Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №560/6743/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6743/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі – відповідач, ГУ ПФУ), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо не проведення перерахунку (індексації) пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнти у розмірі 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 для забезпечення індексації пенсії; зобов`язати ГУ ПФУ провести перерахунок (індексацію) пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення пенсії позивача, у розмірі 9118,81 грн на коефіцієнт збільшення: – 1,14 – відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»; – 1,197 – відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»; – 1,0796 – відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»; – 1,115 – відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році»; та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 23.10.2024 року.

Ухвалою від 28.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області надати до суду в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали копію пенсійної справи позивача.

Ухвала від 28.04.2025 отримана відповідачем через підсистему «Електронний суд" 28.04.2025 о 13:34 год.

При цьому, станом на дату розгляду справи відповідачем вимоги ухвали від 28.04.2025 в частині надання доказів не виконані, про причини неподання суду не повідомлено.

Відповідно до позовної заяви, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з огляду на таке.

Зазначає, що отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач стверджує, що при призначенні його пенсії було визначено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії, у розмірі 9118,81 грн.

На думку позивача, починаючи з 01.03.2022 відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV, а також постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 та від 25.02.2025 № 209, не здійснив індексацію його пенсії шляхом збільшення зазначеного показника середньої заробітної плати 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115.

Позивач вказує, що натомість відповідач здійснював перерахунки пенсії шляхом встановлення щомісячних доплат у фіксованих сумах, що, на думку позивача, не відповідає приписам частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV і позбавляє його права на належну індексацію пенсії.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач є пенсіонером та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії позивача відповідачем було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018–2020 роки у розмірі 9118,81 грн, який враховувався для обчислення розміру пенсії позивача.

Вказаний розмір показника відповідачем не спростований.

Позивач звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про проведення перерахунку (індексації) його пенсії шляхом послідовного збільшення зазначеного показника середньої заробітної плати 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, копія якого міститься в матеріалах справи, позивача повідомлено про відмову у проведенні запитуваного перерахунку пенсії.

У цьому листі відповідач послався на норми Закону № 1058-ІV, Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, та здійснені раніше перерахунки пенсії, однак інформації про збільшення показника середньої заробітної плати 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 не наведено.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.04.2025 у справі № 560/6743/25 відкрито провадження в адміністративній справі та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати до суду копію пенсійної справи позивача.

Вимоги зазначеної ухвали в частині надання пенсійної справи позивача відповідач не виконав, відзив на позовну заяву до суду не подав, причин невиконання ухвали суду не повідомив.

Інших доказів, які б свідчили про проведення з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 перерахунку (індексації) пенсії позивача шляхом збільшення саме показника середньої заробітної плати 9118,81 грн на відповідні коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, відповідачем до суду не подано.

З огляду на невиконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів та з урахуванням положень частини другої статті 77 та частини дев`ятої статті 80 КАС України, суд виходить із того, що: пенсія позивача обчислюється з урахуванням показника середньої заробітної плати 9118,81 грн; відповідач не здійснив належної індексації пенсії позивача шляхом збільшення цього показника на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115; відмова у проведенні такого перерахунку підтверджується листом відповідача та не спростована іншими доказами у справі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

Так, правовідносини, пов`язані з призначенням та виплатою пенсії позивачу, регулюються Законом № 1058-IV.

Частина друга статті 42 Закону № 1058-IV у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, передбачає, що для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок реалізації цього припису конкретизовано в Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядку № 124 у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Так, Порядок № 124 встановлює, що у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV “Прикінцеві положення” Закону, пункту 4 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій”, а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 “Деякі питання пенсійного забезпечення громадян” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії (п. 5 Порядку).

Водночас, суд вказує на те, що як закон, так і підзаконні акти діють у часі відповідно до загальних засад – вони застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, якщо інше прямо не передбачено.

Щодо коефіцієнтів індексації, то суд зазначає про таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» встановлено, що з 01.03.2022 перерахунок пенсій відповідно до Порядку № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» визначено, що з 01.03.2023 перерахунок пенсій здійснюється із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» передбачено проведення з 01.03.2024 перерахунку з урахуванням коефіцієнта 1,0796.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» установлено, що з 01.03.2025 індексація пенсій проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,115.

Для 2025 року величина коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, визначена згідно з Порядком № 124, становить саме 1,115, і застосовується вона з 01.03.2025 року.

Отже, у спірний період норми Закону № 1058-IV та підзаконних актів передбачали послідовне збільшення того показника середньої заробітної плати, який враховано при обчисленні конкретної пенсії, зокрема 9118,81 грн у справі позивача, на зазначені коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796 та з 01.03.2025 – 1,115.

У постанові Верховного Суду від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що індексація пенсій згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV має здійснюватися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який був фактично застосований при обчисленні пенсії конкретної особи, а не умовно визначеної величини станом на 01.10.2017 року, як це передбачено окремими положеннями Порядку № 124. Верховний Суд зазначив, що підзаконний акт не може змінювати предмет індексації, визначений Законом, і у разі суперечності застосуванню підлягає саме Закон.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24 Судова палата з розгляду справ щодо соціальних прав КАС ВС, зокрема, зобов`язала Головне управління Пенсійного фонду України провести перерахунок (індексацію) пенсії позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати, який враховувався при обчисленні пенсії, на коефіцієнти 1,11; 1,14; 1,197; 1,0796, установлені відповідними постановами Кабінету Міністрів України, та виплати недоотриманих сум пенсії. Суд прямо вказав, що індексація пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати на відповідні коефіцієнти, а не шляхом установлення фіксованих щомісячних доплат.

Подібні правові висновки сформульовано і в постанові судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС від 15.04.2025 у справі № 200/5836/24, де підкреслено необхідність послідовного застосування усіх відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати за роки 2021–2025 при індексації пенсій, призначених за Законом № 1058-IV.

У постанові Верховного Суду від 13.05.2025 у справі № 560/8245/24 зазначено, що індексація пенсій у 2021–2025 роках мала проводитись відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 127, 118, 168, 185, 209, Порядку № 124 та з урахуванням частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії, з послідовним застосуванням коефіцієнтів 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Отже, суд вказує на те, що усталена практика Верховного Суду виходить з того, що: об`єктом індексації є саме індивідуальний показник середньої заробітної плати (доходу), який був використаний при обчисленні пенсії; індексація здійснюється шляхом послідовного множення цього показника на встановлені коефіцієнти; практика органів Пенсійного фонду, яка полягає у «заміні» індексації встановленням фіксованих доплат до пенсії без відповідного збільшення показника середньої заробітної плати, суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058-IV.

Суд не вбачає підстав відступати від зазначених правових висновків Верховного Суду та бере їх до уваги при вирішенні цієї справи.

Так, із матеріалів справи суд установив, що: позивач отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону № 1058-IV; при обчисленні його пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018–2020 роки у розмірі 9118,81 грн; відповідач не надав суду жодних доказів проведення з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 та 01.03.2025 перерахунку (індексації) пенсії позивача шляхом збільшення саме цього показника середньої заробітної плати на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115; навпаки, з листа-відповіді ГУ ПФУ, наявного у матеріалах справи, убачається, що відповідач здійснював перерахунки пенсії позивача у спосіб, який не відповідає вимогам частини другої статті 42 Закону № 1058-IV та наведеним правовим висновкам Верховного Суду (зокрема, через установлення доплат у фіксованих розмірах).

З огляду на те, що відповідач, на якого покладено обов`язок доказування правомірності своєї бездіяльності, не подав до суду ні пенсійної справи, ні розрахунків перерахунку пенсії із застосуванням зазначених коефіцієнтів, суд дійшов висновку, що індексація пенсії позивача у спосіб, визначений частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, фактично не проводилась.

Отже, бездіяльність ГУ ПФУ щодо не проведення індексації пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 є протиправною, з урахуванням дії зазначених постанов Кабінету Міністрів України у часі.

Разом з тим, аналізуючи заявлені позовні вимоги, суд встановив, що позивач просить:

одноразово (послідовно) збільшити показник середньої заробітної плати 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115; та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії починаючи з 23.10.2024 року.

Отже, позивач фактично просить поширити дію коефіцієнта 1,115, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 209, на період до 01.03.2025 року, оскільки вимагає виплати вже з 23.10.2024 пенсії, обчисленої з урахуванням коефіцієнта 1,115.

У той же час, суд виходить з того, що: постанова Кабінету Міністрів України № 209 набрала чинності з 01.03.2025 і саме з цієї дати передбачає застосування коефіцієнта 1,115 для перерахунку пенсій; поширення дії цієї постанови на попередні періоди (до 01.03.2025) суперечило б принципу дії нормативно-правових актів у часі; Верховний Суд, застосовуючи коефіцієнт 1,115 у подібних справах, пов`язує його використання саме з датою 01.03.2025 року, не допускаючи його застосування до попередніх періодів.

У зв`язку з цим, у частині вимоги застосувати коефіцієнт 1,115 до періоду до 01.03.2025 (тобто фактично з 23.10.2024) позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Водночас, у частині вимог: щодо застосування до показника 9118,81 грн коефіцієнтів 1,14; 1,197; 1,0796 – Закон № 1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185 прямо передбачають їх застосування з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024; щодо застосування коефіцієнта 1,115 до зазначеного показника – з 01.03.2025, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 209; позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню, з урахуванням обраного позивачем періоду судового захисту – з 23.10.2024 року.

Суд враховує, що позивач просить провести перерахунок і виплату недоотриманих сум саме з 23.10.2024 року.

Отже, ефективним способом захисту прав позивача є: визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ щодо не проведення індексації пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати 9118,81 грн на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115 (з урахуванням дати початку дії кожного коефіцієнта); зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок (індексацію) пенсії позивача шляхом послідовного збільшення зазначеного показника на коефіцієнти 1,14; 1,197; 1,0796 – при обчисленні пенсії за період з 23.10.2024 до 29.02.2025, та з 01.03.2025 – з додатковим застосуванням коефіцієнта 1,115; виплата недоотриманих сум пенсії з 23.10.2024 з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин і правових підстав, позовні вимоги в цій справі підлягають задоволенню частково.

Інші аргументи позивача не спростовують висновків суду за результатами розгляду справи, які зазначені вище.

Щодо інших доводів позивача, суд також зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, понесенні позивачем судові витрати зі сплати судового збору в сумі 726, 72 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховувався для обчислення його пенсії, у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення 1,14; 1,197; 1,0796 та 1,115 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та постанов Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» № 118 від 16.02.2022 року, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» № 168 від 24.02.2023 року, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» № 185 від 23.02.2024 року, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» № 209 від 25.02.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії, у розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнти збільшення: 1,14 – згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 № 118 – з урахуванням дії цієї постанови; 1,197 – згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24.02.2023 № 168 – з урахуванням дії цієї постанови; 1,0796 – згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 23.02.2024 № 185 – з урахуванням дії цієї постанови; та застосувати отриманий таким чином збільшений показник середньої заробітної плати при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 23.10.2024 по 29.02.2025 включно.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області починаючи з 01.03.2025 року, провести перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, визначеного з урахуванням підпункту 3.1 цього рішення, на коефіцієнт 1,115, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» від 25.02.2025 № 209, та застосувати отриманий показник при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у зв`язку з проведенням перерахунків, передбачених абзацами 3 і 4 резолютивної частини цього рішення суду, здійснити виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 23.10.2024 року, з урахуванням сум пенсії, фактично виплачених у цей період.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 726 (сімсот двадцять шість) грн 72 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя Є.В. Печений