Рішення від 02 лютого 2026 р. у справі №478/1035/25 — Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/1035/25 Пров. №2/478/32/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2026 року смт.Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Шинкарюка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Казанка цивільну справу за позовною заявою адвоката Заливчого Ярослава Валерійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на частку в статутному капіталі фермерського господарства, -

В С Т А Н ТО В И В:

01 вересня 2025 року адвокат Заливчий Я.В. звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права на частку в статутному капіталі фермерського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що батько позивачки – ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із чим, остання звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвої Н.П. із заявою про прийняття спадщини за законом, в т.ч., частки у майні Фермерського господарства «Рівного Володимира Григоровича».

22 липня 2014 року, приватним нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. В той же час, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину спадкового майна, а саме: частку у майні Фермерського господарства «Рівного Володимира Григоровича», приватним нотаріусом було відмовлено, оскільки у Статуті ОСОБА_4 не визначено майно та розмір кожного із членів господарства.

Посилаючись на викладене, у зв`язку із неможливістю реалізувати належне позивачці право на спадкування майна, яке залишилось після смерті її батька, остання вимушена була звернутися до суду із позовом, де просить суд: визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на частку в статутному капіталі Фермерського господарства «Рівного Володимира Григоровича» в розмірі 50 грн, що становить 1/12.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 08 вересня 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Цією ж ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвої Н.П. копію спадкової справи № 14/2012, заведеної 12.07.2012 року після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 25.12.2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду.

В ході підготовчого судового засідання, представник позивачки – адвокат Заливчий Я.В. позовні вимоги підтримав.

В судове засідання сторона позивача не прибула, про дату, час та місце судового засідання позивачка та її представник повідомлялись належним чином. Згідно поданої заяви від 26.01.2026 року представник позивачки адвокат Заливчий Я.В. просив провести судовий розгляд справи без участі сторони позивача, за результатами якого задовольнити позовні вимоги. Проти ухвалення заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Жодних клопотань, відзиву на позов та будь-яких доказів зі сторони відповідача на адресу суду не надходило.

З огляду на ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 серпня 1993 року було зареєстровано Фермерське господарство «Рівного Володимира Григоровича», що вбачається із Розпорядження Новобузької районної ради Народних депутатів Миколаївської області від 26.08.1993 року № 76, відомостей з ЄДРЮОФОПГФ (Безкоштовний запит) б/д та б/н та свідоцтва про державну реєстрацію СПД-юридичної особи від 04.01.1998 року № 365.

Згідно Статуту ОСОБА_5 », в редакції станом на 26.08.1993 року,встановлено, що членом та головою господарства є ОСОБА_3 , інших членів господарства не зазначено.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що вбачається зі Свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданого Ленінським відділом ДРАЦС Миколаївського міського управління юстиції від 13.04.2012 року.

Після смерті ОСОБА_3 було заведено спадкову справу № 14/2012, з якої вбачається, що спадкоємцями померлого є позивачка - ОСОБА_1 , яка є донькою померлого, що підтверджується свідоцтвом про про народження, серії НОМЕР_2 , виданого 12.10.1983 року РАГЗ м. Новий Буг та свідоцтвом про одруження від17.09.2002 року, серії НОМЕР_3 , виданим Новобузьким районним управлінням юстиції у Миколаївській області, а також ОСОБА_2 , який є онуком померлого.

Згідно виданих свідоцтв про право на спадщину за законом від 22.07.2014 року, спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було успадковано майно померлого ОСОБА_3 .

Між тим, з постанови приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Яковлєвої Н.П. вбачається факт відмови позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме, ФГ «Рівного Володимира Григоровича», у зв`язку з тим, що у Статуті С(Ф)Г не визначено майно та розмір кожного із членів господарства.

Встановивши наведені обставини, суд враховує наступне.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом та згідно до положень ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Приписами ч. 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Як вбачається з п. 3.1 Статуту ФГ «Рівного Володимира Григоровича» до складу майна господарства можуть входити будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, не заборонених законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права, грошові кошти, які передаються членами господарства до його складеного капіталу, необхідне для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і набуття якого у власність не заборонено законом.

Членами фермерського господарства визначено шість осіб, в тому числі позивачка - ОСОБА_1 , із часткою, що становить 100,00 грн (п.п. 3.2.1 Статуту).

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику за позовами про захист права приватної власності» успадкування майна селянського (фермерського) господарства здійснюється за загальними правилами спадкового права. Оскільки спадкування охоплює перехід всіх прав та обов`язків (за винятком визначених законом, які не можуть входити до складу спадщини ст. 1219 ЦК України), то спадкуванню підлягають і майнові права, які мав спадкодавець.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи спір про спадкування частки учасника підприємницького товариства, необхідно враховувати, що це допускається статтями 130,147,166 ЦК(435-15), статтями 55,69 Закону України від 19.09.1991 року №1576-XII(1576-12) «Про господарські товариства» і не підпадає під заборону п. 2 ч. 1ст. 1219 ЦК України. При цьому успадковується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі в розмірі 50 грн.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, оскільки ОСОБА_3 на момент своєї смерті був членом фермерського господарства, суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог про визнання права на частку в статутному капіталі ФГ «Рівного Володимира Григоровича» в порядку спадкування за законом, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12,13,259,264-265,268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги адвоката Заливчого Ярослава Валерійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на частку в статутному капіталі фермерського господарства, задовольнити.

Визнати за спадкоємцем ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на 1/12 частки в статутному капіталі Фермерського господарства «Рівного Володимира Григоровича» в розмірі 50 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня оголошення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.02.2026 року.

Суддя О.О. Томашевський