Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №953/9420/23 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/9420/23

н/п 2-др/953/5/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Колесник С.А.,

за участю секретаря судового засідання Смаль Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коротенка Олега Івановича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 953/9420/23 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з теплопостачання та гарячу воду,

ВСТАНОВИВ:

31.12.2025 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Коротенко О.І. через систему «Електроний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з КП "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_1 понесені у зв`язку з розглядом справи судові витрати, які складаються станом на час подання відзиву на позов з на професійну правничу допомогу, надсилання поштової кореспонденції та сплати судового збору в розмірі 13 715 грн. 48 коп.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.01.2026 справу передано судді Колесник С.А.

Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 07.01.2026 заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коротенка О.І. про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду.

15.01.2026 до суду від представника позивача - КП «Харківські теплові мережі» надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з КП «Харківські теплові мережі» на користь Київським районним судом м.Харкова розглядається заява представника ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення щодо стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, у яких представник просив відмовити у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення щодо стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, посилаючись на те, що за адресою АДРЕСА_1 рахується 9 особових рахунків, загальна площа - 246,2 кв.м. При складанні позовної заяви щодо стягнення заборгованості по о/рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1 була віднесена до кола відповідачів, так як була зареєстрована за вказаною адресою (довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні додана до матеріалів справи), але на її ім`я не був оформлений ні один особовий рахунок. Київським районним судом м.Харкова було винесено заочне рішення, відповідно до якого отримані виконавчі документи та передані приватному виконавцю для примусового стягнення боргу. У ході виконання вказаного вище рішення, 06.11.2025 ОСОБА_1 засобами електронної пошти звернулась до КП "Харківські теплові мережі" з заявою про те, що вона є власником 13,7 кв.м, що складає 9/100 часток квартири і на цю кімнату відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 , який оформлений на старого власника ОСОБА_4 . Одночасно із зверненням просила переоформити особовий рахунок на неї як на нового власника.

Відповідно до п.11 ч.2 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.11 ст.45 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 № 830 споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.

Відповідно до наданих правовстановлюючих документів, ОСОБА_1 була власницею кімнати 13,7 кв. м. з 19 лютого 2021 року. Але в порушення вищевказаних нормативів не переоформила особовий рахунок, та послугу опалення не сплачувала. При переоформленні особового рахунку, станом на 01.11.2025 утворилась заборгованість за послуги у сумі 27199,60 грн, з них: за послугу з постачання теплової енергії та абонентське обслуговування у розмірі 20291,46 грн.; за послугу з постачання гарячої води та абонентське обслуговування у розмірі 5884,14 грн.; за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання у розмірі 772,80 грн.; за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкової системи постачання гарячої води у розмірі 251,20 грн. Отже стягнення заборгованості з ОСОБА_1 виникло внаслідок порушення обов`язку споживача щодо належного переоформлення особового рахунку, а також несплати послуги за опалення. Крім того, Відповідачка просила суму, яку стягнув виконавець по виконавчому провадженню НОМЕР_3 у розмірі 26162,03 грн. зарахувати на її особовий рахунок для погашення боргу.

Вказує, що представником Відповідача суду надано документальні докази, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги № б/н від 10.11.2025 року; додаток до вказаного договору від 10.11.2025; ордер про надання правничої (правової) допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; акту наданих послуг від 24.12.2025, квитанція про отримання грошових коштів від 24.12.2025р. Так, відповідно до акту наданих послуг від 24.12.2025 року сторони договору про надання правової допомоги № б/н від 10.11.2025 року склали акт про те, що адвокат передав, а клієнт прийняв наступні послуги: надання правничої допомоги (адвокатських послуг) по представництву Клієнта у Київському районному суді м.Харкова у провадженні про перегляд заочного судового рішення у справі № 953/9420/25 - 5000 грн.; надання правничої допомоги ( адвокатських послуг) по представництву Клієнта у приватного виконавця у виконавчому провадженні за заочним судовим рішенням у справі № 953/9420/25 - 3000 грн.; надання правничої допомоги ( адвокатських послуг) по представництву Клієнта у Київському районному суді м. Харкова у розгляді справі № 953/9420/25 - 5000 грн.

Відповідно до квитанції від 24.12.2025 року, виданої адвокатом Коротенко О.І., ОСОБА_1 передала грошові кошти готівкою у розмірі 13 000,00 грн.

Зазначила, що невиконання вимог ЗУ " Про житлово-комунальні послуги", а також Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України21.08.2019 № 830 щодо не переоформлення особового рахунку, а також систематичної несплати послуг теплопостачання призвели до стягнення заборгованості у примусовому порядку.

Крім того вважає, що суми представництва Клієнта в Київському районному суді м.Харкова у провадженні про перегляд заочного рішення" не відповідають критеріям розумності і не є співмірніми зі складністю провадження. Представництва Клієнта у розгляді справи № 953/ 9420/23 взагалі не відбулось, у зв`язку із виключення ОСОБА_1 із кола відповідачів. Представництво Клієнта у приватного виконавця виникло не з вини Позивача.

21.01.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Коротенка О.І., у яких представник просить: ухвалити рішення, яким вимоги щодо ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат задовольнити повністю та судовий розгляд за заявою представника ОСОБА_1 адвоката Коротенка О.І. про винесення додаткового рішення щодо стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ОСОБА_1 судових витрат, здійснити без участі ОСОБА_1 та її представника адвоката Коротенка О.І., вказуючи при цьому наступне.

Позивач перекладає відповідальність за несвоєчасніть актуалізації даних про власника майна на відповідачку ОСОБА_1 , що суперечить інших нормам закону, що регулюють спірні правовідносини.

Так, згідно із положеннями п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 12, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VШ, відповідно до яких надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. В свою чергу виконавець зобов`язаний готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором. Відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача) від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов`язку оплати фактично спожитої комунальної послуги, наданої таким виконавцем. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором та не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (ч. 1 ст. 9 Закону № 2189^Ш).

Зазначив, що правовідносини, які склались між сторонами, покладають обов`язок по укладанню договору про надання житлово-комунальних послуг як на споживача, так і на виконавця.

Разом із цим, при зверненні до суду із позовом Позивач мав можливість актуалізувати дані щодо кола відповідачів, оскільки відомості щодо нерухомого майна є відкритими в Україні, могли бути отримані Позивачем на платній основі шляхом звернення до Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Вказав, що КП "Харківські теплові мережі" стало відомо про порушення прав і законних інтересів ОСОБА_1 у зв`язку із ухваленням заочного судового рішення у справі № 953/9420/23 - 06 листопада 2025 року, проте Позивач не здійснив негайних заходів щодо виправлення такого порушення шляхом самостійного звернення до суду, чим проявив недобросовісність та пасивність у вирішенні цього питання. ОСОБА_1 з огляду на пасивність КП "Харківські теплові мережі" щодо закриття виконавчого провадження за заочним рішенням у справі № 953/9420/23 та скасування цього судового рішення, була вимушена звернутися за правовою допомогою, бо з огляду на листування між сторонами зупинення виконання заочного рішення у справі № 953/9420/23 "цілком влаштовувало" Позивача до його повного виконання. Заява про перегляд судового рішення подана стороною відповідача до суду тільки 11 листопада 2025 року, з огляду на бездіяльність Позивача. Заява про уточнення позовних вимог щодо відмови від позовних вимог до ОСОБА_1 подана до суду тільки 17 грудня 2025 року, що, на його погляд, також є проявом пасивності у вирішенні очевидного та беззаперечного питання.

Представник вказує, що процесуальні дії представника відповідачки ОСОБА_1 щодо скасування заочного рішення у справі, закриття виконавчого провадження та у його участь у розгляді цієї справи по суті, були належними, стосувалися розгляду цієї справи та примусового виконання заочного судового рішення у цій справі, а Позивач мав можливість і повинен був у зазначених обставинах діяти добросовісно, самостійно вжити заходів щодо скасування заочного судового рішення та закриття виконавчого провадження за цим судовим рішенням, від виконання своїх процесуальних обов`язків усунувся, у зв`язку із чим звернення за правовою допомогою до адвоката у цій справі було виправданим і необхідним для відновлення порушених прав ОСОБА_1 .

Вказує, що розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані заявником докази, зміст укладеного договору про надання правничої допомоги, характер виконаних адвокатом робіт, їх відповідність матеріалам справи та з урахуванням усталених правових позицій Верховного Суду щодо критеріїв реальності, необхідності та розумності витрат на професійну правничу допомогу, вказують на те, що договір про надання правничої допомоги б/н від 10.11.2025, додаток до вказаного договору від 10.11.2025, акт про надані послуги за договором про надання правничої допомоги від 24.12.2025, квитанція про отримання грошових коштів від 24.12.2025 - є належними, допустимими та достовірними доказами фактичного понесення позивачем витрат у фіксованому розмірі 13 000,00 грн.

Вказує, що заявлена до компенсації сума не є завищеною, не має ознак очевидної надмірності та не виходить за межі співмірності із складністю справи та значенням її результату для сторони. Відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даному випадку не призводить до надмірного збагачення відповідача, а відповідає принципам справедливості, пропорційності та ефективного судового захисту, закріпленим у Цивільному процесуальному кодексі України та сформульованим у практиці Верховного Суду і Європейського суду з прав людини. Отже, з огляду на те, що Позивач відмовився від позовних вимог щодо відповідачки ОСОБА_1 , рішення суду першої інстанції скасовано, витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі 13 000,00 грн. підлягають покладенню на позивача.

Представник позивача про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений судом своєчасно та належним чином, проте в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судових засідань повідомлені своєчасно та належним чином, у поданій до суду заяві представник просив розглянути справу без його участі та задовольнити її у повному обсязі.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Вивчивши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, суд надходить до наступних висновків.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.

Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Представник позивача КП «Харківські теплові мережі» Вірютіна О.В. звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , відповідно до якого просила стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за теплопостачання та гарячу воду у сумі 64 145,78 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилалася на те, що відповідачі зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 . КП «Харківські теплові мережі» надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VІІ від 09.11.2017 року та "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630. Проте, обов`язку щодо повної та своєчасної сплати за надані послуги відповідачі не здійснювали, що призвело до утворення заборгованості за період з 01.12.2008 по 31.01.2022 в розмірі 64 145 грн. 78 коп.

Ухвалою суду від 05.10.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2023 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.12.2008 по 31.01.2022 у розмірі 64 145 грн. 78 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн. 00 коп., з кожного по 894,67 грн.

12.11.2025 до суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коротенка О.І. про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29.11.2025 року по цивільній справі № 953/9420/23.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 28.11.2025 поновлено представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Коротенку О.І. строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м.Харкова від 29.11.2023 у цивільній справі №953/9420/20, провадження №2/953/4643/23. Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коротенка Олега Івановича про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2025 року по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду, - задоволено. Заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2025 року по цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду - скасовано. Цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за опалення та гарячу воду - призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

18.12.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначив, що у зв`язку з наданням правовстановлюючих документів відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виникла необхідність виключити їх із кола Відповідачів, так як квартира АДРЕСА_2 комунальна та за вказаною адресою рахується декілька особових рахунків. У відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 інші особові рахунки, які на дату розгляду справи вже належним чином переоформлені. Отже виникла необхідність уточнення позовних вимог. На підставі викладеного просила: позовні вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишити без розгляду. В іншій частині позовних вимог залишити без змін, а саме: стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованість за опалення та гарячу воду за період з 01.12.2008 по 31.01.2022 у розмірі 64 145 гривень 78 копійки та витрати по сплаті судового збору.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 03 лютого 2023 року в справі № 683/1861/19, від 10 квітня 2020 року в справі № 548/2531/18, від 05 жовтня 2021 року в справі №308/13199/17, від 04 квітня 2022 в справі № 441/1609/19).

Суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 25.12.2025 позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду. В іншій частині позовних вимог Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 - продовжено судовий розгляд. Допущено поворот виконання заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 29 листопада 2023 року у цивільній справі №953/9420/23 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання. Стягнуто в порядку повороту виконання з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 26 162 грн. 03 коп. У задоволенні іншої частини заяви представника відповідача - адвоката Коротенка О.І. - відмовлено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1, п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Тобто, стягнення з позивача понесених відповідачем судових витрат, зокрема у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Для стягнення на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Такий висновок викладений Верховним Судом, зокрема в постановах від 26 вересня 2018 року в справі № 148/312/16-ц, від 28 серпня 2025 року в справі № 357/5156/23.

Судом не встановлено, що при зверненні до суду з цим позовом та під час його розгляду представник позивача вчиняла будь-які недобросовісні дії, чи мала протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, оскільки представник відповідача - адвокат Коротенко О.І. не довів необґрунтованості дій представника позивача, а саме по собі подання нею заяви про залишення позовних вимог до ОСОБА_1 , представником якої він є, без розгляду не є її необґрунтованими діями (при цьому закон не зобов`язує позивача обґрунтовувати мотиви подання такої заяви), суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коротенка О.І. про покладення на позивача судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, надсилання поштової кореспонденції та сплати судового збору.

За вказаних підстав, заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 137, 141, 142, 270, 280-284 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коротенка Олега Івановича про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court. gov.ua/fair/sud.

Суддя С.А.Колесник