Вирок від 02 лютого 2026 р. у справі №679/27/26 — Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 1-кп/679/59/2026

Справа № 679/27/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2026 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду Хмельницької області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12025244200000062 від 29 грудня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Рівне, громадянина України, з професійно-технічною освітою, працюючого у філії «ВП «ХАЕС» АТ «НАЕК «Енергоатом», не одруженого, не судимого (ст.89 КК України), зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

встановив:

28 грудня 2025 року, приблизно о 15:59 годин, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_3 , являючись особою, на яку за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, відповідно до постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 05 травня 2025 року, що набрала законної сили, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, – маючи умисел на невиконання судового рішення, керував ТЗ – автомобілем марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 », в межах адміністративної території міста Нетішин, будучи зупиненим працівниками ПП по проспекту Незалежності, знаючи про рішення суду в частині позбавлення права керування транспортними засобами та маючи можливість його виконувати.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.382 ч.1 КК України, а саме, – невиконання судового рішення, що виявилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, визнав повністю, і, надаючи пояснення та відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, у невиконанні судового рішення, що виявилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, в частині керування ТЗ – автомобілем марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 », 28 грудня 2025 року, приблизно о 15-16 годині, в межах адміністративної території міста Нетішин, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами, знаючи про рішення Нетішинського міського суду від 05 травня 2025 року, за яким його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, погоджуючись зі змістом останнього, а також, маючи можливість його виконувати, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, пояснюючи свої дії, пов`язані з керуванням ТЗ, – необхідністю дістатися до лікарні, куди терміново намагався довезти матір похилого віку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щоб не втрачати часу на виклик та очікування «Швидкої» або таксі, до того ж, додатково зазначаючи, що керування ТЗ 28 грудня 2025 року мало разовий характер, оскільки, з часу ухвалення та проміжку дії судового рішення він автомобілем не користувався.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі, і обвинувачений ОСОБА_3 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, розуміючи правові наслідки зазначеного розгляду, у чому суд впевнився під час судового засідання, в тому числі, і безпосередньо у обвинуваченого ОСОБА_3 , – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні – невиконання судового рішення, що виявилось в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.382 ч.1 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії не тяжких злочинів (ст.382 ч.1 КК України (а.с.60-63), обвинувачений ОСОБА_3 – працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце проживання, має родину, має на утриманні дитину неповнолітнього віку – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.29), та матір похилого віку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимий (ст.89 КК України (а.с.30,31), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає – щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (а.с.7,65-66), наявність на утриманні дитини неповнолітнього віку – сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.29), та матері похилого віку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, з урахуванням обставин інкримінованого кримінального правопорушення, яке, відповідно до положень ст.12 КК України, хоча і відноситься до категорії не тяжких злочинів, але – є кримінальним правопорушенням проти правосуддя, крім того, – є умисним, і, разом з тим, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який – працює, не є особою з інвалідністю, має постійне місце мешкання, має родину, має на утриманні неповнолітню дитину та матір похилого віку, в судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, в тому числі, і під час провадження досудового розслідування, є не судимим, при цьому, також, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, і, одночасно, беручи до уваги відсутність тяжких наслідків від скоєного, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, беручи до уваги обставини вчинення протиправних дій, які були обумовлені необхідністю дістатися до медичної установи, суд, – надаючи оцінку зазначеним обставинам в їх сукупності, з урахуванням майнового стану винного, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе із застосуванням покарання, – у виді штрафу, в межах, передбачених санкцією ст.382 ч.1 КК України, з урахуванням положень ст.53 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Однак, з урахуванням приписів ст.96-1 КК України, за змістом яких – спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених КК України, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ст.150 ч.1, ст.154, ст.159-1 ч.2, ст.159-1 ч.3, ст.190 ч.1, ст.192, ст.204 ч.1, ст.209-1 ч.1, ст.210 ч.1, ст.212 ч.1, ст.212 ч.2, ст.212-1 ч.1, ст.212-1 ч.2, ст.222 ч.1, ст.229 ч.1, ст.239-1 ч.1, ст.239-2 ч.1,ст.244 ч.2, ст.248 ч.1, ст.249 ч.1, ст.300 ч.1, ст.300 ч.2, ст.301 ч.1, ст.302 ч.1, ст.310 ч.1, ст.311 ч.1, ст.313 ч.1, ст.318 ч.1, ст.319 ч.1, ст.362 ч.1, ст.363, ст.363-1 ч.1, ст.364-1 ч.1, ст.365-2 ч.1 КК України, – суд вважає застосування спеціальної конфіскації щодо майна обвинуваченого ОСОБА_3 , в даному випадку, щодо ТЗ – автомобіля марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (VIN: НОМЕР_2 ), в межах даного кримінального провадження, з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, та низку інших встановлених під час судового розгляду фактів і обставин, – недоцільним, оскільки, на переконання суду, одним із елементів верховенства права, як принципу, що визнається і діє в Україні, є принцип пропорційності, який, означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею (Рішення КС України №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року), і в судовому засіданні прокурором не доведено достатніх підстав, які б вказували на необхідність застосування спеціальної конфіскації, без порушення принципу домірності під час примусового безоплатного вилучення у власність держави належного обвинуваченому ОСОБА_3 автомобіля марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (VIN: НОМЕР_2 ).

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі, пов`язані із залученням експертів, – відсутні.

Водночас, суд вважає за необхідне зняти арешт, накладений, з метою забезпечення збереження речових доказів у справі, на тимчасово вилучене майно, відповідно до ухвали слідчого судді Нетішинського міського суду «Про арешт майна» від 05 січня 2026 року (а.с.54-55), а саме, на ТЗ – автомобіль марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (VIN: НОМЕР_2 ), власником якого, на підставі копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ, є обвинувачений ОСОБА_3 .

Речові докази у справі:

– копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення (№679/350/25) на 7 аркушах, оптичний диск DVD-R із серійним номером CMDR4 7 G – CFMW03-6865 65GP1401, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України (а.с.23-24,22), – підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України,

– автомобіль марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (VIN: НОМЕР_2 ), ключі до автомобіля марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (VIN: НОМЕР_2 ), з двома брелками, що знаходяться у обвинуваченого ОСОБА_3 , – підлягають поверненню власникові – обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.349 ч.3, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_3 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, та призначити йому покарання – у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Арешт, накладений, з метою забезпечення збереження речових доказів у справі, на тимчасово вилучене майно, а саме, на ТЗ – автомобіль марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (VIN: НОМЕР_2 ), власником якого, на підставі копії свідоцтва про реєстрацію ТЗ, є обвинувачений ОСОБА_3 , – зняти.

Речові докази у справі:

– копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення (№679/350/25) на 7 аркушах, оптичний диск DVD-R із серійним номером CMDR4 7 G – CFMW03-6865 65GP1401, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України, – зберігати в матеріалах кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.382 ч.1 КК України,

– автомобіль марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (VIN: НОМЕР_2 ), ключі до автомобіля марки «Volkswagen Touran», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (VIN: НОМЕР_2 ), з двома брелками, що знаходяться у обвинуваченого ОСОБА_3 , – повернути власникові – обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Нетішинський міський суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: