Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №560/12682/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12682/25

РІШЕННЯ

іменем України

02 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства Оборони України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету-Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000 грн. за період 30.11.2022 по 29.03.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, враховуючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого або перебування у відпустці для лікування хвороби за висновком (постановою) військової лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

2. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу; поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000,00 грн. за період з 30.11.2022 по 29.03.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), враховуючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого або перебування у відпустці для лікування хвороби за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в період з 30.11.2022 по 29.03.2023 перебував на стаціонарному лікуванні, а саме через наявність у нього захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини. Однак відповідач не провів із позивачем повних розрахунків, не нарахував в належному розмірі грошове забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому Військова частина НОМЕР_1 позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, так як саме відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 додаткова винагорода за цей період стаціонарного лікування та відпустки для лікування у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. пропорційно, не нараховувалась за відсутності підстав для таких виплат з огляду на те, що така винагорода виплачується тільки у зв`язку із травмою, пораненням, контузією чи каліцтвом, пов`язаним із захистом Батьківщини на підставі довідки форми 5 про обставини травми. Тоді як позивач намагається через рішення суду отримати додаткову винагороду за набуте ним захворювання, пов`язане з проходженням служби.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 24.07.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Суд встановив, що до Збройних Сил України ОСОБА_1 був мобілізований 2-м відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 25.02.2022 відповідно до указу Президента України №6-а/2022 від 24.02.2022

ОСОБА_1 , проходив службу з 10.05.2022 по 17.11.2023 у Військовій часині НОМЕР_1

У період з 24.09.2022 по 30.11.2022 позивач брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території Запорізької, Херсонської, Донецької областей, зідно довідки виданої військовою частиною № НОМЕР_2 від 26.04.2023.

З 18.11.2023 ОСОБА_1 продовжив службу у Військовій частині НОМЕР_3 і 04.02.2025 наказом командира даної військової частини №35 був звільнений в запас, як непридатний до військової служби за станом здоров`я згідно висновку ВЛК.

ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій про згідно посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 08.11.2023.

30.11.2022 ОСОБА_1 був госпіталізований до нейрохірургічного відділення КНП "Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги" Запорізької міської ради.

Згідно довідки ВЛК №204 від 26.12.2022 позивачу був поставлений діагноз: "Стан після операції (12.12.2023). Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статей 24 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів"

Згідно довідки ВЛК при Військовій частині НОМЕР_5 діагноз: "Стан після операції (22.03.2023): Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 5.6, графи ІІ Розкладу хвороб, графи - ТДВ погребує відпустки, за станом здоров`я на 30 календарних днів".

22.06.2023 ОСОБА_1 пройшов у військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львів КТ дослідження ПВХ (№1228 від 22.06/2023), а 29.06.2023 пройшов обстеження у нейрохірурга, за результатами якого отримав висновок, що: "Захворювання, ТАК; пов`язане з проходженням військової служби. На підставі статті 64б графи II Розкладу хвороб, графи — ТДВ обмежено придатний до військової служби".

Згідно довідки ВЛК при ВМКЦ Західного регіону №6322 від 04.07.2023 підтверджено діагнози попередніх ВЛК та постановлено рішення, що ОСОБА_1 "обмежено придатний до військової служби, непридатний до служби у високомобільних десантних військах, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах, придатний до служби у частинах (підрозділах) забезлечення, військових комісаріатах, установах, організаціях, навчальних закладах".

Згідно довідки ВЛК при військовій частині НОМЕР_6 АДРЕСА_1 №1961 від 20.05.2024 ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у в\ч НОМЕР_3 на посаді санінструктора в чині старшого солдата, пройшов черговий медичний огляд, за результатами якого діагнози попередніх ВЛК підтвердилися але додатково було виявлено розлади "інші адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція з інсомнічііим.синдромом.т •) '•

09.12.2024 згідно свідоцтва про хворобу №5575 гарнізонної військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_5 захворювання хребта, АК, пов`язане з проходженням військової служби, Захворювання очей, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби.

Постановою ВЛК ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби.

Не погоджуючись з таким висновком ВЛК, ОСОБА_1 оскаржив його до НОМЕР_7 Регіональної ВЛК, АДРЕСА_2 . За результатами розгляду скарги прийняте рішення "переглянути постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання згідно свідоцтва про хворобу №5575 від 09.12.2024 гарнізонною ВЛК в/ч НОМЕР_5 та прийняти постанову про причинний зв`язок захворювання у формулюванні : Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківшини. Постанову про причинний зв`язок захворювання згідно свідоцтва про хворобу №5575 від 09.12.2024 гарнізонною ВЛК військової частини НОМЕР_5 - відмінити"

Позивач вважає, що має право на виплату додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з розрахунку 100000,00 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за період з 30.11.2022 по 29.03.2023 включно внаслідок отримання захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини, тому звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168, в редакції на момент отримання позивачем травми), установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом 4 пункту 1 Постанови №168 встановлено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у цьому пункті, у тому числі ті, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Згідно пункту 1-2 Постанови №168 (в чинній редакції) виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Разом з тим, в матеріалах справи наявна виписка з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №15151/5268, згідно якої підтверджується перебування позивача на лікуванні у стаціонарі в період з 30.11.2022 по 26.12.2022.

Інших доказів перебування позивача на стаціонарному лікуванні за період з 27.12.2022 по 29.03.2023 чи у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії в матеріалах справи відсутні.

Суд зауважує, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, де вказано, що визначений статтею 77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною 1 цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд також враховує, що згідно з Довідкою про нарахування та виплату грошового забезпечення №138/60/30 від 21.01.2025 додаткова винагорода виплачувалася позивачу за листопад 2022 та грудень 2022.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач не надав документів та доказів, що свідчать про перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я чи у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, суд не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядовою і начальницького складу поліцейським за їх сім`ям під час дії воєнного стану" з розрахунку 100000,00 грн. за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за період з 27.12.2022 по 29.03.2023.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши здобуті докази в їх сукупності за правилами статті 90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим, тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи приписи статті 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 лютого 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_9 )

Головуючий суддя В.В. Матущак