Рішення від 01 лютого 2026 р. у справі №520/15998/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2026 р. № 520/15998/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріскар" (ЄДРПОУ 24340166,просп. Архітектора Альошина, буд. 2, м. Харків, 61007) про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКАР», код ЄДРПОУ: 24340166 з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 8 500,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКАР» зареєстроване та перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 24340166.

З матеріалів справи убачається, що ТОВ «ПАРІСКАР» має податковий борг в загальній сумі 8 500,00 грн, який виник у результаті несплати узгоджених грошових зобов`язань по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), нарахованих контролюючим органом згідно: податкового повiдомлення - рiшення N 0/19220/0416 вiд 12.04.2024 на суму 8 160,00 грн; податкового повiдомлення-рiшення N 0/31091/0416 вiд 03.10.2023 на суму 340,00 гривень.

В зв`язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлені строки відповідачем було сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу від 04.06.2024 року № 0005691-1314-2040 засобами поштового зв`язку, яка вважається врученою.

Вказана податкова вимога у судовому порядку не оскаржувалась.

З моменту направлення податкової вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись.

Дана податкова вимога не є скасованою, зміненою або відкликаною, не втратила своєї юридичної сили.

Сума податкового боргу обліковується в інтегрованій картці платника за відповідним платежем.

Посилаючись на вказані обставини, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з п.п.16.1.3 та п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України (далі по тексту - ПК України) платник податків зобов`язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 54.1 ст.54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 58.2 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Судом встановлено, що відповідачем по справі у строки, визначені діючим законодавством податкова заборгованість перед бюджетом не сплачена, внаслідок чого склався податковий борг у сумі 8 500,00 грн.

Вищезазначене свідчить про невиконання відповідачем свого податкового обов`язку щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що на момент звернення до суду податковим органом вжито всі заходи на погашення суми заборгованості, проте остання відповідачем не сплачена, що підтверджується виписками з інтегрованої картки платника податків.

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового Кодексу - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1244 Про Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України встановлено Порядок, яким визначений механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

З огляду на викладене, погашення податкового боргу здійснюється за рішенням суду, як з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника так і за рахунок готівки.

Суд зазначає, що на час розгляду справи податковий борг в розмірі 8 500,00 грн. відповідачем не сплачений та не оскаржений.

Разом з тим, суд надаючи оцінку доводам відповідача, викладеним у відзиві на позовну заяву, зазначає наступне.

Так, відповідач що не погоджується з наявністю податкового боргу в частині суми 8160,00 грн, нарахованої згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0/19220/0416 від 12.04.2024, посилаючись на те, що податкові декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди були подані, а також на обставини перебування керівника товариства за межами України.

Оцінюючи вказані доводи, суд зазначає, що відповідно до положень Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається узгодженим, якщо платником податків у встановлені законом строки не подано скаргу в адміністративному порядку або позов до суду про його оскарження.

Матеріали справи не містять доказів того, що податкове повідомлення-рішення № 0/19220/0416 від 12.04.2024 було оскаржене відповідачем у адміністративному чи судовому порядку, скасоване або визнане протиправним. Таким чином, визначене в ньому грошове зобов`язання є узгодженим.

Подані відповідачем до відзиву копії квитанцій про прийняття податкових декларацій з податку на додану вартість за окремі податкові періоди не спростовують наявності узгодженого грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням, та не свідчать про його скасування чи зміну.

Крім того, суд звертає увагу, що предметом розгляду у даній справі є вимога контролюючого органу про стягнення податкового боргу, а не перевірка правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень. Оцінка правомірності таких рішень можлива виключно в межах окремого адміністративного позову про їх оскарження.

Посилання відповідача на обставини перебування керівника товариства за кордоном також не впливають на обов`язок юридичної особи щодо належного виконання податкового обов`язку та не є підставою для звільнення від відповідальності за несплату узгоджених грошових зобов`язань.

Таким чином, доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, суд вважає необґрунтованими та такими, що не спростовують наявності у ТОВ «ПАРІСКАР» податкового боргу в загальній сумі 8 500,00 грн.

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням вимог Податкового кодексу України та положень статті 95 цього Кодексу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Харківській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495, вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Паріскар" (ЄДРПОУ 24340166,просп. Архітектора Альошина, буд. 2, м. Харків, 61007) про стягнення коштів з розрахункових рахунків та за рахунок готівки – задовольнити.

Стягнути кошти з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІСКАР» (код ЄДРПОУ: 24340166) з усіх відкритих розрахункових рахунків та за рахунок готівки, у розмірі 8 500,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2026 року.

Суддя Н.А. Полях