Рішення від 25 січня 2026 р. у справі №490/8429/25 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 490/8429/25

Провадження № 2/945/545/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 січня 2026 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Шаронової Н.О., за участю секретаря судового засідання Карабут В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

09 жовтня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) подав до Центрального районного суду м. Миколаєва позовну заяву до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через втрату почуття любові та взаємоповаги один до одного, шлюбні стосунки припинені, спільне господарство не ведеться.

Посилаючись на неможливість подальшого спільного проживання, позивач просив розірвати шлюб із відповідачем.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 14 жовтня 2025 року матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, за територіальною підсудністю направлено на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області.

10 листопада 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Миколаївського районного суду Миколаївської області та, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 листопада 2025 року, розподілена головуючому судді Шароновій Н.О.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 10 листопада 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, при цьому 26 січня 2026 року подав заяву до суду, в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити; розгляд справи позивач просив проводити за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, при цьому 26 січня 2026 року подала до суду заяву, в якій визнала позовні вимоги у повному обсязі, просила розглядати справу без її участі.

Суд дослідив матеріали справи та встановив таке:

09 листопада 2012 року сторони уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а. с. 5).

У подружжя є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а. с. 11).

Через різні погляди на взаємовідносини подружжя в сім`ї, несумісність характерів, втрату почуття любові та взаємоповаги один до одного позивач та відповідач фактично припинили шлюбні стосунки. Спільне господарство подружжям не ведеться тривалий проміжок часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на викладене, суд вважає, що примирення сторін та поновлення сімейних стосунків між ними неможливе, а подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, інтересам їхньої дочки. За таких обставин, шлюб підлягає розірванню.

Враховуючи наведене вище, а також те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, позивачу належить повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 при поданні позову за квитанцією № QYT3-U213-88BE від 24 червня 2025 року, що складає 605 грн. 60 коп., а також стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1, п. 1) ч. 2 ст. 141 , ч. 1 ст. 142, ч. ч. 1, 4 ст. 206, ст. ст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Миколаєва (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м. Миколаєва (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 ), зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис № 498 від 09 листопада 2012 року - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки м. Миколаєва (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 при поданні позову за квитанцією № QYT3-U213-88BE від 24 червня 2025 року, що складає 605 грн. 60 коп.

Фінансовому органу Управління Державної казначейської служби України у Миколаївському районі Миколаївської області повернути позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю м. Миколаєва (зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 ) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем ОСОБА_1 при поданні позову за квитанцією № QYT3-U213-88BE від 24 червня 2025 року, що складає 605 грн. 60 коп.

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова