`язок для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно із ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не надано до суду достатніх та беззаперечних доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, що позбавляє суд можливості встановити в його діях склад правопорушення.

Також суду не надано доказів, що уповноваженими особами перевірено функціонування системи військового обліку громадян України в органах державної влади, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях з приводу відсутності у таких інформації щодо позивача, як такого, що не перебуває на військовому обліку у відповідному ТЦК та не виконує правила військового обліку.

Натомість позивач перебуває на військовому обліку та не являється порушником військового обліку. Інформація про його місце реєстрації та проживання наявна в інформаційній базі даних, номер телефону, тощо.

Тому дослідивши подані позивачем докази в їх сукупності, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд доходить висновку, що вина позивача ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, не була доведена «поза розумним сумнівом», а тому постанова про притягнення позивача до відповідальності №1961 від 19.06.2025 року за ч.3 ст.210-1 КУпАП підлягає скасуванню.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

На переконання суду, встановлені обставини у сукупності свідчать про незаконність оскаржуваної постанови.

Отже, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Щодо поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

При поданні даного позову до суду позивачем подано заяву про поновлення процесуального строку на подачу вказаного позову (а.с.24-26).

Про існування постанови, яка оскаржується, позивач дізнався 02.12.2025 року та відразу ж через представника звернувся до Бессарабського відділу ДВС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса).

09.12.2025 року представник отримавши відповідь Бессарабського відділу ДВС ознайомилася з матеріалами виконавчого провадження (а.с.12).

З наданих копій матеріалів виконавчого провадження слідує, що 12.11.2025 року було відкрито виконавче провадження ВП НОМЕР_4 (а.с.15-16) та 27.11.2025 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (а.с.17-18).

19.12.2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» подала дану позовну заяву (а.с.1).

Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).

Згідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зважаючи на відсутність доказів належного сповіщення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст. 210-1 ч.3 КУпАП, відсутність доказів вручення своєчасно позивачу оскаржуваної постанови, суд дійшов до висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даною позовною заявою.

Щодо стягнення судових витрат:

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 N 3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

18.03.2020 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі N 543/775/17, у якій відступлено від правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 13.12.2016, згідно із якою за подання позивачем або відповідачем - суб`єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом України Про судовий збір, сплаті не підлягає.

Зокрема, відступаючи від вказаної правової позиції Верховного Суду України, Великою Палатою Верховного Суду вказано на те, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду вказала, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, суд касаційної інстанції виходив з положень ч. 5 ст. 4 Закону України Про судовий збір, яка передбачає, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3028 грн.

Тобто, за звернення до Болградського районного суду Одеської області з даною позовною заявою підлягав сплаті судовий збір в загальному розмірі 605.60 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у сумі 605.60 гривень (а.с.9), суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 605.60 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.72-77, 90, 132, 134, 241-246, 250-251, 268-272, 286, 292-293, 296, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задовольнити.

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк на звернення до суду із даним позовом, визнавши підстави його пропущення поважними.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 № 1961 від 19.06.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 - скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 ч.3 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у сумі 605.60 гривень (шістсот п`ять гривень шістдесят копійок)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Інформація про сторін:

Позивач ОСОБА_1 : АДРЕСА_1

Представник позивача Черевиченко Неллі Анатоліївна : Одеська область, м. Одеса, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 , тел. НОМЕР_3

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_2 в Одеській області: АДРЕСА_3 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_10

Суддя С.В.Кодінцева