Суд: Казанківський районний суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом
Дата: 27 січня 2026 р.
Справа: №481/1747/25
Суддя: Іщенко Х. В.
Справа № 481/1747/25 Провадження № 1-кп/478/34/2026
В и р о к
І м е н е м У к р а ї н и
28 січня 2026 року. смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області у складі: головуючий – суддя ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувшив в судовому засіданні в режимі відеоконференції за участі прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південого регіону ОСОБА_3 з власних технічних засобів поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon», кримінальне провадження , яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025152270000504 від 18.11.2025 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоданилівка, Казанківського району, Миколаївської області, громадянина України, з професійно – технічною освітою, неодруженого, раніше судимого 17.11.2021 Казанківським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23.05.2024 звільнений умовно – достроково від відбування покарання для проходження військової служби, як особа, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом, з не відбутим терміном 2 роки 6 місяців 24 днів, який проходить військову службу за контрактом на посаді стрільця – помічника кулеметника 15 стрілецької роти 5 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактичному проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт громадянина України - № НОМЕР_2 , виданий 08 серпня 2023, орган, що видав 4827, ІПН НОМЕР_3 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Судом встановлено та визнано доведеним, що солдат ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він проходячи військову службу за контрактом на посаді стрільця – помічника гранатометника 3 стрілецького спеціалізованого відділення 1 стрілецького спеціалізованого взводу 1 стрілецької спеціалізованої роти стрілецького спеціалізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, в порушення вимог ст. 4, 9, 11, 16, 26, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, 17.11.2025 близько 23.00 год. проник на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , що відповідно до ст. 289 КК України є іншим сховищем, оскільки огороджене парканом, а вхід здійснюється лише через металеву хвіртку, тим самим незаконно проник на територію домоволодіння з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, підійшов до припаркованого автомобіля марки «Daewoo» моделі «Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 . Після чого, ОСОБА_4 за допомогою викрадених раніше ключів спробував відчинити двері автомобіля, але після невдалої спроби, обійшов автомобіль із іншої сторони та за допомогою фізичної сили ліктем лівої руки розбив скло у автомобілі, та через виниклий отвір проник до салону. В подальшому, ОСОБА_4 взявся за кермо вказаного транспортного засобу, тим самим встановив контроль над даним автомобілем, та за допомогою викраденого ключа увімкнув замок запалювання, тим самим привів у дію двигун, отримавши таким чином можливість здійснити рух на вказаному автомобілі.
Після приведення в дію двигуна транспортного засобу, ОСОБА_4 поїхав на ньому у невстановленому напрямку, тобто з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд, чим протиправно вилучив всупереч волі власника та користувача.
Матеріальна шкода обвинуваченим ОСОБА_4 відшкодована шляхом повернення майна, яке було предметом злочину, а саме автомобіля марки «Daewoo» моделі «Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , який було повернуто працівниками поліції потерпілій ОСОБА_5 під зберігальну розписку.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України винним себе визнав повністю, у скоєному щиро розкаявся та надав пояснення, які повністю узгоджуються із викладеними у обвинувальному акті обставинами вчиненого злочину і згоден з вартістю і переліком викраденого майна.
Крім того, обвинувачений заявив про те, що він з доказами, добутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згодний, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні їх не досліджувати.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, однак надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність в якій зазначила, що вона претензій матеріального або морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_4 не має. Цивільний позов не заявила.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст.349, ст.351 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім допиту обвинуваченої, дослідження доказів щодо речових доказів, процесуальних витрат та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченої.
Таким чином, аналізуючи наведене, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю. Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненому повторно, з проникненням у інше сховище.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує вимоги пунктів 1 та 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який згідно ст. 12 КК України вчинив тяжкий злочин, має професійно – технічну освіту, не одружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психолога не перебуває, раніше судимий : 17.11.2021 Казанківським районним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 23.05.2024 звільнений умовно – достроково від відбування покарання для проходження військової служби, як особа, яка виявила бажання проходити військову службу за контрактом, з не відбутим терміном 2 роки 6 місяців 24 днів, який проходить військову службу за контрактом на посаді стрільця – помічника кулеметника 15 стрілецької роти 5 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», до обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття., обставини, що обтяжують покарання суд відносить рецидив злочинів, тому з урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_4 необхідно для його виправлення та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі без конфіскації майна. Також на підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 17.11.2021 року за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 71 КК України , та остаточно призначити покарання у виді 5 ( п`яти ) років 6 ( шість ) місяців позбавлення волі без конфіскації майна. Строк відбування покарання рахувати засудженому ОСОБА_4 з моменту приведення вироку до виконання.
Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним і достатнім для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід не обирався.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. ст. 100, 124 КПК України.
Керуючись ст. ст. 349, 368, 370 КПК України, суд
Ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять ) років , без конфіскації майна.
На підставі ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Казанківського районного суду Миколаївської області від 17.11.2021 року за ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 71 КК України , та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 ( п`яти ) років 6 ( шість ) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання рахувати засудженому ОСОБА_4 з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази: автомобіль марки «Daewoo» моделі «Nexia», реєстраційний номер НОМЕР_4 , який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_5 та належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , який було повернуто працівниками поліції потерпілій ОСОБА_5 під зберігальну розписку, залишити останній, як законному користувачу. Змиви та фрагменти скла вилучені в ході оглядів, що знаходяться на зберіганні в камері схову, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи (висновок експерта №СЕ-19/115-25/19175-АВ від 26.11.2025) у розмірі 2228,5 грн .
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити сторонам по справі.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua