Постанова від 27 січня 2026 р. у справі №208/645/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/645/26

провадження № 3/208/481/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 січня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м.Кам`янського, Дніпропетровської області, Кузнєцова А.С., за участю: секретаря судового засідання: Компанієць І.Р., прокурора: Голеньких В.В. (поза межами суду), особи, відносно якої порушено питання притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 (поза межами суду), розглянувши у відкритому судовому засіданні справу у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Докучаєвська, Донецької області, громадянина України, останнє місце роботи Покровське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області, поліцейський відділу реагування патрульної поліції, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП –

ВСТАНОВИЛА:

Донецьким управлінням Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України відносно ОСОБА_1 порушено справи за протоколами про адміністративне правопорушення № 5-2026, 4-2026 від 15.01.2026 р. за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звільнившись 02.08.2024 року з посади поліцейського відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області та відповідно

припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій місцевого самоврядування, будучи згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, а також, відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб`єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» наступного року після припинення такої діяльності несвоєчасно та без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме: 18.11.2025 р. о 18:15 год. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припинила свою діяльність за минулий 2024 рік, яку відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону №1700-VII повинен був подати до 01.04.2025 р., але подав 18.11.2025р.

Також, ОСОБА_1 , звільнившись 02.08.2024 року з посади поліцейського відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Донецькій області та відповідно припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій місцевого самоврядування, будучи згідно з п.п. «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом декларування, а також, відповідно до примітки до статті 172-6 КУпАП будучи суб`єктом правопорушення за цією статтею, у порушення вимог абз. 1 ч.2 ст.45 Закону 1700-VII, відповідно якому особи, зазначені в п.1, п.п. «а», «в»-«г» пункту 2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, подав несвоєчасно декларацію, а саме – 04.09.2024 року о 13 год. 50 хв., в той час як повинен був подати до 02.09.2024 року.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачене частиною 1 статті 172-6 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 (роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституцією України, ст. 268 КУпАП) не оспорював викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини.

Прокурор Голеньких В.В. в судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, - прихожу до наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 р. №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративні правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити їх в точній відповідності із законом.

Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Згідно примітки до цієї статті суб`єктом правопорушень за статтею 172-6 КУпАП є особи, які відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У відповідності до вимог п. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Матеріалами справи встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції України в Донецькій області № 261о/с від 29.04.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського-водія логістики відділу поліції №3 Маріупольського районного управління поліції та присвоєно спеціальне звання «рядовий поліції». 28.07.2022 р. ОСОБА_1 призначено на посаду поліцейського відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції (копія наказу №327 від 28.07.2022).

Наказом Головного управління Національної поліції України з Донецькій області № 37о/с від 02.08.2024 року сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції звільнено зі служби в поліції з 02.08.2024 року відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-УІІ, суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" і "в" пункту 2, пункті 4 чачстини 1 статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, відповідно до пп.«в» п.1 ч.1 ст.3, ч.1 ст.65-1 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Приміткою до ст.172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.45 Закону № 1700-VII особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Згідно з п.2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023 року.

Згідно з ч.1, 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями. Особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Так, відповідно до Наказу Головного управління Національної поліції України з Донецькій області № 37о/с від 02.08.2024 року сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського відділу реагування патрульної поліції Покровського районного управління поліції звільнено зі служби в поліції з 02.08.2024 року за власним бажанням.

ОСОБА_1 18.11.2025 року о 18 год.15 хв. подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, а також 04.09.2024 року о 13 год. 50 хв подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2024 року по 02.08.2024 року, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто після закінчення передбаченого законодавством строку.

Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов`язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Оскільки диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування саме без поважних причин, тому суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків. Згідно з п. 2 роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року, під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

За переконанням суду, зібрані Департаментом стратегічних розслідувань Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Національної поліції України матеріали та прокурором, який приймав участь в розгляді справи, - належним чином доведено наявність в діях ОСОБА_1 умислу за несвоєчасне подання декларацій, що проявлено в особистій безвідповідальності. Жодних поважних причин несвоєчасного подання декларації не встановлено. Так, ОСОБА_1 був попереджений про необхідність та строки подання декларації після звільнення, знаходився на території України, що не заперечувалось і самим правопорушником, а отже мав можливість своєчасно подати декларацію.

З урахуванням вищевикладеного, суддя приходить до переконання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Міжнародні стандарти протидії корупції зобов`язують держави вживати заходи для встановлення у своєму національному законодавстві відповідальності за вчинення корупційних діянь. Це закріплено, зокрема, у Главі ІІ «Кримінальної Конвенції про боротьбу з корупцією» від 27.01.1999 року, Главі ІІ Додаткового протоколу до неї від 15.05.2003 року, Главі ІІІ «Конвенції ООН проти корупції» від 31.10.2003 року, що ратифіковані Верховною Радою України 18.10.2006 року та є обов`язковими для України. В рішенні від 08.10.2005 року скарга № 8812/02 у справі «Wypych v. Poland» Європейський суд з прав людини відхилив скаргу члена місцевої ради в Польщі, який відмовився подати свою майнову декларацію, стверджуючи, що визначений законодавством обов`язок розкривати деталі його фінансового та майнового стану порушував статтю 8 Європейської конвенції про права людини. Європейський суд з прав людини схвалив оприлюднення та інтернет-доступ до декларацій, вважаючи, що "широка громадськість має правомірний інтерес в тому, щоб пересвідчитися, що місцева політика є прозорою, а інтернет-доступ до декларацій робить доступ до такої інформації дієвим та простим", "без такого доступу цей обов`язок не матиме практичного значення або реального впливу на міру поінформованості громадськості".

Враховуючи вищевказане, правопорушник підлягає адміністративній відповідальності, підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП не встановлено, терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника (вік, соціальне положення, майновий стан), ступінь його вини, відношення до скоєного адміністративного правопорушення, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Так, ОСОБА_1 за місцем роботи характеризувався позитивно, жодного разу не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Пом`якшуючою обставиною є щире каяття ОСОБА_1 , обтяжуючих обставин, визначених ст. 35 КУпАП, не встановлено.

Крім того, суддею враховується, що відповідно до роз. ІV Національної антикорупційної стратегії, схваленої Указом Президента України від 21.10.2011 р. № 1001/2011, одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути вказане як малозначне.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Приймаючи до уваги вищезазначене, враховуючи обставини справи, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, вважаю за необхідне застосувати до порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу у розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850 гривень, як такого, що буде достатнім для виправлення правопорушника, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Крім того, згідно ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2026 рік" з 1 січня 2026 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб дорівнює 3328 гривні.

Таким чином, розмір судового збору належний до сплати при притягненні правопорушника до адміністративної відповідальності дорівнює 665,60 гривень.

На підставі викладеного, ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, керуючись ст. ст. 279, 280, 283, 284 КпАП України, суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративні стягнення:

- за протоколом про адміністративне правопорушення №5-2026 від 15.01.2026 р. за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

- за протоколом про адміністративне правопорушення №4-2026 від 15.01.2026 р. за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу в розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок;

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , остаточне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює грошовій сумі в розмірі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок (розрахунковий рахунок UA618999980313070106000004573, отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/м.Кам`янське/21081100, МФО 899998, ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).

На підставі ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягнути подвійний розмір штрафу, який становить 1700,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанова в порядку провадження по справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Кам`янського.

Згідно ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУПАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Суддя А. С. Кузнєцова