Постанова від 28 січня 2026 р. у справі №381/1468/25 — Київський апеляційний суд

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2026 року місто Київ

справа № 381/1468/25

провадження № 22-ц/824/1479/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", подану представником Мосійчук Альоною Ігорівною, на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області у складі судді Анапріюк С.П. від 4 червня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (далі - ТОВ "Укр Кредит Фінанс")звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов обґрунтовано тим, що 16 лютого 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1349-7045, за умовами якого позивач зобов'язався надати кредит у розмірі 4 600 грн, а відповідач повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 2,50% в день (занижена ставка) та 2,50% в день (стандартна ставка). Строк кредитування визначений сторонами у 300 днів.

21 та 23 лютого 2024 року між сторонами укладено додаткові угоди до кредитного, за умовами яких відповідачу додатково надано кредит у розмірі 1 300 грн та 1 000 грн відповідно.

Кредитний договір, відповідно до норм частини 1 статті 13 Закону України "Про споживче кредитування" був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію".

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С6402 для підписання кредитного договору № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

ТОВ "Укр Кредит Фінанс" належним чином виконало свої зобов'язання за договором та додатковими угодами до нього, а відповідач, в свою чергу, зобов'язання з повернення кредитних коштів не виконує. Станом на 13 лютого 2025 року у позичальника виникла заборгованість в сумі 58 312 грн 50 коп., а саме: прострочена заборгованість за кредитом - 6 900 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 51 412 грн 50 коп. Проте, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "Укр Кредит Фінанс", а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 23 182 грн 50 коп., за умови погашення позичальником решти заборгованості у розмірі 34 500 грн.

Посилаючись на вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року в розмірі 34 500 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6 900 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 27 600 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 4 червня 2025 року у задоволенні позову ТОВ "Укр Кредит Фінанс" відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що судом не встановлено достатніх правових і фактичних підстав для покладення на відповідача в судовому порядку обов`язку сплати визначених у позові коштів, позовні вимоги не доведені належними і допустимими доказами.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі представник ТОВ "Укр Кредит Фінанс"- Мосійчук А.І., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Скаржник зазначає, що кредитний договір № 1349-7045 укладено між сторонами 16 лютого 2024 року у відповідності до вимог Закону України "Про електронну комерцію". Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом - одноразовим

ідентифікатором С6402, а позивач засвідчив кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу. Ідентифікацію відповідач пройшов за допомогою системи BankID НБУ.

Суд дійшов помилкового висновку, що позивачем не надано належних доказів перерахування грошових коштів за кредитним договором, оскільки не врахував, що ТОВ "Укр Кредит Фінанс" не є банківською становою, тому не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Відтак, видача кредитних коштів може підтверджуватися будь-якими документами зі здійснення господарської операції.

Вказує, що створюючи заявку на отримання кредиту відповідач самостійно вносить номер банківської картки, на яку бажає отримати кредитні кошти. Зі змісту кредитного договору, вбачається, що в ньому зазначено номер особистого електронного платіжного засобу відповідача з маскою, а саме НОМЕР_1 . Відповідачем не спростовано, що даний платіжний засіб йому не належить.

Також вказує, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки листу від АТ КБ "Приватбанк" про перерахування коштів від ТОВ "Укр Кредит Фінанс"через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 2 грудня 2019 року, як належний доказ щодо перерахування кредитних коштів за кредитним договором № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року.

Зауважує, що ТОВ "Укр Кредит Фінанс"через партнера АТ КБ "Приватбанк", перерахував відповідачу кредитні кошти у загальному розмірі 6 900 грн на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка підтверджена належними доказами, тому наявні правові підстави для її стягнення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_1 відзив на апеляційну скаргу не подав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

16 лютого 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс"і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "Укр Кредит Фінанс", укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1349-7045. Даний договір разом із правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), складає єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови та з яким відповідач був попередньо ознайомлений. Договір підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ "Укр Кредит Фінанс"надало ОСОБА_1 кредит в сумі 4 600 грн на особисті потреби, зі строком кредитування 300 днів, базовий період - 15 днів, знижена процентна ставка - 2,50% в день, стандартна процентна ставка - 2,50% в день; дата повернення кредиту - 11 грудня 2024 року.

21 лютого 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс"і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року. За умовами даної додаткової угоди ОСОБА_1 видано кредит у розмірі 1 300 грн.

23 лютого 2024 року між ТОВ "Укр Кредит Фінанс"і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року. За умовами даної додаткової угоди ОСОБА_1 видано кредит у розмірі 1 000 грн.

Згідно листа АТ КБ "ПриватБанк", останній на підставі договору № 4010 від 2 грудня 2019 року від ТОВ "Укр Кредит Фінанс" через систему платежів LigPay здійснив зарахування на картку НОМЕР_1 , а саме 16 лютого 2024 року - 4 600 грн, 21 лютого 2024 року - 1 300 грн та 23 лютого 2024 року - 1 000 грн. В листі зазначено номер договору: 1349-7045.

Згідно з довідкою про перерахування суми кредиту № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року на платіжну карту ОСОБА_1 НОМЕР_1 з 16 по 23 лютого 2024 року зараховано 6 900 грн. Видача коштів здійснена за допомогою системи LigPay.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 13 лютого 2025 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість в сумі 58 312 грн 50 коп., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 900 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 51 412 грн 50 коп.

У позовній заяві позивач зазначає, що ним прийнято рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "Укр Кредит Фінанс", а саме часткового списання заборгованості позичальника за нарахованими процентами у загальній сумі 23 812 грн 50 коп. У зв'язку з цим сума заборгованості становить 34 500 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 900 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 27 600 грн.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається

таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній

формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 14 червня 2022 року в справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року в справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 4 грудня 2023 року в справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23).

Як убачається з матеріалів справи, 16 лютого 2024 року, о 09 год. 49 хв., між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної

лінії № 134-7045 продукту "CreditKasa" у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) С6402 та на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі 4 600 грн, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,50% (стандартна процентна ставка), 2,50% (знижена процентна ставка), строком на 300 календарних днів, а саме до 11 грудня 2024 року.

Також з матеріалів справи вбачається, що 21 лютого 2024 року, о 08 год. 04 хв., між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року. Додаткову угоду укладено у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) С4214, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі 1 300 грн.

23 лютого 2024 року, о 15 год. 13 хв., між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року. Додаткову угоду укладено у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) С8039, на підставі якого відповідачем був отриманий кредит шляхом перерахування на його банківський рахунок (банківська картка) грошових коштів у розмірі 1 000 грн.

З урахуванням наведених обставин та положень закону, без реєстрації на сайті товариства та заповнення форми, отримання смс-повідомлення, а також без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір з додатковими угодами до нього між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 не був би укладений.

Таким чином, підписавши окремо кредитний договір та додаткові угоди до нього за допомогою одноразового ідентифікатора (одноразового паролю), відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування та взяв на себе відповідні зобов`язання.

Виконання ТОВ "Укр Кредит Фінанс" (кредитором) обов`язку щодо надання ОСОБА_1 (позичальнику) грошових коштів у загальному розмірі 6 900 грн підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року. З довідки вбачається, що видача коштів здійснювалася за допомогою платіжної системи LigPay.

У вказаній довідці зазначено номери платежів, а саме: №2426602134 від 16 лютого 2024 року на суму 4 600 грн; № 2428582464 від 21 лютого 2024 року на суму 1 300 грн; № 2429520173 від 23 лютого 2024 року на суму 1 000 грн (а.с. 74).

На підтвердження перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, позивач також надав лист від АТ КБ "Приватбанк", з якого вбачається, що банк через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 2 грудня 2019 року, укладеного з ТОВ "Укр Кредит Фінанс", перерахував кошти по кредитному договору № 1349-7045 від

16 лютого 2024 року. Зокрема, з даного листа вбачається: ID платежу 2426602134, канал LIQPAY, сума 4 600 грн, номер картки НОМЕР_1 ; ID платежу 2428582464, канал LIQPAY, сума 1 300 грн, номер картки НОМЕР_1 ; ID платежу 2429520173, канал LIQPAY, сума 1 000 грн, номер картки НОМЕР_1 (а.с. 58-59).

Як убачається з кредитного договору, а саме у розділі "12. Реквізити сторін" зазначено номер особистого електронного платіжного засобу ОСОБА_1 - НОМЕР_1 (а.с. 31).

Кредитор ТОВ "Укр Кредит Фінанс" є фінансовою, а не банківською установою. Тому зважаючи на положення Закону України "Про платіжні послуги", лист АТ КБ "Приватбанк" з повідомленням про перерахування коштів за допомогою платіжної системи LiqPay є первинним обліковим документом, що підтверджує факт здійснення платіжної операції та всі її реквізити.

Надані позивачем лист та довідка містять інформацію про перерахування коштів на банківську картку, визначену відповідачем в договорі № 1349-7045від 16 лютого 2024 року, що у сукупності з іншими доказами у справі, належним чином підтверджує факт надання кредитних коштів відповідачу.

