Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №635/13521/24 — Чугуївський міський суд Харківської області

Суд: Чугуївський міський суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: розірвання договору довічного утримання (догляду)

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №635/13521/24

Суддя: Бунін Є. О.

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 635/13521/24 Провадження 2/636/1537/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Бруславської В.В.,

представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Картавих М.І.,

представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Коротун І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду),

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд розірвати договір довічного утримання (догляду) від 06 листопаду 2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Гусейновою Е.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 1462.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначала, що до укладання договору відповідач та його дружина допомагали позивачці (привозили продукти харчування, допомагали у догляді за будинком та ділянкою, надавали іншу допомогу, якої остання потребувала). Після укладення вказаного договору відповідач зі своєю дружиною переїхали мешкати до будинку ОСОБА_1 і почали вести себе як повноправні власники, на свій розсуд розпоряджались майном, що знаходилось в будинку. Коли ОСОБА_1 була в будинку, вона не мала права виходити зі своєї кімнати за вказівкою відповідача. Починаючи з весни 2024 р. відповідач та його дружина майже морили ОСОБА_1 голодом, забирали пенсію. Остання не мала права брати щось з холодильника, це було їй заборонено. З травня 2024 року ОСОБА_1 могла їсти тільки кашу, через що у неї почалися проблеми з травленням. За весь час проживання відповідача з дружиною у будинку ОСОБА_1 вони не займались домашнім господарством - прибиранням будинку, прибиранням в туалеті та ванній кімнаті, це позивачка робила сама. Догляд за ділянкою та господарством також здійснювала особисто. Від відповідача та його дружини ніякої допомоги не отримувала. 08.08.2024р. ОСОБА_1 повернулась від сестри додому, але відповідач з дружиною у двір не хотіли її пускати. Замки на воротах та в будинку були замінені, у зв`язку з чим остання була вимушена викликати поліцію. Лише після приїзду поліції відповідач пустив ОСОБА_1 у будинок та дав ключі від домоволодіння. В цей день, завдяки присутності поліції, дружина відповідача віддала документи та примірник оскаржуваного договору ОСОБА_1 . В цей же день відповідач з дружиною виїхали з будинку позивачки. ОСОБА_1 боялась залишатись в будинку сама, тому мешкала у подруги до 14.08.2024р., допоки сама не поміняла замки у будинку. Також 14.08.2024 р. з`ясувала, що відповідач вивіз її майно. З цього приводу ОСОБА_1 також звернулась із заявою до поліції.

Через таку поведінку відповідача ОСОБА_1 звернулась за юридичною консультацією, де їй було роз`яснено право на розірвання договору за домовленістю з відповідачем або на звернення до суду із позовом про розірвання оскаржуваного договору. ОСОБА_1 звернулась до відповідача з пропозицією розірвати оскаржуваний договір, але отримала вимогу від нього - заплатити йому 20000,00 доларів після чого він розірве цей договір.

Вважає, що якщо відповідач не мав можливості надавати їй обумовлену договором допомогу в натуральній формі, він мав можливість надавати їй матеріальне забезпечення у грошовій формі, зазначеній у п.8 Договору. Цього відповідач також не робив. Відповідач свідомо свої обов`язки за договором не виконував від дня його підписання та не виконує в теперішній час.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Картавих М.І. в судовому засіданні підтримали свій позов, просили суд задовільнити його у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Коротун І.О. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили суд відмовити в його задоволенні позову.

У відзиві від 19.02.2025 року представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Коротун І.О. вказує на недостовірність інформації, яка вказана у позовній заяві. Оскільки довгий час відносини між позивачкою та відповідачем були доброзичливими, збереження квитанцій та фіксація передачі продуктових наборів Відповідачем здійснювалися не систематично, переважно вже після зміни в поведінці Відповідачки. Проте, належне виконання умов договору відповідачам протягом всього періоду його дії, може бути підтверджено показаннями свідків. Також зазначила, що не зважаючи на поведінку позивачки, яка свідомо розповсюджує неправдиву інформацію про недотримання відповідачем умов договору, його неналежну поведінку. Відповідач продовжує виконувати умови договору довічного утримання, надає Позивачці необхідні продукти та предмети першої необхідності, побутові послуги тощо.

05.03.2025 судом отримано від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Картавих М.І. відповідь на відзив, де вказано, що надані відповідачем докази та інформація про належне виконання умов договору довічного утримання не відповідають дійсності та не мають належного підтвердження.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 договір довічного утримання (догляду) від 06 листопада 2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Гусейновою Е.Г. та зареєстрований в реєстрі за № 1462.

Відповідно до вказаного договору, відчужувач за договором, передаю у власність набувача належний їй на праві приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, на якій розташований цей житловий будинок, площею 0,15 га, кадастровий номер: 6325158500:00:015:0045, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що є предметом договору, виникає у набувача з моменту державної реєстрації цього права.

Нотаріусом накладена заборона на відчуження зазначеного в договорі майна до припинення чи розірвання договору, зареєстрована за № 1463 від 06.11.2023.

Відповідно до п. 7 договору за згодою сторін обов`язок набувача майна по наданню відчужувачу довічного забезпечення визначається у вигляді:

-забезпечення її житлом шляхом збереження права на проживання у відчужуваному будинку;

-забезпечення її придатним для носіння одягом та взуттям;

-забезпечення належним медичним обслуговуванням;

-забезпечення продуктами харчування та ліками;

-надання будь-яких побутових послуг (прибирання будинку тощо).

Згідно п. 8 договору грошова оцінка зазначених у цьому договорі видів матеріального забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, за згодою сторін визначається на рівні 2500, 00 грн.

Відповідно до п. 9 договору оцінка матеріального забезпечення, передбачена цим договором, підлягає індексації в порядку, встановленому законом.

Пунктом 10 Договору передбачено, що набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти житловий будинок та земельну ділянку, укладати договір застави (іпотеки) житлового будинку та земельної ділянки, передавати їх у власність іншій особі на підставі іншого правочину.

Згідно п. 11 цей договір може бути розірвано однією із сторін, а у випадку невиконання його умов і відмови від добровільного розірвання однією із сторін, у судовому порядку.

У п. 13 Договору вказано, що право власності на житловий будинок та земельну ділянку, що є предметом договору, виникає у набувача з моменту державної реєстрації.

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав № 353244916 06.11.2023 на підставі договору довічного утримання (догляду) № 1462 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Гусейновою Е.Г. зареєстровано право власності на житловий будинок, з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 на ОСОБА_2 .

Згідно Витягу з державного реєстру речових прав № 353246942 від 06.11.2023 на підставі договору довічного утримання (догляду) № 1462 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Гусейновою Е.Г. зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,15 Га, кадастровий номер: 6325158500:00:015:0045, на ОСОБА_2 .

Відповідно до наданих позивачем фіскальних чеків та квитанцій судом встановлено, що ОСОБА_1 сплачувала самостійно комунальні послуги 16.09.2024, 18.09.2024, 22.10.2024, 04.10.2023, 21.11.2023.

З наданих виписок по надходженням по картці/рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00067227395 від 15.04.2021 за період 01.11.2023-27.08.2024 судом не встановлено отримання переказів від ОСОБА_2 .

З наданих представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Коротун І.О. копій фіскальних чеків вбачається здійснення покупок продуктів харчування, побутової продукції. Суду не надано підтверджень щодо надання вищевказаних товарів ОСОБА_1 .

З показань свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , судом встановлено, що ОСОБА_1 систематично повідомляла про неналежне ставлення до неї ОСОБА_2 та його дружини. Вказували, що позивач та відповідач перед укладанням договору довічного утримання мали гарні стосунки, відповідач за окрему плату допомагав ОСОБА_1 по господарству. Після укладання договору ОСОБА_1 повідомляла про те, що у неї забирають пенсійні виплати, витрачають її кошти, погано годують, розпоряджаються її майном. Зовнішній вигляд позивачки змінився, вона схудла.

З показань свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 встановлено, що ОСОБА_2 мав гарне відношення до ОСОБА_1 , забезпечував її продуктами харчування, лікарськими засобами, займався облаштуванням надвірних споруд, що належали ОСОБА_9 , займався господарством.

Суд критично оцінює показання свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і вважає, що їх показання ґрунтуються на дружніх відносинах з відповідачем. В той час, як показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 мають більш об`єктивну природу та не ґрунтуються на взаємовідносинах з позивачем.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов`язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Згідно ч. 1 ст. 745 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 748 ЦК України набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст. 334 цього Кодексу.

Обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду) та забезпечити відчужувача житлом, грошова оцінка матеріального забезпечення відчужувача встановлені нормами ст.ст. 749-751 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду: 1) на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов`язків, незалежно від його вини; 2) на вимогу набувача. В силу ч. 2 ст. 755 ЦК, договір довічного утримання (догляду) припиняється зі смертю відчужувача.

Відповідно до норм ч.ч. 1-2 ст. 756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов`язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. У цьому разі витрати, зроблені набувачем на утримання та (або) догляд відчужувача, не підлягають поверненню. У разі розірвання договору у зв`язку з неможливістю його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за набувачем право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов`язки за договором.

У ст. 749 ЦК України закріплено обов`язки набувача за договором довічного утримання (догляду). У такому договорі можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (ч. 1 цієї статті).

Із системного аналізу положень вказаних норм та умов договору довічного утримання вбачається, що підставою для розірвання договору довічного утримання є як повне невиконання набувачем взятих на себе обов`язків, так і їх неналежне виконання у порівнянні з умовами договору незалежно від вини набувача. При цьому, обов`язок з доведення факту належного виконання умов договору довічного утримання, у відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 76 ЦПК України, покладається саме на відповідача, який надає це утримання.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 не надано доказів належного виконання своїх обов`язків, передбачених договором довічного утримання, тому цей договір слід розірвати.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем в розмірі 1211,20 гривень.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду), задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання (догляду) від 06 листопада 2023 року, посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Гусейновою Е.Г., зареєстрованого в реєстрі за № 1462, укладеного між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , понесені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1211,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення суду виготовлено 02 лютого 2026 року.

Суддя Є.О. Бунін

Оригінал: reyestr.court.gov.ua