Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №403/389/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/389/25 провадження № 3/403/1/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року с-ще Устинівка

Суддя Устинівського районного суду Кіровоградської області Атаманова С.Ю., розглянувши справу про адміністративні правопорушення, відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення з доданими матеріалами, які надійшли від відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно

відомостей, зазначених в протоколах,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , громадянство України (паспорт серія

НОМЕР_1 ), місце роботи: не повідомив,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу серія ЕПР1 №374469, складеного 27 червня 2025 року поліцейським відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) капралом поліції Кулінічем Д.В. з доданими до нього матеріалами, 27 червня 2025 року о 18 год. 24 хв. в с-щі Устинівка, дорога Т1210 гр-н ОСОБА_1 керував мопедом з електродвигуном потужністю 0,048 кВт (до 3 кВт), з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, підвищена жвавість мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру №11130130588, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу серія ЕПР1 №491919, складеного 23 жовтня 2025 року поліцейським відділення поліції №1 (м.Долинська) Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області (скорочення, як вони викладені в протоколі) старшим лейтенантом поліції Кухарцем С.В. з доданими до нього матеріалами, 23 жовтня 2025 року о 19 год. 01. хв. в с-щі Устинівка по вул.Чорновола №4 гр-н ОСОБА_1 керував мопедом з електродвигуном потужністю 0,048 кВт (до 3 кВт) з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що було зафіксовано на нагрудну бодікамеру №11130130588, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Устинівського районного суду Кіровоградської області від 02 лютого 2026 зазначені вище провадження у справах стосовно гр-на ОСОБА_1 були об`єднані в одне провадження №403/389/25.

В судове засідання по розгляду справи 02 лютого 2026 року гр-н ОСОБА_1 , як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з`явився. Про дату, час та місце розгляду складених стосовно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, повідомлявся в передбаченому законом порядку.

Будь-яких заяв та клопотань в порядку ст.268 КУпАП гр-н ОСОБА_1 суду не подав.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (п.41 рішення «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, заява №3236/03) сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За вказаних обставин, з урахуванням того, що гр-н ОСОБА_1 , будучи обізнаним про здійснення розгляду Устинівським районним судом Кіровоградської області стосовно нього справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, не вжив жодних заходів для прибуття до суду та (або) подання письмових заяв (клопотань) з приводу складених стосовно нього протоколів, суд відповідно до положень ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної вимоги щодо здійснення розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходить до висновку про можливість розгляду справи про адміністративні правопорушення за відсутності гр-на ОСОБА_1 , що відповідатиме виконанню завдань, визначених ст.1 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

При з`ясуванні цих обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно яких доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

За змістом ст.ст.254, 256 КУпАП про вчинене адміністративне правопорушення уповноваженою на те посадовою особою складається протокол, в якому зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів, обов`язок щодо збирання яких покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до п.2.5 розділу 2 «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів» Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.1.9 розділу 1 «Загальні положення» Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Адміністративна відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 Розділу Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за №1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони, крім іншого, перебувають у стані алкогольного сп`яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Як вбачається із суті адміністративних правопорушень та опису встановлених поліцейськими обставин, зазначеним в протоколах серії ЕПР1 №374469 та №491919, гр-н ОСОБА_1 керував мопедом з електродвигуном потужністю 0,048 кВт (до 3 кВт) з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження оглядів на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що: транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього не передбачено (постанова колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі № 278/3362/15-к).

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Згідно з п.2.13 Правил дорожнього руху транспортні засоби належать до таких категорій: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами визначено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, зокрема, А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. сантиметрів або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Таким чином, до категорії А1 належать транспортні засоби, зокрема мопеди з електродвигуном потужністю від 3 кВт до 4 кВт, і саме вони належать до механічних транспортних засобів в розумінні зазначеного законодавства.

Отже, Правилами дорожнього руху розмежовано поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб». Різниця полягає у наявності двигуна внутрішнього згоряння або потужності електродвигуна: транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт.

Зі змісту протоколів про адміністративні правопорушення суддею встановлено, що транспортний засіб «XLD36078C1335871», визначений поліцейським як мопед, на якому рухався ОСОБА_1 27 червня 2025 року та 23 жовтня 2025 року, відноситься до транспортних засобів з потужністю двигуна 0,048 кВт, а тому він не належить до механічних транспортних засобів.

Правила дорожнього руху відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил (п.1.1 Правил дорожнього руху).

Відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Михайлюк та Петров проти України» від 15 січня 2010 року зауважив, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі «Полторацький проти України» від 29 квітня 2003 року).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Крім того, у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3363/19 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що у практиці адміністративного судочинства застосовується загальний принцип in dubio pro tributario (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норми різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб`єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб`єкта приватного права).

Оскільки транспортний засіб, на якому рухався гр-н ОСОБА_1 не належить до механічних транспортних засобів, особа, яка ним керує, не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки обов`язок пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння на вимогу поліцейського розповсюджується виключно на водіїв механічних транспортних засобів.

З огляду на викладене, вимога поліцейського про проходження гр-ном ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, враховуючи здійснення ним керування не механічним транспортним засобом, є такою, що суперечить положенням Правил дорожнього руху, та, як наслідок, не обумовлює покладення на гр-на ОСОБА_1 обов`язку проходження зазначеного огляду, як такого, що не відповідає встановленому порядку його проведення, а тому сама відмова від проходження такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Таким чином, здійснюючи розгляд справи про адміністративне правопорушення виключно в межах встановлених особою, уповноваженою на складання протоколу, обставин та наданих нею на їх підтвердження доказів, суддя приходить до висновку про відсутність в діях гр-на ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки факт належності гр-на ОСОБА_1 до суб`єктів відповідальності за ст.130 КУпАП, не був доведений під час судового розгляду належними та допустимими доказами, а тому в діях гр-на ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за наявності таких обставин, як зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, приходжу до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно гр-на ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.13, 36, ч.1 ст.130, ст.ст.245, 247, 251, 252, 266 280, 283, 284, 287, 289, 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Устинівський районний суд Кіровоградської області.

Відповідно до ч.1 ст.285 КУпАП копію постанови протягом трьох днів надіслати (вручити) особі, щодо якої її винесено.

Суддя С.Ю.Атаманова