Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 28 січня 2026 р.
Справа: №178/2446/25
Суддя: Мазниця А. А.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/395/26 Справа № 178/2446/25 Суддя у 1-й інстанції - Берелет В. В. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду
за участю (в режимі відеоконференції):
особи яка притягається
до адміністративної відповідальностіОСОБА_1
захисника Солода Р.Г.
апеляційну скаргу захисника Солода Р.Г. на постанов у Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп., -
ВСТАНОВИВ:
Згідно із оскарженою постановою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2025 року, 25 жовтня 2025 року о 09 год. 04 хв. на автошляху М-30 916 км + 817 м., що на території Кам`янського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Terano, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено оглядом за допомогою технічного приладу Драгер, з результатом аналізу 0,32 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9. а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі адвокат Солод Р.Г. просить оскаржену постанову суду скасувати, закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що ОСОБА_1 не було повідомлено належним чином про розгляд справи в суді першої інстанції.
Вказує, що у постанові від 26 листопада 2025 судом зазначено в анкетних даних що ОСОБА_1 не працює, що не відповідає дійсності, оскільки останній перебуває у складі ЗСУ, є військовослужбовцем та у зазначені в протоколі день та час перебував у автотранспортному засобі Nissan Terano, номерний знак НОМЕР_1 який використовується у т.ч. для виконання бойових завдань на Харківському напрямку.
Надалі, при отриманні від військової частини додаткових підтверджень, ОСОБА_1 буде додано довідки що підтверджують перебування його на військовій службі на теперішній час.
Вказує, що відеозаписом не зафіксовано факту керування саме ОСОБА_2 вищезазначеним транспортним засобом, в матеріалах справи докази цього відсутні.
Вважає, що за таких обставин в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак відсутній його склад.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши ОСОБА_1 та захисника, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 передчасним з огляду на наступне.
Так, положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані не в повному обсязі, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.
Так, згідно із ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, який проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Порядок проходження огляду на стан сп`яніння, встановленого ст. 266 КупАП, деталізований затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Порядкомнаправлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі - Постанова) та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція).
Пунктами 2, 6 Розділу І Інструкції та п.п. 1-6 Порядку передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або, у разі відмови водія пройти огляд на місці - лікарем закладу охорони здоров`я.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Інструкції, поліцейськими при огляді на стан сп`яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КупАП.
Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Таким чином, згідно із вимогами вищезазначеної Інструкції інспектор патрульної поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, у разі встановлення факту перебування ОСОБА_1 у стані сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки автомобіля, зобов`язаний був з`ясувати, чи згодний водій із отриманим результатом, а у разі незгоди водія з результатом огляду зобов`язаний був запропонувати останньому прослідувати до найближчого відповідного закладу охорони здоров`я для огляду в його умовах лікарем. Лише у випадку згоди водія із результатами огляду, або відмови його від пропозиції пройти огляд у медичному закладі, виникали підстави для складання щодо останнього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, згідно із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, який додано до матеріалів справи, після проходження огляду на стан сп`яніння на місці за допомогою спеціального технічного засобу водій ОСОБА_1 чітко висловив свою незгоду із результатом та просив оглянути його в умовах медичного закладу (час запису 04:35-05:00), втім працівником поліції його доставка до медичного закладу забезпечена на була, направлення на огляд не складалося, натомість останній вдався до висловлення сумнівів у тому, що результат огляду у лікарні буде на користь ОСОБА_1 (“врятує” його), посилання на необхідність їхати для проходження огляду до м. Дніпро. У подальшому ОСОБА_1 у розмові з працівником поліції зазначив — “складайте протокол” (час запису 10:30), після чого запропонував повторно пройти огляд на місці (час запису 10:50), тобто згоди із результатами огляду не висловив та їх оспорював, на що працівник поліції не звернув уваги, доставку ОСОБА_1 до медичного закладу не забезпечив та склав щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наведене належить вважати порушенням встановленої законом процедури огляду, яке згідно із ч. 5 ст. 266 КУпАП тягне його недійсність.
У цій частині суд апеляційної інстанції вважає за необхідне додатково зазначити, що при огляді ОСОБА_1 на місці результат вимірювання склав 0,32 проміле, що неістотно перевищує порогове значення для встановлення стану сп`яніння у 0,2 проміле, а відтак його заперечення проти цього результату не були позбавлені сенсу та безумовно підлягали перевірці в умовах медичного закладу.
Разом із тим суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на вказані фактичні обставини та порушення вимог закону при проведенні огляду водія на стан сп`яніння не звернув уваги, належної оцінки їм не надав, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про доведеність наявності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, що йому інкримінується, та його винуватості.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп /2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена допустимими та достовірними доказами.
У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
З урахуванням наведеного оскаржена постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КупАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючи ст. ст. 7, 247, 268, 285, 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Солода Р.Г. в інтересах ОСОБА_1 — задовольнити.
Постанову Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, — скасувати.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця
Оригінал: reyestr.court.gov.ua