Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №280/4018/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4018/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 р. (суддя Чернова Ж.М) в адміністративній справі №280/4018/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обрахування йому грошового забезпечення за період з 07 листопада 2020 р. по 19 травня 2023 р., виходячи із посадового окладу та окладу за військове звання, розрахованого шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р.;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату йому за період з 07 листопада 2020 р. по 19 травня 2023 р. грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 102,00 грн. (за період з 07 листопада 2020 р. по 31 грудня 2020 р.), 2270,00 грн. (за період з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р.), 2481,00 грн. (за період з 24 лютого 2022 р. по 31 грудня 2022 р.), 2684,00 грн. (за період з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р.) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

В обґрунтування позовних вимог вказав, що проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні Військової частини НОМЕР_2 та 19 лютого 2024 р. був виключений зі списків особового складу частини та знятий із усіх видів забезпечення у зв`язку із зарахуванням до складу Військової частини НОМЕР_3 . Грошове забезпечення за час служби мало бути розраховано йому, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року, а не станом на 01 січня 2018 р.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Судом:

- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обрахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 07 листопада 2020 р. по 19 травня 2023 р., виходячи із посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р.;

- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату із урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 за період з 07 листопада 2020 р. по 19 травня 2023 р. грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, на отримання яких він мав право у вказаний період) шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2102,00 грн. (за період з 07 листопада 2020 р. по 31 грудня 2020 р.), 2270 грн. (за період з 01 січня 2021 р. по 31 грудня 2021 р.), 2481 грн. (за період з 24 лютого 2022 р. по 31 грудня 2022 р.), 2684 грн. (за період з 01 січня 2023 р. по 19 травня 2023 р.) грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМ України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що згідно із постановою КМУ №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 р. Відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин норми п. 4 постанови КМУ №704 в редакції, яка діяла до внесення змін, затверджених постановою КМУ №103.

В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить у її задоволенні відмовити. Відзив обгрунтовано тим, що протиправним є обчислення йому у спірний період грошового забезпечення, без застосування п. 4 постанови КМУ №704 в первісній редакції згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 р. здійснено в адміністративній справі №280/4018/25 процесуальне правонаступництво та допущено заміну відповідача Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) правонаступником - Військовою частиною НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , яка за період з 07 листопада 2020 р. по 19 травня 2023 р. нараховувала та виплачувала йому грошове забезпечення, виходячи із посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислювались шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на 1762 грн. - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р.

Не погоджуючись із не обрахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове звання, шляхом множення тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 29 січня 2020 р. - дня набрання чинності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція п. 4 Постанови №704, яка передбачає обрахунок розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

01 березня 2018 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 4 якої в редакції, чинній на момент прийняття (30 серпня 2017 р.) визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

24 лютого 2018 р. набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Верховний Суд у постанові від 02 серпня 2022 р. у справі № 440/6017/21 дійшов таких висновків:

- з 01 січня 2020 р. положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з цією постановою, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

У подальшому аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом ще у ряді у постанов, зокрема від 31 серпня 2022 р. у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 р. у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 р. у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 р. у справі № 120/648/22-а, від 22 березня 2023 р. у справі № 340/10333/21, від 06 лютого 2023р. у справі № 160/2775/22, від 19 вересня 2023 р. у справі № 160/15756/21.

Верховний Суд в постанові від 08 жовтня 2024 р. у справі №580/8908/23 зазначив, що не може бути застосовано до даних правовідносин розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів. Військовослужбовці, враховуючи особливий вид їх службової діяльності та спеціальний статус, не відносяться до працівників інших державних органів.

Отже, судом першої інстанції зроблено вірний висновок стосовно наявності у позивача права на нарахування та виплату йому грошового забезпечення за період з 07 листопада 2020 р. по 19 травня 2023 р., виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військове звання, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2020 р., 01 січня 2021 р., 01 січня 2022 р., 01 січня 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р.

В зв`язку із чим, відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , правонаступником якої є Військова частина НОМЕР_2 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 р. в адміністративній справі №280/4018/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 січня 2026 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий