Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №464/7286/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7286/25

пр.№ 2/464/366/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Лазар Д.М.,

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 ,

третьої особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за борговими розписками, -

в с т а н о в и в:

представник позивача – адвокат Білан П.В. звернувся до суду в інтересах позивача з позовом про стягнення з відповідача боргу за договорами позики (розписками) в розмірі 186280 доларів США, судових витрат.

Обґрунтовує позов тим, що 25.04.2025 позивач надав відповідачці позику грошові кошти в розмірі 148120 доларів США, які остання зобов`язалась повернути в повному обсязі 25.07.2025, про що склала відповідну розписку.

Крім того, 09.05.2025 позивач позичив відповідачці грошові кошти в розмірі 38150 доларів США, які остання зобов`язалась повернути в повному обсязі 09.07.2025, про що склала відповідну розписку. Загалом, відповідач позичила у позивача 186280 доларів США. Натомість, відповідач свої зобов`язання за договорами позики не виконала та не повернула позивачу суму позики. Просить позов задоволити.

Матеріали позову надійшли до Сихівського районного суду м. Львова 27 жовтня 2025 року, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду визначено суддю Горбань О.Ю.

Ухвалою від 03.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.

01.12.2025 від відповідачки на адресу суду надійшов відзив, за змістом якого позов заперечує.

Ухвалою від 11.12.2025 закрите підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні у вступному слові позов підтримав. Пояснив, що з сім`єю Пашкутських знайомий з 2019 року. Протягом знайомства він неодноразово позичав кошти і завжди чоловік відповідачки йому повертав гроші. Так, 25.04.2025 він передав в позику відповідачці 148120 доларів США, про що відповідачка власноручно написала розписку. Також в приміщенні офісу знаходився чоловік відповідачки, котрий також написав розписку – згоду про отримання його дружиною коштів від позивача, кошти він передавав для розвитку сімейного бізнесу. 09.05.2025 він знову передав відповідачці 38160 доларів США, сподіваючись, що у липні 2025 року грошові кошти в розмірі 186280 доларів США йому будуть повернуті. В подальшому він дізнався, що відповідач і її чоловік відчужили власне житло, а іншу квартиру переоформили на неповнолітнього сина. Станом на кінець жовтня 2025 року відповідачка позичені грошові кошти йому не повернула. Просить позов задовольнити.

Представник позивача - адвокат Білан П.В. у судовому засіданні у вступному слові позов підтримав, просить стягнути грошові кошти в розмірі 186280 доларів США.

Відповідач в судовому засіданні у вступному слові позов заперечив, наполягає, що жодних грошових коштів вона не отримувала від відповідача, зокрема, ні 25.04.2025, ні 09.05.2025. Вказала, що у згадані вище дати вона дійсно написала дві розписки на прохання свого чоловіка, котрий співпрацював з позивачем. Вважає, що позивач психологічно чинив тиск як на неї, так і на її чоловіка, при цьому, жодні грошові кошти фізично позивач не приносив в їх офіс, не передавав ні їй, ні її чоловіку. Зазначила, що виключно з метою захистити себе зі сторони позивача, вона погодилась написати ці розписки про нібито позику грошей, текст яких їй надав позивач. Наполягає, що передача коштів імовірно і відбулась за її відсутності, вона не бачила коштів, а лише була проінформована від свого чоловіка, що вказані кошти були спрямовані на спільний бізнес між її чоловіком та позивачем. Просить врахувати, що написанню розписок вона не надала достатньої уваги, оскільки кошти не позичала і їх не бачила, тому відсутні підстави для стягнення таких з неї. Також показала, що з приводу чинення на неї морального тиску з боку позивача вона у правоохоронні органи не зверталась. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача – адвокат Ружицька О. у судовому засіданні у вступному слові просить відмовити в позові з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказала, що кошти відповідачу не передавались, позивачем не надано доказів передачі коштів, при цьому, вказані у розписках суми є незрозумілими. Вважає, що слід призначити психологічну експертизу (поліграф) для встановлення правдивості обставин. Вказала, що позивач і чоловік відповідачки психологічно тиснули на відповідачку з метою написання розписок.

Третя особа у судовому засіданні у вступному слові позов заперечив, вказав, що надає послуги по навчанню праці на біржі. Починаючи з 2019 року він навчав позивача, останній довіряв йому грошові кошти, а він через деякий час повертав позивачу кошти разом з щомісячними відсотками. При отриманні коштів він писав позивачу розписки, а після повернення коштів позивачу ці розписки знищувались кожного разу. У квітні і травні 2025 року позивач не передавав кошти, зазначені у розписках суми є позиками, котрі надавались у минулому, вказані разом з відсотками, обрахованими самостійно позивачем. При цьому, він повернув позивачу біля 20 000 доларів США, шкодує, що не отримав від позивача розписку про часткове повернення коштів. Природу розписок пояснив тим, що в нього на біржі виникли проблеми, всі його рахунки були заблоковані, на даний час він намагається вирішити цю проблему, саме тому він продав квартиру з метою розрахуватись з іншими клієнтами. Імовірно позивач, будучи обізнаним про його тимчасові труднощі, приїхав в офіс з проханням написати розписки. При цьому, позивач наполягав, що б розписки написала саме його дружина, а не він. Він також у вказані дати написав розписки - згоду про ніби то отримання коштів від ОСОБА_1 .

Заслухавши вступні слова учасників справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи,поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками спроави або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що 25.04.2025 позивач надав відповідачці у позику грошові кошти в розмірі 148120 доларів США, які остання зобов`язалась повернути готівкою 25.07.2025, про що склала відповідну розписку. Розписка містить умови отримання позичальником від позикодавця в борг визначеної грошової суми із зобов`язанням її повернення у визначений строк, а тому є документом, що підтверджує боргове зобов`язання.

Також 09.05.2025 позивач надав відповідачці у позику грошові кошти в розмірі 38160 доларів США, які остання зобов`язалась повернути готівкою 09.07.2025, про що склала відповідну розписку. Розписка містить умови отримання позичальником від позикодавця в борг визначеної грошової суми із зобов`язанням її повернення у визначений строк, а тому є документом, що підтверджує боргове зобов`язання. До розписок відповідачем долучені копія паспорта, картки ідентифікаційного номера, ці копії засвідчені відповідачкою з датами 25.04.2025 і 09.05.2025 відповідно.

З`ясовано, що чоловік відповідачки ОСОБА_5 надав згоду на укладення договору позики і власноручно написав 25.04.2025 і 09.05.2025 розписки, копія яких долучені до матеріалів справи, тим самим третя особа поручився за свою дружину, що у випадку неповернення позичених коштів, він зобов`язується їх повернути.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідачка отримала від позивача грошові кошти в борг 25.04.2025 - 148120 доларів США, а 09.05.2025 - 38160 доларів США, на підтвердження власноручно написала дві розписки, в яких зобов`язалась повернути позивачу отримані у позику суми коштів до 25.07.2025 і 09.07.2025 відповідно, долучила копії сторінок паспорта, картки ФОПП. Також судом встановлено, що третя особа, чоловік відповідачки, поручився за свою дружину ОСОБА_3 , що у разі неповернення позичених коштів, він зобов`язується їх повернути Сабату ВМ.

Отже, між сторонами спору виникли правовідносини, які грунтуються на договорі позики. Оскільки відповідач не виконує обов`язку з повернення коштів у встановлений у розписках строк, з огляду на дійсність цих розписок і неоспорення їх умов у встановленому законом порядку, тому слід дійти висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заявленої суми коштів, стягнувши борг в іноземній валюті, що не суперечить чинному законодавству.

Доводи відповідачана те, що фізично кошти їй не передавались, вона написала дві розписки під тиском зі сторони чоловіка і позивача не заслуговують на увагу суду, а її позиція розцінюється судом, як намагання уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд суд дійшов висновку, що позов підставний.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, задовольняючи позовні вимоги, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 15140 грн.

На підставі ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України та керуючись ст. 12, 13, 81, 89, 142, 263, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість: за борговою розпискою від 25.04.2025 в розмірі 148120 (сто сорок вісім тисяч сто двадцять) доларів США, за борговою розпискою від 09.05.2025 в розмірі 38160 (тридцять вісім тисяч сто шістдесят) доларів США, а всього – 186 280 (сто вісімдесят шість тисяч двісті вісімдесят) доларів США, судові витрати в розмірі 15140 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 02.02.2026.

Суддя О.Ю.Горбань