Висновки суду першої інстанції про необхідність надання саме банківської виписки є помилковими, оскільки платіжні операції в даному випадку здійснювалися через небанківську платіжну систему і відповідна довідка та лист є належним і достатнім первинним документом, що підтверджує транзакцію.

Також, враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів, мав можливість представити суду по такому рахунку виписку. Проте, правом надання таких доказів відповідач не скористався.

Відповідно до статті 3 ЦК України, принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому, добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Колегія суддів також зауважує, що відповідно до пункту 10 Постанови Правління НБУ "Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)" від

3 листопада 2021 року № 113, договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Отже, з боку позивача порушень не відбулося, та з урахуванням вимог закону здійснено захист інформації щодо клієнта від третіх осіб.

В свою чергу, відповідачем не надано заперечень того, що на картку НОМЕР_1 не було перераховано грошових коштів від ТОВ "Укр Кредит Фінанс" у загальному розмірі 6 900 грн, як і доказів того, що даний платіжний засіб відповідачу не належить.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про наявність належних у матеріалах справи доказів, які підтверджують укладення між сторонами кредитного договору у формі електронного документу та видачу кредитних коштів за таким договором.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на вищезазначене уваги не звернув та як наслідок дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 13 лютого 2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 6 900 грн - основний борг та 51 412 грн 50 коп. - прострочені відсотки.

За пунктом 4.12 вищевказаного кредитного договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику, складає 300 календарних днів (до 11 грудня 2024 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування.

Пунктом 4.14 кредитного договору передбачена орієнтовна вартість кредиту за весь строк кредитування - 39 100 грн, що включає в себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.

Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, ТОВ "Укр Кредит Фінанс" здійснювало нарахування відсотків за процентною ставкою 2,5% на день протягом усього періоду з 16 лютого по 11 грудня 2024 року.

Однак, 22 листопада 2023 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг",

який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Даним законом, окрім іншого, внесено зміни до Закону України "Про споживче кредитування", а саме статтю 8 доповнено частиною 8 наступного змісту: максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Згідно пункту 17 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування", тимчасово, протягом 240 днів, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набрав чинності 24 грудня 2023 року), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 21 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Наведені положення закону вказують на те, що починаючи з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року процентна ставка за користування кредитними коштами повинна встановлюватися позичальником (кредитором) не вище 2,5% в день, а з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року не вище 1,5% в день.

Таким чином, належним розрахунком відсотків є:

- з 16 лютого по 21 квітня 2024 року (перші 120 днів закону, ставка до 2,5%): нараховано: 575 грн (за 5 днів на 4 600 грн) + 295 грн (за 2 дні на 5 900 грн) + 10 177 грн 50 коп. (за 59 днів на 6 900 грн) = 11 047 грн 50 коп.;

- з 22 квітня по 19 серпня 2024 року (наступні 120 днів, ставка до 1,5%): нараховано: 6 900 грн ? 1,5% ? 120 днів = 12 420 грн;

- з 20 серпня по 11 грудня 2024 року (після 240 днів, ставка до 1%): нараховано: 6 900 грн ? 1% ? 114 днів = 7 866 грн.

Отже, сукупний розмір відсотків, розрахований за граничними ставками закону, становить 31 333 грн 50 коп., а загальна сума боргу разом із тілом (6 900 грн) - 38 233 грн 50 коп.

Водночас, звертаючись до суду, позивач, посилаючись на програму лояльності, визначив суму до стягнення у загальному розмірі 34 500 грн (6 900 грн - тіло, 27 600 грн - відсотки).

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог. Враховуючи принцип диспозитивності, а також те, що заявлена позивачем сума (34 500 грн) є меншою за гранично допустиму суму нарахувань згідно із законом (38 233 грн 50 коп.), колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в обсязі, вказаному в позовній заяві.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 4 червня 2025 року та ухвалення нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Судові витрати

Згідно з частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Виходячи з положень статті 141 ЦПК України, із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Укр Кредит Фінанс" підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій у загальному розмірі 6 056 грн.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс", подану представником Мосійчук Альоною Ігорівною, задовольнити.

Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 4 червня 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення такого змісту.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (код ЄДРПОУ: 38548598; 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) заборгованість за кредитним договором № 1349-7045 від 16 лютого 2024 року в сумі 34 500 гривень, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 6 900 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 27 600 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (код ЄДРПОУ: 38548598; 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407) витрати по сплаті судового збору в сумі 6 056 гривень.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді: