Постанова від 01 лютого 2026 р. у справі №357/12177/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Справа №357/12177/25

№ 33/824/1124/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Алієвої Д.У.

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінченка Павла Леонідовича на постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І. від 18 грудня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 401786, 25 липня 2025 року о 00 годині 29 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Надрічна, 58, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколупро адміністративне правопорушення серії ЕПР № 403625, 26 липня 2025 року о 22 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, 222, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість та рухливість ходи та мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколупро адміністративне правопорушення серії ЕПР № 471058, 02 жовтня 2025 року о 08 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Січневий прорив, 64, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. підвищена жвавість. У зв`язку з виявленими ознаками, водієві було запропоновано пройти огляд у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законодавством порядку, нащо останній погодився, проте по прибуттю до медичного закладу за адресою м. Сквира, вул. Київська, 12, ОСОБА_1 своїми діями умисно уникав проходження огляду, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та, із урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись з такою постановою судді, захисник ОСОБА_1 - адвокат Зінченко П.Л. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції обмежився формальним переказом змісту протоколів поліції, не здійснивши самостійної оцінки доказів та не усунувши суперечностей між ними. В об`єднаних адміністративних матеріалах по справі наявні докази, які підтверджують різні, взаємовиключні версії подій, зокрема: в одних епізодах зазначається про відмову від огляду, в інших - про погодження, але ухилення, також наявні твердження про добровільне прибуття до медичного закладу, втечу, повернення, агресивну поведінку. Суд не встановив достаменно, яка саме поведінка мала місце, у чому полягала об'єктивна сторона правопорушення в кожному конкретному епізоді та чому саме вона утворює склад адміністративного правопорушення.

Вказує, що наявні у справі докази не підтверджують законності вимоги про проходження огляду. Суд не перевірив, чи відповідали зафіксовані працівниками ознаки сп'яніння встановленому переліку, а обмежився загальними формулюваннями.

Посилається на те, що суд першої інстанції формально застосував ст. 36 КУпАП, однак фактично не здійснив індивідуалізацію відповідальності, повністю проігнорувавши дані про особу апелянта, які мають істотне юридичне значення. Так, ОСОБА_1 - є особою, який проходить службу в ЗСУ; брав безпосередню участь у бойових діях та виконанні бойових (службових) завдань у зоні проведення АТО; неодноразово був нагороджений грамотами та подяками за сумлінне виконання військового обов`язку, високий рівень дисципліни, професіоналізм та особистий внесок у захист територіальної цілісності України.

В судове засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Зінченко П.Л. не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, тому апеляційний суд вважав за можливим розглянути справу за їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедуру направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду визначає Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року за № 1103 (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 2, 3, 6, 7 вказаного Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 також передбачає, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо події від 25 липня 2025 року

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 401786, 25 липня 2025 року о 00 годині 29 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Надрічна, 58, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 25 липня 2025 року серії ЕПР1 № 401786;

відеозаписами з нагрудної боді-камери працівника поліції;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 липня 2025 року;

актом огляду на стан сп'яніння;

розпискою, в якій ОСОБА_1 зобов'язався 25 липня 2025 року не сідати за кермо власного транспортного засобу, д.н.з НОМЕР_1 та не керувати ним;

рапортом поліцейського.

Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції:

о 00 год. 28 хв. працівниками поліції був зупинений автомобіль «ВАЗ 2109», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ;

о 00 год. 34 хв. працівник поліції почав проводити огляд на стан наркотичного сп'яніння;

о 00 год. 36 хв. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він вбачає у нього ознаки наркотичного сп'яніння;

о 00 год. 37 хв. працівник поліції назвав ознаки наркотичного сп'янінн, які були виявлені у ОСОБА_1 та запропонував останньому пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я;

о 00 год. 41 хв. працівник поліції повторно назвав ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував ОСОБА_1 та запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я та ОСОБА_1 відмовився (час запису 00 год. 42 хв. 06 сек.), та працівник поліції повідомив, що за відмову від проходження наявна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, за що і буде складено протокол.

З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, тому суд прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Щодо події від 26 липня 2025 року

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 403625, 26 липня 2025 року о 22 годині 55 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Сквирське шосе, 222, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість та рухливість ходи та мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 26 липня 2025 року серії ЕПР1 № 403625;

відеозаписами з нагрудної боді-камери працівника поліції;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 липня 2025 року;

актом огляду на стан наркотичного сп'яніння;

рапортом поліцейського.

Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції:

о 22 год. 52 хв. працівниками поліції був зупинений автомобіль «ВАЗ 2109», д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 ;

о 22 год. 54 хв. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він вбачає у нього ознаки сп`яніння та запропоновано пройти огляд, на що водій відмовився (час запису 22 год. 54 хв. 56 сек.) та працівник поліції повідомив, що за відмову від проходження огляду буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, тому суд прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Щодо події від 02 жовтня 2025 року

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 471058, 02 жовтня 2025 року о 08 годині 05 хвилин, ОСОБА_1 в Київській області, м. Біла Церква по вул. Січневий прорив, 64, керував транспортним засобом «ВАЗ 2109», д.н. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. підвищена жвавість. У зв`язку з виявленими ознаками, водієві було запропоновано пройти огляд у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога у встановленому законодавством порядку, на що останній погодився, проте по прибуттю до медичного закладу за адресою м. Сквира, вул. Київська, 12, ОСОБА_1 своїми діями умисно уникав проходження огляду, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 02 жовтня 2025 року серії ЕПР1 № 471058;

відеозаписами з нагрудної боді-камери працівника поліції;

направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 жовтня 2025 року;

актом огляду на стан наркотичного сп'яніння;

рапортом поліцейського.

Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, наркотичного сп'яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1ст. 130 КУпАП.

Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції:

о 08 год. 19 хв. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд у найближчому медичному закладі, на що водій погодився;

дорогою до медичного закладу, ОСОБА_1 вказав, що він курив траву та просив поліцейських вирішити питання, на що працівники поліції повідомили про кримінальну відповідальність;

прибувши до медичного закладу та зайшовши до нього, ОСОБА_1 в подальшому покинув медичний заклад;

працівник поліції склав відносно ОСОБА_1 протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, розцінивши його дії як відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, тому суд прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення п. 2.5 ПДР, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому апеляційний суд враховує рішення по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння створює загрозу життю та здоров`ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо неї адміністративного стягнення. Водночас відмова від проходження огляду на стан сп`яніння за наявності для цього підстав може дозволити особі уникнути від встановлення факту сп`яніння, а відтак і відповідальності за це.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Докази, наявні в матеріалах адміністративного провадження, в повній мірі дозволяють встановити обставини, які мають значення для розгляду даної справи, а переконливих підстав для сумнівів з приводу обставин, які наведено у цих доказах, не встановлено.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32).

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

Адміністративне стягнення призначене в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП та у відповідності до положень ст. 33 КУпАП. Факт перебування ОСОБА_1 на службі в ЗСУ та нагородження його подяками та грамотами не може бути підставою для звільнення від відповідальності.

При цьому, слід зазначити, що суд накладаючи адміністративне стягнення за вчинення ОСОБА_1 трьох адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не врахував, що стягнення мало б накладатися за кожне правопорушення окремо, оскільки у даному випадку відсутнє більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

При цьому, суд апеляційної інстанції не може погіршувати становище обвинуваченого за його апеляційною скаргою на судове рішення у справі про адміністративне правопорушення порівняно з визначеною судом першої інстанції мірою відповідальності.

За таких обставин постанова судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає залишенню без змін, у зв`язку із чим апеляційний суд залишає апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінченка Павла Леонідовича - залишити без задоволення.

Постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2025 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду В.В. Саліхов