Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 02 лютого 2026 р.
Справа: №463/351/26
Суддя: Грицко Р. Р.
Справа № 463/351/26
Провадження № 3/463/345/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2026 року суддя Личаківського районного суду м.Львова Грицко Р.Р., розглянувши матеріали справи, які надійшли від заступника начальника Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 13 січня 2026 року о 18 год. 45 хв. знаходячись за місцем спільного проживання: АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, що полягало у словесних образах, погрожуванні фізичною розправою, шарпанині та штовханні, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Судом були прийняті заходи щодо виклику ОСОБА_1 в судові засідання, однак останній повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи наведене, розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.268 КУпАП з метою завершення розгляду справи у межах строку, встановленого ст.38 КУпАП.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
За змістом ч.3 ст.173-2 КУпАП відповідальність особи наступає у випадку вчинення дій пов`язаних з домашнім насильством, вчинених особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті.
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 990394 від 13.01.2026 року, заяву потерпілої та письмові пояснення від 13.01.2026 року, форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, терміновий заборонний припис від 13.01.2026 року, постанову Личаківського районного суду м.Львова від 17.02.2025 року, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП.
Враховуючи особу винного, вважаю, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст.23 КУпАП), необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Разом з тим, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривень.
Керуючись ст.40-1, ч.3 ст.173-2, ст.ст.268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,0 гривень (одну тисячу двадцять гривень 00 копійки) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) в дохід держави 665,60 гривень судового збору.
У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін відповідно до вимог ст.ст.307, 308 КУпАП, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Грицко Р.Р.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua